Друк
Розділ: Полеміка

Лист від Громади Українців Росії щодо діяльності Сибірського центру української культури

Від редакції. Як ми вже повідомляли, на 28 серпня призначено засідання Омського обласного суду з розглядом позову від місцевого управління Мін'юсту Російської Федерації про ліквідацію Сибірського центру української культури «Сірий Клин». На брифінгу від 14 серпня Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба засудив намір Росії ліквідувати українську громаду «Сірого Клину». 17 серпня з відкритим листом до голови Управління Верховного комісара ООН з прав людини, та президента Парламентської асамблеї Ради Європи  звернувся Голова СКУМО Дмитро Лекарцев, який закликав  світову спільноту звернути увагу на порушення РФ  міжнародного законодавства та норм, що стосуються прав людини та національних меншин, прикладом чого, на його думку, є, зокрема, ситуація з центром «Сірий Клин». Втім, є й інша думка щодо діяльності цього центру, яку опублікував   у Фейсбук від Громади Українців Росії активіст Андрій Литвин.

У листі Громади Українців Росії до Міністерства закордонних справ України, копії якого направлені Посольству України в Росії, Комітету у закордонних справах Верховної Ради України, Українській Всесвітній Координаційній раді і  Світовому Конґресу Українців, зазначається:

«Виходячи з того, що в нинішній Росії офіційно зареєстрована організація українців не може активно виступати за територіальну цілісність України, проти російської агресії, використовуючи можливості фейсбуку, ми в 2017 році створили неформальну спільноту послідовних українців Росії та їхніх однодумців, які в умовах реальної загрози свободі і навіть життю, словом і ділом протестують проти злочинної політики путінської Росії, вказують на згубність не тільки прямої зради, а й пристосуванства й байдужості, твердо дотримуються міжнародного права, зокрема щодо приналежності Криму Україні.

Ми вважаємо корисним для України й українства діалог із МЗС України, іншими українськими державними й громадськими організаціями, які переймаються проблемами українців Росії.

Дещо стосовно СКУ, українців Росії, «Сірого Клину» (Омськ) і Сергія Винника.

С. Винник аж до жовтня 2014 року, тобто й під час найактивнішої агресії Росії на чолі з путінською Єдиною Росією (ЄР) проти України, керував Контрольно-ревізійною комісією Омського відділення цієї ЄР («Серед однопартійців я знайшов багато справжніх друзів» http://omsk300.ru/dgonline/view/id/1570). На початку березня 2014 вторгнення російських військ в Україну С. Винник назвав не злочином, а помилкою (!), причому не політичною, а економічною (http://tayga.info/details/2014/03/04/~115732).

У жовтні 2014 С. Винник раптово (з чого б це?) перемикнувся на кар'єру в українському громадському русі, номінально очолив «Сірий Клин». Ця організація вже тоді зреклася підтримки України. Щиру українку Лідію Близнову в «Сірому Клині» зневажали за те, що вона повісила український календар! Намагаючись її образити, називали бандерівкою!

Л. Близнова й інші організовували різні заходи, на яких С. Винник навіть не бував. Свої таємні перемовини про входження у кремлівську структуру Богдана Безпалька юрист С. Винник пояснив у «Сірому Клині» прагненням здійснити її рейдерське захоплення!

2017 року С. Винник хотів стати генеральним директором Національного культурного центру України (НКЦУ) в м. Москві, але приховав від конкурсної комісії свої зв'язки з ЄР (http://kobza.com.ua/polemika/5506-lyst-andriia-lytvyna-u-spravi-pryznachennia-holovy-nktsu-u-moskvi.html).

Валерій Семененко просував С. Винника, якого вважав “своєю людиною”, до керівництва в СКУ. У 2018 формуванням делегації від українців Росії на XI Конґрес СКУ займалися В. Семененко й С. Винник. Тому приїхали люди, наприклад, із Республіки Комі, які не відомі були як українські активісти, але “свої” для С. Винника. А Марія Іваненко й ще одна делегатка з Казахстану вже під час Конґресу у листопаді 2018 ввели делегатів від Росії і Казахстану в оману. Коли на засіданні обирали регіонального віцепрезидента СКУ, вони кричали, що Голова українців Казахстану Михайло Парипса сказав підтримати кандидатуру С. Винника. Згодом це виявилося брехнею. Тож обрання (у присутності лідерів СКУ Павла Ґрода й Евгена Чолія!) С. Винника віце-президентом СКУ фальсифіковане.

Після цих “виборів” С. Винник кинув В. Семененка й вони стали ворогами.

Своєю правицею С. Винник зробив Андрія Тарана, який ображаючи погрожує опонентам. Приміром, 4 березня 2019 року А. Таран написав Л. Близновій (на “ти” жінці, яка за віком йому в матері годиться): «…з тобою побачусь. Я архівую кожне твоє слово через скріни друзів. Якщо ти гадаєш, що закрила для мене свої коментарі, то ти ще дурніша, ніж я гадав. Відповіси за все сказане. На війні “жінок немає”…»!

Мета телеконференцій С. Винника, виходячи зі статті А. Тарана «Чи є життя в українській діаспорі Росії?», — створення, на радість ФСБ, загальноросійської організації українців на кшталт «Нового величия» («Нової величі»).

На жаль, П. Ґрод не припускає думки, що обшук у його друга С. Винника лежить у площині фінансової, а не політичної, діяльності останнього. СКУ — заборонена в Росії організація. Залишатися в ній і не наражатися на арешт можуть лише агенти спецслужб. Виглядає дивним, що С. Винник і В. Семененко не призупинили свою діяльність у СКУ. Мають впевненість в своїй недоторканості? Можливо…

У «Сірому Клині» спочатку заступником, а потім керівником замість себе С. Винник поставив “свою” людину — військового з радянським менталітетом Юрія Божескула. Ось які там заходи: https://www.facebook.com/groups/167862720432596/permalink/650921802126683/

Для чого ж Росії переслідувати неукраїнський «Сірий Клин»? Щоби мати в керівництві СКУ свого С. Винника, як не тільки “найбільшого українця Росії і Азії”, але й “політичного страдника”.

Від Громади Українців Росії

Для контактів:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. адміністратор Громади Українців Росії Андрій Литвин

P.S. Варто зазначити, що було би приємно, якби МЗС України так захищало і опікувалося українськими громадами Росії раніше і тепер на постійній і всебічній основі, не виділяючи одну громаду, яка по суті своїй є псевдоукраїнським утворенням, яке ненавидить Україну і її достойних спадкоємців. Чому так? Бо бачиться це на зрізі сьогодення на прикладі опіки української громади Омська «Сірий Клин». Але! Пану міністру, перед тим як підносити та захищати цю громаду з висоти рівня політичного олімпу, варто було б проглянути принаймні сторінки українців (?) «Сірого Клину» в соціальних мережах, а ще краще (технічні реалії це дозволяють) поспілкуватися з тими “українцями” в форматі відеоконференції.

Української мови ви там не почуєте (за винятком, хіба що, самого С. Винника), цікавості до історії України і навіть до культурного покладу нашого Народу там також не простежите. А щодо самого пана С. Винника, то йому варто було би знати, що треба бути порядним і правдивим, а не шахраєм по відношенню до колег по бізнесу, бодай навіть в Росії. Якість ділових стосунків з колегами —це свого роду лакмус, або фільтр до характеристики будь якої людини. Відтак, і робочих людей, які працюють під орудою того ж таки С. Винника, не можна обманювати, щоби потім не тягали “пана” по судам і не тягнулося за ним дурної слави на весь інтернет. Але йому, С. Виннику, як на цей час, то навіть вигідно бути під будь-яким слідством і навіть невиїзним… Бо з того всього можна розіграти козирну карту на кшталт “політично переслідуваної особи” і спокійненько збирати валізи до Канади.

Пана видно по халявах.

Наталя Литвиненко-Орлова, Мурманськ —Суми»

Джерело: https://www.facebook.com/groups/167862720432596

На світлині:  Андрій Литвин,  член Малої Ради «Громади Українців Росії»