Друк
Розділ: Полеміка

12.06.2003, 18:51

Поки Україна всіма силами намагається відновити

добру репутацію перед Сполученими Штатами, у

самих США українська діаспора безкомпромісно

бореться за справедливість.

Винуватцем скандалу став кореспондент "The New

York Tіmes" Уолтер Дюранті, дарма, що помер

півстоліття тому.

Він звинувачується у навмисному замовчуванні

факту голодомору в Україні під час висвітлення

радянського життя у 30-і роки. 1932 р. Дюранті

отримав Пулітцерівську премію - найбільшу

нагороду в галузі журналістики - "за безсторонні й об'єктивні репортажі" з

СРСР.

Представники української діаспори зі всього світу почали бомбардувати

Пулітцерівський комітет ще у квітні цього року, і з того часу звалили на нього

більше 15 000 листів, а також тисяч звичайних і електронних повідомлень із

вимогами відкликати премію Дюранті. Про це повідомили представники

діаспори на своєму веб-сайті. Пристрасті ж пов'язані з 70-річчям голодомору,

яке припало на 2003 рік.

Уолтер Дюранті прославився 1929 року, опублікувавши

ексклюзивне інтерв'ю зі Сталіним, якого назвав "the

greatest living statesman" - "найвизначніший політик

сучасності". Відтоді він став улюбленцем радянського

уряду і мало не єдиним репортером, який мав до

нього доступ.

31 березня 1933 Дюранті писав у New York Times:

"Немає ніякого голодомору". Через півроку його думка

не змінилася: "Будь-яка інформація про голодомор є

перебільшенням або навмисною пропагандою" (New York Times, 24 серпня

1933).

А тим часом цілі українські села зникали з лиця землі, а ті, хто залишався в

живих, харчувалися корою дерев, свійськими тваринами й одне одним.

Інший журналіст, Малколм Маггеридж, московський кореспондент

"Manchester Guardian", під великим ризиком таємно вирушив на Україну. Він

був вражений сценами масового голоду й купами мертвих тіл, які побачив, і

описав їх у своїх репортажах. Дюранті накинувся на Маггериджа і намагався

довести, що той бреше. Натомість Маггеридж назвав Дюранті "найбільшим

брехуном серед усіх журналістів, яких зустрічав", - повідомляє британська

газета "The Observer".

Коли інформація про голодомор почала вилазити на поверхню, в одній зі

своїх публікацій Дюранті досить образно висловився про вчинки Сталіна: "Не

можна приготувати омлет, щоб не розбити кілька яєць". Лише потім стало

відомо, що "кількома яйцями" виявилися 7-10 мільйонів українців.

Сама "New York Times" коментує цю подію досить стримано: "У такій ситуації

Times не бачить сенсу намагатися переробити історію".

"The Observer" схильна до більш різких заяв: "Наркоман, сексуальний маніяк

і апологет Сталіна, британський репортер Уолтер Дюранті і досі вважається

переможцем найціннішої журналістської нагороди - Пулітцерівської премії, за

висвітлення радянського життя у 30-і роки".

Підстави для таких коментарів дає, зокрема, книга С.Дж.Тейлора "Апологет

Сталіна" видана 1990 року. Згідно з книгою, Дюранті справді вживав

наркотики та був збоченцем, і навіть підтримував постійні стосунки з відомим

окультистом Алістером Кроулі під час свого перебування в Парижі.

Адміністратор Пулітцерівського комітету Сіґ Ґісслер (Sig Gissler) заявив у

вівторок, що скарги сприймаються серйозно і досліджуються комітетом.

"Стандартів, які регулювали б відкликання премії, не існує. Ми шукаємо

правильне рішення й аналізуємо фактори, які повинні бути враховані", -

говорить Ґісслер.

Проте відкликання Дюранті розглядається Пулітцерівським комітетом не

вперше. 1990 року премію у цього журналіста The New York Tіmes вирішили

не відкликати, бо вона була вручена, за словами Ґісслера, "в іншу епоху і

при інших обставинах".

Уолтер Дюранті помер 1957 року у віці 73 років, повідомляє www.pbs.org.

Живих родичів журналіста розшукати не вдалося.

http://www2.pravda.com.ua/archive/2003/june/12/2.shtml