lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Віктор Казбан: «Україна буде оновленою. Вона повернеться до Європейської сім'ї, де наше історичне місце…»
Віктор Казбан
Віктор Казбан

Пропонуємо читачам «Кобзи» інтерв'ю з сумським активістом, громадським діячем Віктором Казбаном

У важкі для України часи протистояння злочинному режиму Януковича Суми стали одним із осередків громадянської активності та непокори. Недаремно їх стали називати «західною плямою на мапі Східної України».

- Пане Вікторе, розкажіть, як розпочинався сумський Євромайдан. Хто і як збирав людей?

Сумський Євромайдан, як і київський, був відповіддю українців на відмову уряду Януковича від курсу на євроінтеграцію. Адже у громадян до останнього існувала впевненість у тому, що асоціацію з ЄС буде підписано. У державі все робилося для того, щоб зробити такий крок: на найвищому рівні приймалися відповідні постанови, рішення, законопроекти. Якщо й були деякі сумніви, то вони зникли після того, як днів за десять до Вільнюського саміту Янукович зібрав у київському штабі представників своєї партії і так «притис» тих, хто був проти підписання Асоціації, що вони вийшли звідти, наче «мокрі кури». Але ми не до кінця врахували той момент, що Янукович занадто залежний від Путіна, що після зустрічі в Сочі з російським Президентом він відмовиться від тієї глобальної лінії, яку досі провадила Україна у напрямку євроінтеграції. Ми недооцінили позицію Москви, яка може притиснути будь-кого, коли це їй потрібно, і в першу чергу свого «агента впливу». А я вважаю Януковича саме московським агентом впливу.

Тоді Юрій Луценко виступив на телебаченні і закликав українців виходити на Майдан, по суті, став його ініціатором. Сумчани миттєво відреагували на заклик. Активісти зібралися у місцевій «Просвіті» і вирішили провести у місті мітинг протесту проти дій влади. Мітинг наростав спонтанно. Ми навіть не очікували, що вже увечері на нього прийдуть від 4 до 5 тисяч осіб. Майдан був імпровізованим, але усіх об'єднувала єдина позиція - вимога підписання асоціації з ЄС. На цьому мітингу в підтримку європейського курсу України висловився і тодішній міський голова Геннадій Мінаєв. І це було цілком логічно, адже ще у 2013 році Суми стали першим містом в Україні, де депутатами міськради було прийнято рішення про використання в обласному центрі прапора Євросоюзу разом з державним прапором, а запропонував цю ідею саме Геннадій Мінаєв.

Якою була реакція влади на перший виступ?

Ніякою. Як я вже сказав, Майдан підтримав Сумський міський голова Геннадій Мінаєв, а обласна влада ніяк не реагувала, адже вона складалася з функціонерів правлячої партії, тому публічних виступів не було.

Коли влада перейшла у наступ? До яких репресій вона вдалася?

Після репресій у ніч з 29 на 30 листопада 2013 року у суспільстві почалася «ланцюгова реакція» спротиву громадян, патріотичних організацій, і влада відразу перейшла у наступ. Сумчани були одними з перших, хто вийшов на акцію протесту проти знущання над студентами на Майдані незалежності у Києві. Люди вийшли на мітинг спонтанно, і ми, активісти, були раді, що у Сумах так багато однодумців, патріотично налаштованих людей. В обласному центрі розпочався перманентний мітинг, миттю було розбите наметове містечко. Найпершою почала діяти «Батьківщина», до неї долучилися партійні організації «Свобода», «Удар», опозиційно налаштовані громадські організації. Було непросто, але Сумський Майдан діяв і не відступав назад, незважаючи на залякування і прямий тиск. Тиск чинився на тих, хто чергував на Майдані; керівників опозиційних партій. Активістів постійно залякували, але сумчани не поступалися і намагалися відразу ж оприлюднювали такі факти.

Розкажіть про Ваш особистий досвід погроз на Вашу адресу. Розкажіть про період, коли Ви переховувалися від переслідувань.

Влада Януковича перейшла в наступ у січні, коли зібрала внутрішні війська, «тітушок», проплачених антимайданівців - псевдогромадянське суспільство, на яке розраховувала опиратися. Так склалися обставини, що мені особисто у цей час довелося вести практично усі мітинги протесту в Сумах, писати резолюції - влада не могла це проігнорувати. Проти свавілля влади також активно виступив журналіст і письменник, головний редактор газети «Панорама» Євген Положій. Він діяв рішуче, сміливо, відважно. Зокрема, звернувся до тодішнього голови облдержадміністрації Яговдика зі словами: «Якщо Ви порядна людина, складайте повноваження керівника області!». Звісно, що той не погодився, і влада дедалі більше тиснула на активістів.

На початку лютого я дізнався про те, що в обласному штабі Партії регіонів відбулася неофіційна нарада під головуванням Яговдика. У цій нараді брали участь депутати обласної ради від ПР, очільник міліції, представники харківських «тітушок», і було прийнято рішення про те, що до редактора газети «Панорама» Євгена Положія та до громадського активіста Віктора Казбана слід застосувати «методы физического воздействия».

Отримавши цю інформацію, я повідомив про неї Світовому Конгресу Українців; міжнародним інституціям, які займаються захистом прав людини. Звісно ж, попередив Євгенія Положія, і той на деякий час вивіз із Сум усю свою родину. Я ж, відгукнувшись на пропозицію друзів, виїхав на Майдан у Київ: тоді він був і найбезпечнішим, і найнебезпечнішим місцем водночас. Ще у грудні мене було включено до 8-ї сотні - ветеранської, і я знову до неї приєднався, став на Грушевського. В касці, зі щитом.

У свою чергу Євген Положій направив до прокуратури заяву, де попросив перевірити отриману інформацію про злочинні наміри влади щодо нас і провести відповідне розслідування. Але прокуратура на той час палець об палець для цього не вдарила. Згодом я залучив юристів, які фахово склали заяву до облпрокуратури, щоб перевірити ці свідчення, і зрештою надійшов лист, де сказано, що заяву взято на розгляд.

Загалом, погроз на мою адресу було багато. Надходили загрозливі смс, а якось зателефонувала якась жіночка, представилась «членом горкома партии» і на моє запитання, якої саме партії, обурено відповіла: «Разве не понятно какой? У нас одна Партия - коммунистическая!». «Так вот запомните, - продовжувала вона, - мы на Вас подали заявление в соответствующие органы, что Вы являетесь агентом ЦРУ!» Я запитую: «А на яких підставах?» Вона ж мені у відповідь: «У нас есть свои источники!». Дякую, кажу, я й не знав, що є агентом ЦРУ!

Чому я так детально зупиняються на своїй особистості - щоб просто показати, як чинився тиск на активістів Майдану. Прикметний і приклад 26 січня, коли протестувальники буцімто «захопили» приміщення Сумської обласної ради. Не було й натяку на якесь «захоплення», люди просто прийшли на прийом до народного депутата Володимира Шульги, усе культурно відбувалося, як раптом з'явилися міліція, людей побили, позаарештовували, повідкривали справи. Зараз ці події теж розслідує обласна прокуратура.

Словом, чинився не просто тиск, а пряма агресія, щоб і слова ніхто не міг сказати проти внутрішньоокупаційної влади.

Нині у Сумах нова влада. Як Ви її оцінюєте з професійного, морального боку, з точки зору Національної ідеї?

По-перше, серед нових керівників області немає представників окупаційної влади, і це радує. Вони опанували владу в законний спосіб і якихось претензій до них у цьому відношенні бути не може. Миколу Клочка на посаду голови облради обирали депутати. На призначення Володимира Шульги, який нині очолює облдержадміністрацію, ми не впливали, оскільки це призначення з Києва, але це наш місцевий нардеп, обраний свого часу від опозиційних сил. Що стосується Олександра Лисенка, нинішнього міського голови Сум, його кандидатуру й раніше висували на посаду очільника обласної влади, думаю, вони всі на своєму місці.

Однак, слід визнати, що нині наше суспільство переживає великий кадровий дефіцит. Сучасного керівника мають характеризувати так звані «три П»: Порядність, Патріотизм, Професіоналізм. Ротації можуть бути які завгодно, але це головне. Дефіцит кадрів насправді велика проблема. Ми постколоніальна, постмосковська держава, у якій винищувалося усе українське, увесь патріотизм. Залишився постпартійний актив, який «править бал» досьогодні. Наша громадська організація «Майдан» не стоїть осторонь і намагається впливати на кадрову політику нової влади. Відбуваються засідання, на яких ми розглядаємо резюме, обговорюємо кандидатури претендентів на посади, робимо свої висновки. Влада певною мірою до нас прислухається. Проблема в тому, що зараз у владному апараті бракує вакантних посад. Здавалося б, влада змінилася, Партія регіонів утратила свою впливовість, але ті ж самі люди залишилися на своїх місцях; усі заступники голови ОДА, за винятком одного, є представниками ПР. Яким чином будуть далі розвиватися події, наразі невідомо, спрогнозувати важко. Так чи інакше, а представники Партії регіонів зараз сподіваються на московські «штики». З початком агресії Путіна вони підняли голови, чудово розуміючи, що їхній союзник - це Москва.

З тих кандидатів, які пропонуються від ГО «Майдан», у нас уже склалася солідна кадрова тека, але ми не можемо поки що подавати ці кандидатури, бо, повторюся, поки що немає вакантних посад. Піти шляхом революційним? Вимагати? Я думаю, це не вихід, адже якщо ми прагнемо Асоціації з ЄС, повинні діяти цивілізовано, з дотриманням демократичних засад. Який тут може бути вихід? Або вони («регіонали» - ред.) мають написати заяви за власним бажанням, чого важко досягти, або слід мати докази їхньої участі у кримінальних оборудках, щоб звільнити їх з посад правовим шляхом. А зважаючи, що наша область це порубіжжя, вони увесь час озираються на танки, які зосереджені на кордоні з боку Росії, розуміючи що це може бути їхня підстраховка. Якщо влада розпочне радикальні дії, «кадрову революцію», це може спровокувати миттєву реакцію з боку агентів Москви, які отримають підставу стверджувати, що їх «притіняють», і це буде додатковою підставою для військової агресії з боку Путіна. Тому я розумію виважену позицію нашої влади у ситуації, що склалася.

Сьогодні можу сказати, що нинішня влада дослухається до громадськості, веде з нею діалог. Серед керівників читало таких, хто завжди стояв на позиціях Майдану. У громадсько-політичній сфері у нас немає розбіжностей. Що ж до кадрових питань, то є деяка напруга, побачимо, як надалі реалізовуватиметься кадрова політика.

Ми знаємо що у Сумах були знайдені київські архіви, які проливають світло на корупцію в адміністрації Президента Януковича. Розкажіть, як папери потрапили до Сум, що про це відомо.

Це справжній «детектив»! У Красносільському кооперативі поблизу Сум є таке собі «мініМежигір'я». І от якось люди, що живуть по сусідству, відчули із-за паркану запах горілого. Виявилося, що там напівтверезий сторож палить якісь папери. Активісти з'ясували, що то важливі документи з різних куточків України: на теках були зазначені назви міст і областей: «Тернопіль», «Харків», «Сєвєродонецьк» і так далі, а також написи на зразок «Відкати», «Готівка» тощо. «Чорної бухгалтерії» набралося не менше двох мікроавтобусів. Я бачив документи, де, приміром, значилося: «Андрею отдать 250 тысяч, Серегею 350 тысяч, кто сколько заработал».

Зараз правоохоронці з'ясовують, що то були за оборудки, пов'язані з великими сумами готівки. Це гори документів, їх треба ще довго вивчати. Сам факт такої чорної бухгалтерії характеризує ту владу, яка була збудована на корупційних схемах. Як документи потрапили до Сум? Екс-губернатор Юрій Чмирь працював тоді в адміністрації Президента, очевидно, й направив їх на зберігання у надійне місце. А потім було наказано документи знищити. Який буде результат розслідування - побачимо.

Нині багато дискусій про єдність України, проблему сепаратизму, двомовність і т.д. З іншого боку, на Сході розпоясалися «туристи» Путіна, ідуть мітинги коло обласних держадміністрацій. Що Ви думаєте про проблему можливого сепаратизму? На якому шляху є єдність?

Це настільки об'ємне питання, що має стати темою окремого розлогого інтерв'ю, односкладно тут відповісти неможливо. З точки зору державних інтересів, ми не маємо права ні на сепаратизм, ні на федерацією, ми стоїмо на позиціях унітарної української держави.

Що Ви думаєте про можливу люстрацію чиновників? Чи вона потрібна, за якими критеріями?

Люстрація, звичайно ж, потрібна, бо це узагалі абсурдно, якщо людина, пов'язана з реалізацією корупційних схем, буде залишатися при новій владі. Це буде корозія, яка нищитиме українську державність. Той, хто, як-то кажуть, «замазаний», не має права займати владні посади. А за якими критеріями здійснювати люстрацію, ще потрібно визначитись.

Ви вже років 35 безпосередньо займаєтеся громадською роботою у Сумах. На Ваших очах вже змінилося покоління інтелігенції, країна здобула Незалежність, проминуло два Майдани. Скажіть будь ласка, сильна процвітаюча європейська Україна колись настане?

Я оптиміст. Пам'ятаєте, як казав Шевченко: «І на оновленій землі врага не буде супостата…». Пророк точно влучив, Україна буде оновленою. І без зайвого оптимізму скажу: це природній процес, історичний процес відторгнення від російської імперії зла. Особливо він має активізуватися після підписання угоди з ЄС, після того, як ми повернемося у європейську сім'ю, де наше історичне місце.

Бесіду вела Алла АКІМЕНКО.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Від редакції: Сьогодні усе дуже швидко змінюється. З того часу, як ми спілкувалися з Віктором Казбаном, минуло не так багато днів, але відбулося багато подій. Наприклад, у владних структурах відбулися кадрові зміни: людей, які працювали на Януковича і досі залишаються при владних посадах, в Сумській облдержадміністрації, стає все менше. Це добра новина. Погана - що невідомі побили громадського активіста, головного редактора газети «Панорама» Євгена Положія. Війна не закінчується, і ми це розуміємо.

Додаткова інформація:

http://like.sumy.ua/news/politika/2531-shulga-ya-budu-prodolzhat-uvolnyat-vsekh-regionalov-chego-by-mne-eto-ne-stoilo

http://rama.com.ua/odno-iz-treh-lyudi-eks-gubernatora-eks-mera-ili-glantsa-versii/

http://rama.com.ua/sumskie-zhurnalistyi-trebuyut-perekvalifitsirovat-delo-o-napadenii-na-evgeniya-polozhiya/

http://www.day.kiev.ua/uk/news/160414-sumski-zhurnalisti-vimagayut-negaynogo-rozsliduvannya-spravi-pro-pobittya-golovreda

http://www.dancor.sumy.ua/news/newsline/132700

http://www.dancor.sumy.ua/news/newsline/132702

http://www.dancor.sumy.ua/news/newsline/132676

Усе для Перемоги
Усе для Перемоги
Суми не здаються
Суми не здаються
Переможемо!
Переможемо!
Активіст, журналіст Євген Положій після нападу
Активіст, журналіст Євген Положій після нападу

На світлинах: Віктор Казбан. Усе для Перемоги. Суми не здаються. Переможемо! (Віктор Казбан на Київському Майдані). Активіст, журналіст Євген Положій після нападу.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка