Відома активістка українського руху в Росії Наталя Литвиненко-Орлова обурена волюнтаристськими діями нещодавно обраного Регіонального віцепрезидента СКУ з питань Російської Федерації та Центральної і Західної Азії Сергія Винника

Вже напередодні ХІ Світового Конгресу Українців, що відбувся в Києві наприкінці листопада 2018 року, та під час самого форуму стало зрозумілим, що в українському діаспорному русі РФ з’явилися тривожні й неоднозначні тенденції, пов’язані з діяльністю псевдоукраїнців, яких зібрав навколо себе наближений до нового очільника СКУ Павла Грода активіст із Омська Сергій Винник, який нічим особливим себе не проявив на українській ниві, але зміг пробратися на високі позиції в СКУ і почав діяти методами не лише не притаманними громадському рухові, але й такими, що лежать поза нормами гідності й порядності.


Про все це йдеться у відкритому зверненні Наталі Литвиненко-Орлової до СКУ та в її коментарі щодо ситуації в нинішньому українському діаспорному русі РФ в цілому.

Останні події пов’язані з волюнтаризмом Винника, який почав брати на себе функції керівників і керівних органів регіональних громадських організацій РФ. Зокрема, не маючи на це щонайменшого права, але користуючись підтримкою керівництва СКУ, цей діяч почав власноруч, на власний розсуд, формувати списки делегатів на Річні збори СКУ, що відбулися в Берліні в першій декаді вересня ц.р. До списків не потрапили люди, які стояли біля витоків українського руху в РФ, мають неоціненний доробок на цій ниві, але туди потрапили випадкові й сумнівні особи, відверті українофоби. Більше того, Винник разом із колишньою співголовою РГО «Українці Москви» Вікторією Скопенко, яка вчинила рейдерське захоплення цієї організації, скориставшись забороною ФСБ в’їзду до Росії іншому співголові Віктору Гіржову та відсутністю в Москві заступника голови РГО УМ Валерія Семененка, який перебував на  території України через справу, пов’язану з ліквідацією БУЛ, вчинили підробку документів, надавши СКУ протокол про «вихід» РГО УМ зі складу цієї діаспорної надбудови. Таким чином, ніхто з українців Москви не зміг поїхати на Річні збори СКУ до Берліна. І вже навіть після зборів, коли велика група керівників регіональних громадських організацій РФ прибула до Києва для обговорення питань, пов’язаних з подальшою роботою організацій через заяву Генпрокуратури РФ про визнання небажаною діяльність СКУ на території РФ, п. Винник заблокував зустріч представників цих організацій з Павлом Гродом.

Складається враження, що в український рух РФ були інкорпоровані люди, завдання яких – розвалити цей рух із середини. Прикро лише, що цього зовсім не бажає помічати новообране керівництво Світового Конгресу Українців…

 

Президенту СКУ Павлу Гроду

До Ради Директорів СКУ та до уваги Екзекутиви СКУ

Копії: Генеральному секретареві СКУ Стефану Романіву

Президенту ЄКУ Ярославі Хортяні

ЗВЕРНЕННЯ

Шановне Товариство!

Я, Наталя Литвиненко-Орлова, багаторічна активістка українського громадського руху в Росії (на цей час мешкаю в Україні), яка понад 22 роки плекала, лобіювала і підносила політичний, культурний і дипломатичний імідж України в світах, прошу Вас розібратися в питанні, яке я подаю нижче. Проблема полягає ось у чому.

Членами Правління ГО «ПРОСВІТА» (м. Владивосток) я була затверджена в статусі делегата на користь моєї поїздки до Берліна з нагоди зустрічі з однодумцями СКУ та долученням до робочої місії на зрізі порядку денного в рамках запланованої зустрічі (річних зборів СКУ. – ред.). Відтак, відповідні реєстраційні анкети, характеристики та інші необхідні документи на мене було завчасно надіслано на адресу офісу СКУ (м. Торонто, Канада) головою Далекосхідної «Просвіти» паном В’ячеславом Бубнюком. Та на всьому тому поставив крапку пан Сергій Винник.

Він ніяким чином не вдається до логічних пояснень своїх, нікому не зрозумілих дій, хіба що пояснює це тим, що не хоче, аби на цю поважну зустріч та не просочилися… «сепаратисти».

Цікаво, яким вимогам, на думку пана Винника, НЕ ВІДПОВІДАЮ власне я? Адже я, на відміну від нього самого та від членів його команди, ніколи не була членом провладних партій РФ – «Яблуко», «Единая Россия», або партії Жириновського. Маю низку грамот, подячних листів та відповідні державні нагороди від Уряду України (що є на урядовому сайті). Мене знають наші українські колеги від Мурманська і до саменького Далекого Сходу. Наголошую: знають як людину, українку, якій болить Україна, як учасницю Майдану–2004 в російському Мурманську. Зрештою, про мене прошу ознайомитись тут

Отож, із повною відповідальністю вношу ясніть щодо цього питання: НЕ ТАМ ШУКАЄ «СЕПАРАТИСТІВ» пан Винник. Варто було би власне йому погортати сторінки своєї особистої «антиукраїнської» біографії та ще сторінки тих, кого він вважає за достойників і симпатиків української Національної ідеї, і кого він нахабно протягнув до теки делегатів СКУ. Бо ті люди, кого він затвердив у статусі делегатів на зустріч СКУ, то є виїзний осередок ФСБ Росії. І він сам – не виняток.

Шановне Товариство, шаную свій і Ваш час, але прошу розібратися і повідомити мене особисто, з яких саме міркувань на догоду пану С. Виннику викреслена моя кандидатура зі списку делегатів на річні збори СКУ.

Зі щирою пошаною, Наталя Литвиненко-Орлова

Мурманськ – Суми

22 серпня 2019 р.

 

Додатковий коментар до листа

Вірогідно, що мене аж зовсім би не турбувало, аби йшлося лише про мою викреслену кандидатуру. Але, наскільки мені відомо, хамство пана Винника не знає меж.

Із теки делегатів на річні збори СКУ викреслено прізвища ще декількох моїх колег по громадський роботі. Здивую багатьох, але дійшло до того, що й пана Михайла Парипсу (голова асоціації «Українці Казахстану». – ред.) також визнали «неблагонадійним» і таким, що за словами моськи-прислужки Андрія Тарана, то шанованого всіма пана Парипсу «надо посадіть на кол»…

І нічого я тут не плутаю, бо «делегат» на річні збори СКУ А. Таран українською а ні титли, ані пари з вуст, а відтак і саме так – «посадіть на кол». Але він служить С. Виннику, і, як і належить приблудній шавці, біжить поперед хазяїна і гамселить своїм дурним язиком те, що хоче чути господар. Всі ці хамські витребеньки відбуваються в колі «обраних», слід розуміти, «членів масонської ложі ім. С. Винника» і жодне стерво не заткне пельку а ні А. Тарану, а ні тій тітці – Марії Іваненко (українська активістка з Казахстану. – ред.)… Так собі гадаю, що від гордості, що долучена вона до ложі Винника, тій тітці Марусьці аж голова пішла обертом, отож, як наслідок, і розум за корч зачепився. Бо і вона гудить пана Парипсу і, заглядаючи в очі «господареві», пильнує на всі чотири боки, досліджуючи, наскільки вона була оригінальною в хамському жанрі, тобто – робочій мові масонів ім. Винника.

Тітка Маруська присягається, що створить у своєму селі в Казахстані філію жіночої організації, як осередок від московської. Але виникає питання: а люди де? В Москві хоч є 5-7 осіб і вони члени по колу. А у вас, тітко Мурусю, набереться хоч трійко людей? То що ж ви щебечете?

Псевдопатріотизм+псевдоорганізації+залучення відвертих яничарів до лав СКУ та ще й в якості делегатів – то це як має називатися?! Підкажіть мені хоч хтось, будь ласка...

І ще. А хто ви такі? Хто ви?! Назвіть чи охарактеризуйте себе більш чітко, приблуди! Та ви в своєму житті хоч із півдня побули такими шанованими і визнаними в порядному Товаристві українців, яким є пан Парипса? Невже не розумієте, що червона лінія не просто нахабно перетнута – вона потоптана вами. Рано чи пізно за такі речі доведеться тримати відповідь.

Щодо Тарана. Сама дивуюсь, як такий манкурт, який мов сучка облазив усі партії в РФ (їх однодумець Володимир Самборський, до речі, також побував навіть у партії Жириновського), так от: як такий політичний пройдисвіт-ребус, із самим що не є від’ємним знаком якості, зміг затесатися до лав української спільноти РФ та ще й бути бажаним гостем на зібраннях в СКУ?!

Але все ходить по колу. Таран слугує Виннику за вірний рупор, а Винник його за це ото так шанує і заносить до відповідних списків делегатів. Хочу запитати у пана Винника: а яка громада стоїть за Тараном? Хто його делегує?

І ще є цікаві моменти, які не піддаються ані найменшій логіці. Хто вас, Сергію Виннику, та уповноважував розсилати вітальні листи президентові України та іншим урядовим особам, підписуючись великою шишкою неіснуючої в Росії української організації? Так, після скасування двох потужних федеральних українських організацій, ми збиралися в Москві, і відповідно до прийнятого рішення, яке було чинним за протоколом, намагалися таку організацію зареєструвати. Але Росія нам у тому категорично відмовила. То чому ви дозволяєте собі вводити в оману поважних людей, очільників СКУ, президента України тощо. Ваше псевдонаполеонство настільки розпушило хвіст, що ви умудряєтесь якимось чином сприяти перетину кордону України людині (можливо і не поганій – я його особисто не знаю), але кадровому воєнному – полковнику РФ. Нонсенс, але цей військовий, Юрій Божескул (замінив Винника на посаді голови Сибірського центру української культури «Сірий Клин», м. Омськ. – ред.), також був у списках на річні збори СКУ – разом.. з усією сім’єю. Нагадаю, що СКУ на сьогодні є небажаною організацією в Росії. Але як тоді розуміти ситуацію з кадровим російським військовим?! Рєбятушкі, на кого працюємо? – час у вас запитати. І кого ви намагаєтесь обдурити?

Власне, пану Виннику втрачати нічого. Свого часу, коли він дуже хотів бути директором Культурного Центру України в Москві, на Арбаті, то собі особисто в найкоротший термін часу влаштував навіть українське громадянство, залишаючись при цьому громадянином РФ. Такі «пільги» не дозволені нікому, але Виннику дозволено. То це де і ким треба служити-прислужувати, щоби все ото так було дозволено?

І висновок лежить на поверхні: не вдалося перемахнути планку до Москви, то може вдасться вдертися до Канади...

Наталя Литвиненко-Орлова


На світлинах: Наталя Литвиненко-Орлова під час отримання нагороди в Посольстві України в Росії. Сергій Винник у Берліні (в центрі третього ряду) – в темних окулярах за спинами людей. Члени омської делегації на Річних зборах СКУ: капітан запасу Сергій Винник (праворуч) і полковник запасу Юрій Божескул. Вітання від «керівника української громади РФ» Сергія Винника Президентові України Володимиру Зеленському. Лідер українців Казахстану Михайло Парипса (крайній праворуч).

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s