Василь Коломацький

5 вересня розпочинаються військові навчання

По мірі наближення 5 вересня – початку військових навчань «Кавказ-2016», які за дивним збігом обставин відбуватимуться на кордоні України, всі ми переповнені тривогою. Чи буде війна? Чи буде кров? Зруйновані міста? Потоки біженців?

Це дуже важкі  думки, в яких ми вдивляємося і в себе, як в народ, що попри все будує свою власну долю, так ми вдивляємося і в росіян, як народ, що абсолютно спокійно окуповує сусідні країни, і «чесно» вважає, що це він сам захищається від агресора – грузинського, українського, молдавського. А завтра, можливо, й білоруського чи казахського. У росіян все можливо.

Роздуми про російський народ і його ставлення до війни і миру наводять на два типи ставлення росіян до українців. В першій іпостасі цей народ дуже миролюбний, братній, щедрий і не здатний на підлість. В другій іпостасі, цей народ стурбований ворожою агресією, всіх підозрює у змові, бачть в сусідніх країнах прояви фашизму і націоналізму, «бандерівщини», і готовий соїми грудьми «рятувати» весь світ від небезпеки, яка росіянам ввижається, як правило, саме в сусідніх країнах. Виникає питання - що є вірним із цих двох іпостасей росіян? Де вони справжні, що пройшло стрижнем через їх історію?

Мабуть вірною відповіддю буде – вони справжні і в тому, і в тому. Філософськи така істина має назву антиномії. Тобто, одночасно є вірним і твердження, і його заперечення. Саму згадану антиномію я б назвав  любов-«порятунок». Це чимось нагадує антиномію любові у творчості  Достоєвського, яку один із критиків назвав «любовь-жалость, любовь-сладострастие». Навіть і в цьому порівнянні є очевидна подібність.

Але що важливо відзначити, в цих двох ставленнях росіян до інших народів, якщо судити з боку політики і історії, є велика асиметрія. Скажімо, якщо росіяни когось люблять братерською любовю, то це ніяк не позначається на тому, на кого ця любов проектується. Ось, люблять нинішні росіяни німців. Так і що німцям від того? Але, якщо росіяни, скажімо, у 1979 році вирішили побудувати соціалізм у Афганістані, то результат для афганців вийшов прямо трагічним – десять років війни, один мільйон убитими, три мільйони біженців, зруйнована нещасна країна. Без жодних ознак соціалізму...

Тому мвбуть було б оптимальним для всього світу, якби росіяни любили б самі себе і свою землю, і не поширювали свої почуття і свою правду на інші народи і цивілізації. В цьому випадку й ми, українці, не чекали б нинішнє 5 вересня, як якусь тривожну дату, і не підозрювали б росіян у хижих намірах.

Щоб охаректеризувати дві грані згаданої антіномії любові-«порятунку», наведемо два відомі вірші. Євгєній Євтушенко «Хотят ли русские войны» (1961). Та Йосип Бродський «На Независимость Украины» (1991). Ці два вірші не лише створені представниками однієї культури, але й являють собою два полюси згаданої російської антиномії.

Виникає питання, який полюс перможе сьогодні – миролюбне «хотят ли русские войны?» чи мобілізаційна «брєхня Тараса»? Відповіді нам чекати три дні.

Василь Коломацький

vassilik@sympatico.ca

Евгений Евтушенко

Хотят ли русские войны

Хотят ли русские войны?
Спросите вы у тишины,
Над ширью пашен и полей,
И у берез, и тополей,
Спросите вы у тех солдат,
Что под березами лежат,
И вам ответят их сыны
Хотят ли русские, хотят ли русские,
Хотят ли русские войны.


Не только за свою страну
Солдаты гибли в ту войну,
А чтобы люди всей земли
Спокойно ночью спать могли.
Спросите тех, кто воевал,
Кто вас на Эльбе обнимал,
Мы этой памяти верны.
Хотят ли русские, хотят ли русские
Хотят ли русские войны?


Да, мы умеем воевать,
Но не хотим, чтобы опять
Солдаты падали в бою
На землю горькую свою.
Спросите вы у матерей,
Спросите у жены моей,
И вы тогда понять должны
Хотят ли русские, хотят ли русские
Хотят ли русские войны.


Поймет и докер, и рыбак,
Поймет рабочий и батрак,
Поймет народ любой страны
Хотят ли русские, хотят ли русские,
Хотят ли русские войны.
Хотят ли русские, хотят ли русские,
Хотят ли русские войны.


1961


Иосиф БРОДСКИЙ



НА НЕЗАВИСИМОСТЬ УКРАИНЫ


  
"...точный текст, полученный от самого Иосифа..." 
(Наталья ГОРБАНЕВСКАЯ)


Дорогой Карл Двенадцатый, сражение под Полтавой,
слава Богу, проиграно. Как говорил картавый,
время покажет — кузькину мать, руины,
кости посмертной радости с привкусом Украины.


То не зелено-квитный, траченый изотопом,
— жовто-блакитный реет над Конотопом,
скроенный из холста: знать, припасла Канада -
даром, что без креста: но хохлам не надо.


Гой ты, рушник-карбованец, семечки в потной жмене!
Не нам, кацапам, их обвинять в измене.
Сами под образами семьдесят лет в Рязани
с залитыми глазами жили, как при Тарзане.


Скажем им, звонкой матерью паузы метя, строго:
скатерТью вам, хохлы, и рушником дорога.
Ступайте от нас в жупане, не говоря в мундире,
по адресу на три буквы на все четыре


стороны. Пусть теперь в мазанке хором Гансы
с ляхами ставят вас на четыре кости, поганцы.
Как в петлю лезть, так сообща, сук выбирая в чаще,
а курицу из борща грызть в одиночку слаще?


Прощевайте, хохлы! Пожили вместе, хватит.
Плюнуть, что ли, в Днипро: может, он вспять покатит,
брезгуя гордо нами, как скорый, битком набитый
отвернутыми углами и вековой обидой.


Не поминайте лихом! Вашего неба, хлеба
нам — подавись мы жмыхом и потолком — не треба.
Нечего портить кровь, рвать на груди одежду.
Кончилась, знать, любовь, коли была промежду.


Что ковыряться зря в рваных корнях глаголом!
Вас родила земля: грунт, чернозем с подзолом.
Полно качать права, шить нам одно, другое.
Эта земля не дает вам, кавунам, покоя.


Ой-да левада-степь, краля, баштан, вареник.
Больше, поди, теряли: больше людей, чем денег.
Как-нибудь перебьемся. А что до слезы из глаза,
Нет на нее указа ждать до другого раза.


С Богом, орлы, казаки, гетманы, вертухаи!
Только когда придет и вам помирать, бугаи,
будете вы хрипеть, царапая край матраса,
строчки из Александра, а не брехню Тараса.


1991

На світлинах: Василь Коломацький. Миролюбна Росія. Митрополит Лука (Войно-Ясенецький). Росія ‘брєхні Тараса’. Розстріл в'язнів сталінським НКВД.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка