lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Вибори і навколо (укр.)
Друк
Розділ: Полеміка
24 листопада, невдовзі після другого туру голосування, до мене зателефонували кореспонденти з Нижнєкамської місцевої телерадіокомпанії "Ефір". Запитали за кого я голосував. Я пояснив, що для участі у виборах Президента України треба бути по-перше, громадянином України і мати український паспорт, а по-друге, мати чималу калитку грошей, бо найближча да нас виборча дільниця знаходиться у Москві (від нас біля 1000 км., і 600 карбованців найдешевший квиток у один бік) і їздити туди треба було як мінімум тричі: 1-й - щоб подати заяву про включення до списків (до 23 жовтня), 2-й - на перший тур голосування (31 жовтня), і 3-й - на другий тур (21 листопада).

24 листопада, невдовзі після другого туру голосування, до мене зателефонували кореспонденти з Нижнєкамської місцевої телерадіокомпанії "Ефір". Запитали за кого я голосував. Я пояснив, що для участі у виборах Президента України треба бути по-перше, громадянином України і мати український паспорт, а по-друге, мати чималу калитку грошей, бо найближча да нас виборча дільниця знаходиться у Москві (від нас біля 1000 км., і 600 карбованців найдешевший квиток у один бік) і їздити туди треба було як мінімум тричі: 1-й - щоб подати заяву про включення до списків (до 23 жовтня), 2-й - на перший тур голосування (31 жовтня), і 3-й - на другий тур (21 листопада). Одним словом "було зроблено все, щоб голосувати громадянам України в Росії було зручно…". Звичайно, мало змогу проголосувати в Росії лише обмежене коло українців, які проживають недалеко від чотирьох влаштованих дільниць (Москва, Петербург, Тюмень та Ростов-на-Дону). Я є громадян Росії і участі у виборах не приймав.

Мене спитали за кого б я хотів проголосувати, коли б міг? Я відповів, що за Ющенка, і аж ніяк не за Януковича. Кореспонденти були відверто здивовані, адже так висловитися в Росії відважуються далеко не всі. Зацікавившись, вони приїхали до мене прямо на роботу в лікарню (я працюю лікарем).

Під час інтерв’ю я пояснив свої погляди на ситуацію, яка може скластися, коли Україну на найвищому рівні буде презентувати людина, що має кримінальне минуле (за паном Януковичем розтрата великих коштів, крадіжка жіночих шапок. Щоправда такий пройдоха вдало від усіх звинувачень "відмивався". Але ж факти - вперта річ).

Здивування кореспондентки, молоденької дівчинки, було ще більшим, адже факти про минуле пана Януковича в російських ЗМІ ретельно замовчуються. Лише одного разу, коли кореспондентка з Києва торкнулася цієї теми, диктор перебив її напівслові і сказав: "Ми знаем, о чем пойдет речь…" Це я бачив на власні очі. Це не є передвиборчий "чорний піар", коли кандидати викопують один про одного казна що, це давно відомі у світі факти. Я про це чув ще два роки тому. Що б там не говорилось, людина може бути з прекрасними організаторськими і керівничими здібностями, серед кримінальних "авторитетів" їх немало, але ж у Президенти таку людину висувати просто не можна. У всьому світі не можна, а в Україні виходить - будь ласка! Дуже дивує позиція президентів Путіна, Лукашенка, Алієва з цього приводу, адже вони про минуле Януковича знають прекрасно, їм же потім доведеться спілкуватися.

 

В Росії всі виборча кампанія подається дуже ангажовано. Янукович - однозначно гарний, Ющенко - однозначно поганий. Янукович стриманий, вічливий, вишукано вдягнутий, говорить мало але по-діловому, обіцяє багато (на те, що кандидат у президенти України говорить виключно російської мовою взагалі ніхто не звертає уваги). Юлія Тимошенко на його фоні взагалі має вигляд психопатичної невростенічки.

Ющенка показують виключно крупними планами, спухлого і пом’ятого, звичайно це не додає йому симпатиків (особливо серед жіночої половини), але я лікар за фахом, людські хвороби - це моя професія, від них, як ви знаєте, ніхто ще не застрахований, нічого страшного в цьому нема. Причиною хвороби є черезмірна нервова напруга. Наприклад, відомий і ввсіма шанований артист російського кіно Олександр Абдулов теж страждає такою хворобою, вона тимчасова і жити не дуже заважає. Інша річ, що дивитися на все треба об’єктивно. Головне не у зовнішньому вигляді людини, а у його намаганнях, але саме голосу Ющенка, його звернень до народу не було показано ще ні разу.

 

Кореспонденти чули, що люди в Україні, які стали на бік Ющенка, цілком підкуплені на гроші Америки. Я з цього приводу думаю, що ніхто не заважав і Росії підкупити тих самих людей, щоб вони стали на бік Януковича. Чим відрізняються гроші, які, за висловом, не пахнуть? Підкупити стільки народу просто не можливо. Справа тут далеко не в грошах! У житті є набагато важливіші цінності, аніж гроші. За них люди і йдуть на площі.

І взагалі, допоки проблеми і справи України будуть вирішуватися кимось ще, окрім українців? Вони і самі прекрасно можуть розібратися у своїй власній державі. Головне - не треба заважати.

 

Потім мене запитали чому взагалі Україна так розкололася на дві протилежні частини. Я нагадав, що у 1932-1933 роках було винищено саме зі східних земель України близько 10 мільонів етнічних українців, а на спустошені землі оселювалися вихідці з російських земель (і навіть багато татар), які і донині не вважають ті краї українськими і принципово вживають там лише російську мову. У цьому і полягає основна проблема: населення України має різні етнічні корені.

 

Моє інтерв’ю було показано по місцевому телебаченню тричі на півтори доби. Я гадав, що не покажуть взагалі, або половину виріжуть, - ні, показали все.

Почалися телефонні дзвінки від громадян міста, знайомих і незнайомих, просто на вулиці до мене підходили люди, зверталися у коридорах колеги по роботі і мої пацієнти. Одні щиро дякували за відвертість, інші лаяли і обіцяли більше не подавати руки, дехто перестерігав від КДБ і пропонував стерегтися. Зараз навіть дружина чекає, яка мені буде розплата. Кажучи відверто, чекаю і сам. Але я не боюсь. Моїх предків за українську свідомість поляки палили на багаттях, татари тягли на аркані аж до Чорного моря… Якщо треба постраждати за Україну - я готовий. Заодно і побачимо чи є в Росії демократія, чи немає.

 

Голова Нижнєкамського Українського товариства "Вербиченька",

Республіка Татарстан, Російська Федерація

 

Євген Савенко