Полеміка

Бібліотека української літературиМнение бывшего читателя Библиотеки украинской литературы в Москве

В связи с размещением на сайте "Кобза - Украинцы России" заявления Василия Михайловича Думы хочу отметить следующее.

Всё то, что имеет сегодня украинская диаспора в России, а имеет она только "цыганский хор" (в смысле прав и материальной базы) и Библиотеку украинской литературы (в которой сегодня, остался один специалист в области украинской литературы) было достигнуто с неимоверными усилиями в прежние годы. Сегодня библиотека верно и последовательно перепрофилируется и там уже проводятся политизированные антиукраинские мероприятия. Всё то, что было достигнуто усилиями энтузиастов, таких как Александр Руденко-Десняк, таких, как Юрий Кононенко, который в этой борьбе (иначе не скажешь) надорвался, сегодня рушится.

Віталій  Крикуненко

И не только…

Від редакції: Після публікації на сайті “Кобза-Українці Росії” матеріалу “Дві точки зору на “питання про газети”. Учасники конфлікту навкруг Бібліотеки обмінюються своїми оцінками того, що відбулось на Трифоновській, 61 у понеділок 19 листопада” (22.11.07, 10:43:17), мені, як головному редактору сайту, надійшов лист від заступника директора Бібліотеки української літератури п. Віталія Григоровича Крикуненка:

Пане Андрію, прочитав на Вашім сайті помийну публікацію Безпалька, який, кажуть, особливо відзначився "на мусороуборочных работах" в ударній вранішній вахті по знищенню численних газетних комплектів нашої БУЛ. Для більшої ясності надсилаю поки що лише чисту фактографію того безумства.“

Рада Федерації РФУкраинская диаспора в РФ серьезно отличается от армянской или азербайджанской. Есть мнение, что ее там вообще нет

Об этом и многих других аспектах украинско-российских отношений в интервью «Главреду» рассказал председатель Совета Объединения украинцев России и Федеральной национальной культурной автономии «Украинцы России», сенатор Госдумы от Костромы  Василий Дума.

Кобзар, Великий Льох, худ. Василь Лопата, 1993Чи будемо ми святкувати масове вбивство військами “героя” цієї битви дітей і жінок в столиці гетьманської України місті Батурині?

Тільки замовчуванням фактів та їх перекручуванням удавалося до 1991 року російським та радянським історикам робити героїв з тих, кого великий геній українського народу Тарас Шевченко сміло називав злочинцями. Нагадую, що в своїй містерії “Великий льох” розповідав Кобзар у 1845 році про ту трагедію душі - України, що сталася саме під час Батуринської різанини. Цитую великого Українця:

Герб Ростовськой областиНебайдужий погляд ростовського українця на релікти великодержавного шовінізму

«Разве Крым - Украина?» - этот вопрос прозвучал при мне в одной из туристических фирм города Ростова-на-Дону. Как и безапелляционный ответ: «Крым всегда был и будет российским”...

К сожалению, по моим наблюдениям большинство российских граждан, поддерживаемые российскими же средствами массовой информации считают, что правительство Российской Федерации вправе отобрать Крым у Украины. Не смотря на так называемый Большой договор» между нашими странами и другие международные документы. Само украинское государство рассматривается как что-то временное и случайное.

Паняк СтефанСлово на захист людей, яких дорікають за непослідовність і помилки 

Не на всякі зауваження наших читачів намагаюся реагувати, досвід підказує - доводити помилковість деяких поглядів - справа, як правило, марна. У таких випадках говорять: «Могила не виправить». Однак зустрічаються переконання, які, як мода, захоплюють розум багатьох, і деяким навіть здаються аксіомою. Таким прикладом могла б служити замітка якогось відвідувача гостьової книги нашого сайту пана Дмитра, що дорікав нинішньому голові УВКР, відомому поету й політику Дмитру Павличка за непослідовність його переконань. Не думаю, що ця поважна людина вимагає захисту. Для мене його життя може бути прикладом чесного служіння своєму народу й Батьківщині. Мова, однак, не про нього, а про право на покаяння.

Голодомор-33Якщо Росія також постраждала від засекреченого смертного голоду 1933 року, чи повинна Москва надавати компенсацію його жертвам в РФ?

У четверту суботу місяця - 25 листопада, в Україні в сьомий раз пройде національний «День пам'яті жертв голодоморів і політичних репресій», який відзначається, насамперед, як день скорботи і пам'яті по жертвам безпрецедентного голоду 1932-1933 року.

Протягом XX століття Україна тричі переживала страшний голод - у 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 роках. Однак на початку 30-х він був найбільш масовим і жорстоким. Його жертвами тоді, за різними оцінками, стали від 3,5 до 10 млн. українських селян. У неврожайному 1932 році керівництво Радянського Союзу ухвалило збільшити план заготівлі зерна в Україні на 44%, а в серпні того ж року партійним активістам було дане право конфіскації зерна в колгоспах. Крім того, восени того ж 1932-го був прийнятий закон, що передбачав страту за "розкрадання соціалістичної власності" на селі. Страшні наслідки тієї державної політики проявилися на початку 1933-го. Залишившись без хліба, українські селяни їли собак, кішок, пацюків, трупи полеглих тварин... Поширився канібалізм. Матері убивали і їли дітей! До кінця чорного 33-го тисячі сіл в Україні спорожніли...

Головний редактор сайту Андрій Бондаренкоабо Чому сайт”Кобза –українці Росії” так і не став офіційним сайтом федеральних українських громадських організацій

Пропонуємо познайомитись з красномовним листуванням редакції сайту “Кобза-українці Росії”, до якого, надіємось, не потрібні додаткова інформація і коментарі.

Крім одного доповнення: в редакції сайту вважають, що за вимогою про виведення із складу редакції сайту нинішнього головного редактора Андрія Бондаренка стоїть постать зацікавленої особи з московського проводу ОУР. Яку навіть називати тут немає потреби, бо цю людину всі наші колеги достатньо добре знають.

Юрій КононенкоВідкритий лист п. Юрію Кононенку з переконливою порадою опубліковувати результати поіменного голосування за голову Рад ОУР і ФНКА УР

Шановний Юрію Григоровичу! В суботу на сайті “Кобза-українці Росії” було опубліковано виступ голови Ревізійної комісії ОУР академіка Тараса Дудка “Про ревізію Правління і Ради ОУР”. В ньому Тарас Миколайович зарані попередив вельмишановного Голову Координаційної Ради ОУР і ФНКА УР і все керівництво ОУР про наступну ревізію цього року і додав: “ Крім того, просимо надати протокол і результати поіменного голосування за допомогою технічних засобів членів Ради ОУР від 10 серпня 2005 року по обранню Василя Михайловича Думи Головою Ради Об’єднання українців Росії”.

Дмитро ДенисенкоМи в Воронежі (наша Воронезька регіональна громадська організація (ВРГО) «Українське товариство «Перевесло», яку вже більше 15 років очолює її беззмінний керівник Микола Данилович Бірюк – професор кафедри експериментальної фізики Воронезького державного університету, доктор фізико-математичних наук) взагалі 11-го жовтня ніякого листа від Юрія Кононенка не отримували.  Цікаво дізнатись у шановного пана: може то ми вже “проголосували” за Василя Думу?

З Москви нам в воронізьке товариство “Перевесло” надходить досить багато інформації  електронною поштою (адреси відправників – Бібліотека української літературиі, Культурний центр України в Москві, іноді, Посольство України в Російській Федерації). Але, на жаль, останнім часом занадто багато чого надсилається під грифом "негайно повідомте, якнайшвидше", а то і зовсім вказується конкретна дата.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка