Наталя Литвиненко-Орлова, редактор 'Незалежного сайту Українців Росії 'Кобза'
Наталя Литвиненко-Орлова, редактор 'Незалежного сайту Українців Росії 'Кобза'

Звернення Наталки Литвиненко-Орлової

Дорогі наші Співвітчизники, дорогий Український Народе!

Ми, представники українських громад Світу висловлюємо велике занепокоєння тими подіями, що нині відбуваються в Україні. Та найбільш обурені тими ганебними деформаціями Ваших прав і щирих сподівань щодо покращення життя українців в усіх галузях науки, освіти та чинного законодавства Держави. Нас не можуть не турбувати оті «новітні» намагання влади вкрасти у Вас те найцінніше, чим може пишатися будь-який свідомий українець зокрема, і, якнайширше, увесь народ України.

Так, ми розкидані по білому Світу, але, не дивлячись на безмежні далекі відстані, ми дихаємо із вами одним повітрям, ми переймаємось вашими проблемами, а отже, і тим майбуттям, до якого крокує наша з вами Україна.

Бо, незважаючи на те, що на цей час усі ми мешкаємо за межами нашої материнської БАТЬКІВЩИНИ, але ж ми не одцурались нашого родинного древа, споконвічних рідних звичаїв, та перш за все, плекаємо і шануємо наш дар Божий - нашу солов'їну Українську Мову. Ми є тими вашими однодумцями, в чиїх серцях болить і промовляє Україна.

Український Народе, ми, українці усього Світу, не можемо не усвідомлювати тієї хитрої та підступної загрози, що спритні політичні ділки приховують у намаганнях перекроїти найголовніший Закон України - її Конституцію.

Ми певні, що увесь отой мовно-політичний «перезасів» має на меті єдине: поліпшити «вельможне» життя й без того вже досить амбітного та спритного до поцуплення ваших прав і свобод загінчика перевертнів та зрадників України. Бо політичний, МОРАЛЬНИЙ та антидуховний стиль життя цих політичних зайд та приблуд більш ніж очевидний. Спочатку пишуть під себе закони, а дещо згодом, оголошують собі так звану «недоторканість», тобто неприховано претендують на відвертих ошуканців та злодіїв «у законі». Відтак, дорогі наші земляки, не допустіть ще більшого політичного гріхопадіння, аніж те, що панує сьогодні навіть за наявності виваженої і досить грамотної Конституції. Актуальність і доцільність цього політичного документу Української Держави очевидна, бо над цим документом у доленосних 90-х роках працювали свідомі українці - патріоти. Але політичні невігласи і відверті крутії знаходять таки шпарини і, в той чи інший спосіб, ошукують свій народ.

Отож, не підлягає сумніву те припущення, що коли вже дати їм волю писати закон під себе, то звісна річ, що все буде написано під їх же інтереси, а не задля розквіту України, або задля покращення життя народу України.

МОВО! Наша неперевершено красива й співуча Українська Мово!..

Святий Апостол Павло у І посланні до коринфян наголошував, щоби всі християни молилися і навчалися слову Божому рідною і зрозумілою мовою, але не чужою німою.

Та й хто з нас не знає, що рідна мова - це Гарант культури народу, гуманітарний та духовний паспорт нації та найбільше щеплення від асиміляції, а відтак, і зникнення народу.

Українська мова - це мова наших пращурів і козацьких тихих голосів, ЩО З-ПІД ЗЕМЛІ ЛУНАЮТЬ.

Дорогі наші співвітчизники! МИ, українці всього Світу, які сьогодні згуртовані в громадські організації та художні самодіяльні колективи української культури, бережемо, плекаємо і популяризуємо нашу Вкраїнську Мову. Бо наша перлинна - Українська Мова є гуманітарним, культурним і духовним «образком» статусу нашого народу, бо вона, наша мова, є ТРИЗУБОМ нашої Волі. Наша Мова - це наша непереможна Булава і наші національні Хоругви і Клейноди. Зараз, вже вкотре, лукаві антиукраїнські сили провладно-урядової верхівки намагаються протягнути ухвалення ганебної та зрадницької угоди, чи то пак, «закону» Про надання російській мові в Україні статусу другої державної мови. Це небачене у Світі невігластво і стиль лукавого запроданства «українськими дантесами» нашої мовно-духовної спадщини на користь та замовлення зухвалих політичних зайд Росії, які, перекреслюючи всі норми міжнародного права, втручаються у справи суверенної Держави - України. Це політичне замовлення на вбивство нашої національної культурної фортеці, на згубу Мовного Батурина. Підтримання такого закону - це ґвалтування наших культурних потреб і геноцид нашого рідного Слова. Це голокост над нашими сподіваннями і над самою Державністю.

Ось тільки дуже стислий екскурс крізь історичну оптику фактів:

Ще з 1658 року Московська патріархія заборонила друкувати в Україні інші церковні книги, окрім тих, що були у Москві.

1720 рік - Цар Петро І заборонив Київській Печерській Лаврі та Чернігівській друкарні друкувати книги українською мовою.

У 1729 році за наказом Петра І - удруге зроблено «перепис» з української мови на московську «державну» низки державних постанов та розпоряджень.

1863 рік - таємний Валуєвський указ про заборону публікацій українською мовою.

1863 рік - новий, Ємський указ, про заборону друкування українських книжок.

1888 рік - заборона вживання української мови в установах та хрещення дітей українськими іменами.

1903 рік - під час відкриття пам'ятника Котляревському у Полтаві (!!!) українською говорили лише делегати з Буковини та Галичини, бо на той час ті території вважались закордонними. Решту присутніх примушували спілкуватися виключно російською мовою.

1914 рік - Микола ІІ видав указ про заборону української преси та заборону святкувати 100-ліття від дня народження Тараса Шевченка.

Втім, не дивлячись на всі ті заборони, 100-ліття від дня народження Шевченка, завдяки старанням завзятого професора Дмитра Яворницького, у Катеринославі святкування таки відбулося, і говорили про нашого Пророка мовою українською. На той час це було відчайдушне геройство. 1916 рік - діяльність Катеринославської «Просвіти» і все, що було українським, знов під суворим «табу».

1964 рік - українці з усіх усюдів зібралися в Києві на святкування 150-ліття з дня народження Тараса Шевченка. Але напередодні Міжнародного Форуму україножери знищили український вітраж в університеті, який репрезентував поета. Крім того, була підпалена найбільша київська бібліотека, де згоріли тисячі книг-стародруків. Ще живі ті люди, які пам'ятають, як розганяли людей, що клали квіти до пам'ятника Шевченкові та як виганяли за цей «непослух» із університетів та інститутів.

Шість поезій Тараса Шевченка і за радянської влади були взагалі заборонені для друку.

Загалом, тільки за часів царизму українську мову забороняли 134 рази.

Потім було придушення «братньою сов'єтчиною»…

Тож чи розумними бути не пора?

Адже отой фарисейський зрадницький шабаш, що має місце зараз, і котрий відбувається у Незалежній Україні, хіба то не жах?

Хіба це не божевілля, що в Незалежній суверенній Державі Україні 70% церков та монастирів підпорядковані очільникам Московського патріархату?

Теле- та радіоефір на 80% заповнений російськомовними передачами. І справа не стільки у цій загрозливій кількості. Так само непокоїть і те, що російські ЗМІ мають наразі вороже антиукраїнське спрямування. Вони висміюють, принижують все українське, нав'язують молоді чужих кумирів та розбещують морально.

У відносно невеликій Україні працюють 19 абсолютно російських театрів, а ще й до того ж і в репертуарі українських театральних труп - постановки за творами Достоєвського, Чехова, Пушкіна… Та хіба можна оминути увагою і той факт, що в Україні можна скільки завгодно побачити та придбати газетну та іншу читацьку продукцію, а чи можна те ж саме сказати про реалії російські? хіба там побачиш українське друковане слово? А українців у Росії - мільйони.

Співвідношення етнічного українського та етнічного російського населення в Україні становить 73% до 20%. То чому ж в Україні повинні бути панівними чужа мова, чужа культура, геть не наш менталітет? Чому? Тому, що у Верховній Раді України російських функціонерів зібралася вже така кількість, що можна блокувати прийняття доленосних для України рішень і, навпаки, приймати рішення вигідні суто для «доброї сусідки» Росії. Саме так, як це було із «продавлюванням» через український парламент Закону про надання російській мові статусу другої державної.

Сьогодні - я переконана - як ніколи раніше, рятувати українську мову потрібно в Україні! а ось російській на українських теренах абсолютно нічого не загрожує! Та й, зрештою, в українців Росії не виникає питання, а тим паче проблеми: знати чи ні російську мову?! Звичайно, - знати! Адже це нормальна норма поведінки цивілізованої людини. На це й рахунок є мудрий афоризм філософа Шарля Бернара: "Якщо ти не розмовляєш мовою тієї землі, на якій ти живеш, ти або завойовник, або гість, або не маєш розуму". Залишається лише пошкодувати, що росіянам, які проживають в Україні та ще й не один десяток років, ця неперевершена правда не спадає на думку. Нащадкам великого Льва Толстого, Олександра Пушкіна, Івана Буніна це не пробачливо, а тим більш, ганебно не знати мови України чоловим урядовцям Держави, які, заганяючи до резервацій мову титульної нації України, гендлюють самою Державністю України.

Стан української мови в Україні є наріжним і болючим питанням для усього свідомого українства Світу. Адже є переконливим той факт, що буваючи на Всесвітніх Форумах українців у Києві, на яких відбувається зустріч світового свідомого українства, виникає враження, що нібито вся Україна говорить рідною мовою. Проте, коли доводиться бувати в Україні поза межами Форумів, ось тоді стаєшся висновку, що рідна мова в Україні ще й дотепер має статус українського «сувеніра». А вже як актуально й гостро звучать слова видатної української поетеси Ліни Костенко:

Боролись ми, боролись наші предки,

Вже наших втрат неміряне число,

А знов Свободу починай з абетки…

Зрештою, уряд України повинен рахуватися із тим, що українською мовою розмовляють понад 50 мільйонів землян, які мешкають у 47 державах світу. Отже, панове українські урядовці, ви так хотіли бути українськими керманичами, відтак, будьте ж ними, не принижуйтесь перед усім цивілізованим Світом своїм політичним фарисейством. Та усвідомте, що поки жива Мова - живе й Народ! Поки живий народ - існує Державний лад і Суверенність!

А ви, наші дорогі Співвітчизники, Брати-Українці, не допустіть такої наруги і запроданської ганьби! Скільки ще парламентських строків, років, віків, мусить наша Україна падіннями міряти злети?

МИ, українці Світу, зичимо Вам рясних, благодатних і сонячних днів українського майбуття. Хай щедрий Господь огорне вас ризою Благодаті й воздасть вам за ваше терпіння Дарами Своїми і щедротами.

20 років Незалежності - це вагомо, це переконливо, це вже поступ новітньої історії і дороговказ у наше Українське майбуття. Тож, всі разом, нашим Родинним погуртом свідомих українських патріотів, виступимо на захист нашої рідної Мови. Як врятуємо Мову, то врятуємо і авторитет, який десятиліттями, а то і сотнями літ, напрацьовувався нашими пращурами. Відстоїмо Мову, то значить, бути нам Державою - відомою у Світах і маєстатною на політичній та економічній мапі вільних народів Світу. І бути нам НАРОДОМ, гідним і шанованим у всьому цивілізованому Світі. Тож єднаймося, Люба Родино, у нашій спільній боротьбі проти антиукраїнських дій і відвертого глуму над Україною! Єднаймося і шануймося.

Слава Україні! Слава Героям!

Слава українцям в усьому Світі!

Заклик до Співвітчизників підготувала редактор «Незалежного сайту Українців Росії «Кобза» - Наталя ЛИТВИНЕНКО-ОРЛОВА

м. Мурманськ, РФ

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Бійка у Верховній Раді під час спроби поставити на голосування законопроект про мови реґіоналів Ківалова-Колєсніченка.
Бійка у Верховній Раді під час спроби поставити на голосування законопроект про мови реґіоналів Ківалова-Колєсніченка.
Не забувай про рідну Україну!
Не забувай про рідну Україну!
Україна і українці
Україна і українці
Єднаймося і шануймося! - Наталя Литвиненко-Орлова
Єднаймося і шануймося! - Наталя Литвиненко-Орлова

На світлинах: Наталя Литвиненко-Орлова, редактор 'Незалежного сайту Українців Росії 'Кобза'. Бійка у Верховній Раді під час спроби поставити на голосування законопроект про мови реґіоналів Ківалова-Колєсніченка. Не забувай про рідну Україну! Україна і українці. Єднаймося і шануймося! - Наталя Литвиненко-Орлова.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка