Валерій Семененко, перший ліворуч. Фото з мітингу.
Валерій Семененко, перший ліворуч. Фото з мітингу.

Хода і мітинг «За чесні вибори», «За чесність і порядність влади»

Після занепокоєння, викликаного протестними акціями у грудні 2011 р., Володимир Путін вирішив пере-брати ініціативу, знову з'явилася самовпевненість. Кожного тижня вистрілює розлогу статтю, де намагається прибрати на себе роль «реформатора». Виявляється, 12 років було не до цього, а коли багатьом людям спротивилась тандемократія, заметушився і почав фонтаном видавати ініціативи одна за одною. В деяких пропозиціях навіть не досить продумані можливі наслідки. Зважаючи на ефективність інформаційних технологій і для замилювання просунутих користувачів інтернету Володимир Путін пропонує ставити на розгляд в Державній Думі ініціативи, які одержали підтримку в інтер-неті більше як 100,000 користувачів. Здається, підставили національного лідера його помічники. Наприклад, в інтернеті пропозицію «Путин должен уйти» підтримали більше 100,000 користувачів. Що ж, нехай тепер Державна Дума долучиться до розгляду цієї пропозиції. За звільнення Михайла Ходорковського проголосували теж більше 100,000 користувачів інтернету. А що надумає з цього приводу Дума? Чомусь не покидає думка, що ця мімікрія є тимчасовою, нещирою, вичікувальною, викликаною нинішньою протестною хвилею.

Дехто вважає, що кандидат Путін змінюється, враховуючи настрої в суспільстві. Може і змінюється, але, таке враження, що лише зовні. А для українців суть лишається одна: видатними менеджерами Росії Путін вважає царя Петра І та імператрицю Катерину ІІ. «Це той П е р в и й, що розпинав Україну, а В т о р а я доконала вдову сиротину» (Т.Г.Шевченко). Сьогодні український сир, як і грузинська мінеральна вода «Боржомі», виявилися шкідливим. У виборчому штабі Путіна вважають "передачу Криму в 1954 році, а потім його нинішнє перебування у складі України яскравою історичною несправедливістю по відношенню до Росії і російського народу" …і треба… «зробити все, щоб Україна збереглася в єдиному економічному, релігійному , культурно-історичному просторі з Росією».(Цитати з офіційних документів пропутінської партії «Единая Россия»).

Путін не має часу на передвиборчі дебати, але має час писати щотижня величезні статті, роз'їжджати по країні і зустрічатися з трудовими колективами. А щодо дебатів - не царське це, мовляв, діло опускатися до балачок з іншими кандидатами. Адже кандидат - він один. А ще, очевидно, побоюється гострих запитань, наприклад, про корупцію та про думські вибори.

Протестна хвиля проти нинішнього режиму піднялася нібито раптово сама собою, але насправді довго визрівала. Продовженням площ Болотної, академіка Сахарова стала хода і мітинг 4 лютого під гаслом «За чесні вибори». Прикметною рисою цього зібрання була доброзичливість учасників. Не видно було п'яних, майже не було явних провокаторів. Людей було не те що багато, а дуже багато. Влада, як завжди, занизила кількість учасників ходи і мітингу в кілька разів. Спробуємо зробити обчислення. Довжина вулиці Якиманки біля 1,500 м, ширина біля 50 м, тож її площа 75,000 кв. м. Коли передні колони дійшли до Болотної площі, то перед вхідними рамками біля французького посольства ще стояв великий натовп. Якщо для однієї особи відвести 1 кв. м, вже буде народу 75,000. Це такий одномоментний зріз, а люди ж рухались. Одні з Якиманки виходили на площу, інші входили через рамки на вулицю. Кажуть, що на так званому антиоранжевому мітингу на Поклонній горі людей було більше. Не виключено. Правда там були люди з усієї Росії. Везли ав-тобусами, поїздами. Дивно, що не привезли більше, а могли б. Чомусь не брали участь у мітингу «Наші». Мабуть, стали занадто одіозними. Досить сказати, що рупорами на цьому мітингу були Максим Шевченко, який у 2004 р. розсилав українцям Росії провокативну газетку «Час Украины», Михайло Леонтьєв, автор телепрограми «Однако», якого трясця бере при згадці про Україну. Шкода людей, які щиро підтримують Путіна (а їх було теж чимало), від таких ідеологів.

В ході «За чесні вибори» група українців йшла під синьо-жовтим прапором, який мав бути символом, дороговказом для українців, що взяли участь у протестній ході. Українці йшли перш за все як громадяни Росії під гаслом «За чесні вибори». А ще треба додати гасло «За чесність і порядність влади», російської влади, яка чинить жорстокий тиск на українські організації, влаштовує судове переслідування, брудні провокації, шукаючи неіснуючих екстремістів в українській бібліотеці в Москві, розганяє Український освітній центр, а потім позірно заявляє, що в Росії немає бажаючих дітей до української освіти.

Звичайно, ніхто не має ілюзій, що національно-культурні проблеми українства Росії матимуть зриму вагу у загальноросійському демократичному русі. Зрештою треба пам'ятати, що в Росії демократія завжди спотикалась на українському питанні. Але все ж не страусячою позою, а послідовним захистом національної гідності, українських цінностей треба керуватися українцям. Власне, і Українській державі текож.

Валерій СЕМЕНЕНКО

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

http://www.youtube.com/watch?v=KxqGI1YNqwU

На світлині: Валерій Семененко, перший ліворуч. Фото з мітингу.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка