Генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янкоУ Москві вшанували пам'ять Героя України Кузьми Дерев'янка, який від імені СРСР підписав Акт капітуляції Японії

З нагоди 105-ї річниці від дня народження Героя України, генерал-лейтенанта Кузьми Миколайовича Дерев'янка дипломати Посольства України в РФ вшанували пам'ять видатного земляка, прийшовши на його могилу на Новодівичому кладовищі у Москві, повідомили власному кореспондентові УКРІНФОРМу в РФ у диппредставництві. Відбулося покладання квітів радником-посланником Посольства України в Російській Федерації Мирославою Щербатюк та співробітниками Посольства на його могилу.

Під час заходу Аташе з питань оборони, генерал-майор Ігор Остапенко наголосив на ролі К.Дерев'янка у закінченні Другої світової війни та під час подій після бомбардування японських міст Хіросіми та Нагасакі.

У вшануванні пам'яті видатного сина українського народу взяли участь родичі Кузьми Дерев'янка та представники Міжнародного союзу ветеранів СНД. Заступник Голови Координаційної ради Міжнародного союзу ветеранів СНД Василь Гнєзділов подякував Українській державі за збереження пам'яті про видатного воєначальника та дипломата.

Кузьма Миколайович Дерев'янко народився 14 листопада 1904 в селі Косенівка на Черкащині. У радянській Червоній армії з 1922 року. Закінчив Київську, а згодом Харківську військові школи.

Учасник Радянсько-фінської війни 1939-1940 рр., відзначений орденом Червоної Зірки та позачерговим званням полковника. Головні військові здобутки Кузьма Миколайович отримав під час Другої Світової війни, закінчивши її у званні генерал-лейтенанта. 2 вересня 1945 року від імені радянського Верховного Головнокомандування приймав капітуляцію Японії, поставивши тим самим крапку в історії Другої світової війни.

Помер 30 грудня 1954 року в Москві.

7 травня 2007 р. Президент України підписав Указ про надання Кузьмі Дерев'янку посмертно звання "Герой України".

Ігор СОЛОВЕЙ,

УКРІНФОРМ.

Кузьма  Дерев’янко приймає капітуляцію  Японії та ставить крапку в  світовій війні

Дипломати Посольства України біля могили свого уславленого земляка

На світлинах: Генерал-лейтенант Кузьма Дерев'янко. Кузьма Дерев’янко приймає капітуляцію Японії та ставить крапку в Другій світовій війні. Дипломати Посольства України біля могили свого уславленого земляка.

Додатки:

Розвідник, диверсант, дипломат

Мільйони наших земляків брали участь у Другій світовій війні, і саме українець поставив у ній останню крапку.

Це був генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко, один з небагатьох військових, нагороджених усіма трьома орденами видатних полководців – Суворова, Кутузова й Богдана Хмельницького.

Народився Кузьма Миколайович Дерев’янко 14 листопада 1904 року в селі Косенівка біля Умані на Черкащині. З трьох до дев’яти років жив на Вологодчині, куди у 1907 році заслали його батька за участь у революційних подіях. Закінчив церковно-приходську школу та декілька класів гімназії. У 1922 році Дерев’янко потрапив до Червоної Армії. Вчився спочатку у Київській, а потім у Харківській військових школах, через десять років – у військовій академії. У Харківській школі військових старшин курсант зацікавився японською мовою і вже під кінець випуску міг писати японською. У 1933 році у Військовій академії ім. Фрунзе він також обрав для вивчення японську та англійську мови.

У 1936 році він мав лише капітанське звання звання, але до початку війни він значно просунувся по службі, виконуючи різні відповідальні завдання. Зокрема, у 1936 – 1938 роках він здійснював секретну операцію з постачання зброї китайським військам, які воювали з Японією. За це його нагородили орденом Леніна – надзвичайно високою відзнакою. Під час фінської війни добровольця майора Дерев’янка призначили начальником штабу Окремої особливої лижної бригади. Це був розвідувально-диверсійний підрозділ, сформований переважно зі студентів Ленінградського інституту фізкультури. Штабіст займався не тільки плануванням.

Коли лижний загін В. Мягкова (посмертно – Героя Радянського Союзу) потрапив у засідку і був розгромлений, Дерев’янко на чолі іншого загону виніс поранених та загиблих бійців. За фінську війну Кузьма Миколайович нагороджений орденом Червоної Зірки та позачергово отримав звання полковника.

З червня 1941 року офіцер займав посаду начальника розвідзагону штабу Північно-Західного фронту. Вже за кілька тижнів з початку війни він очолив рейд до тилу гітлерівців, під час якого з концтабору під Старою Русою було визволено майже 2 тисячі полонених червоноармійців.

Потім Дерев’янко служив начальником штабів 53-ї, 57-ї, 4-ї гвардійської армій. Брав участь у битві на Курській дузі, боях за Дніпро, Корсунь-Шевченківській операції. Його штаб організував розгром фашистів у Яссо-Кишинівській операції. Визволяв Будапешт та Відень.

У Відні ще не вщухли бої, а він доручив синові розшукати могили видатних композиторів. Коли той натрапив на цвинтар, де поховані Штраус та Шуберт, Кузьма Миколайович дав гроші і наказав купити великі букети квітів, аби вшанувати їх пам’ять. Дуже шкодував про те, що могила Моцарта невідома. У 1942 р. штабісту присвоїли перше генеральське звання, а за кілька днів до закінчення Великої Вітчизняної – звання генерал-лейтенанта.

У серпні 1945 року Кузьма Дерев’янко їхав на Далекий Схід, де мав очолити штаб 35-ї армії. Але на вокзалі в Читі до нього підійшов полковник: «Вам наказано залишити поїзд і прибути до ставки маршала Василевського». Там йому вручили телеграму Сталіна про призначення представником Головного командування радянських військ на Далекому Сході при штабі генерала МакАртура. Через кілька днів він отримав повноваження на підписання Акту беззастережної капітуляції Японії від імені Радянського Верховного головнокомандування.

Як трапилось так, що з багатьох сотень радянських генералів честь прийняти капітуляцію та закінчити світову війну довірили саме Дерев’янку? Загалом за роки війни було присвоєно 6999 генеральських та адміральських звань. Вочевидь, Сталін не доручив це завдання нікому з уславлених маршалів, щоб не заохочувати їхні амбіції.

Відтак представляти СРСР мала людина з нижчого ешелону командування. Дерев’янко був професійним розвідником з унікальним досвідом. Знав японську та англійську мови. Був добрим військовим теоретиком і практиком. Мабуть, саме через це і довірили йому цю почесну місію.

2 серпня на борт лінкора «Міссурі» піднявся верховний командувач союзних військ генерал МакАртур. За ним на корабель ступили представники інших держав, уповноважені підписати акт. Від США – адмірал Німіц, Китаю – генерал Су Юн-чан, Великої Ббританії – адмірал Фрейзер, Австралії – генерал Блеймі, Франції – генерал Леклерк, Голландії – адмірал Халфрих, Нової Зеландії – віце-маршал авіації Ісит, Канади – полковник Мур-Косгрейв і нарешті від СРСР – генерал-лейтенант Дерев’янко. Від Японії документ підписували міністр закордонних справ Японії Сигеміцу й представник імператорської ставки генерал Умедзу. Американські матроси привітали радянську делегацію бурхливими оваціями. Це було неформальне висловлення вдячності та глибокої поваги до героїчного народу.

Перебуваючи в Японії, Кузьма Дерев’янко з величезним ризиком для здоров’я декілька разів відвідав уражені атомним бомбардуванням Хіросіму та Нагасакі. Він склав детальний звіт про все, що дізнався та побачив. Про результати доповів особисто Сталіну, і ці матеріали були використані при розробці радянської атомної зброї.

Внаслідок ядерного опромінення Кузьма Миколайович захворів і 30 грудня 1954 року помер від раку. Похований на Новодівочому кладовищі у Москві.

Клим ЩЕРБАТИЙ

«ОБРІЙ-ПІБ» Газета АКБ "Промінвестбанк"№38 (302)21 – 27 вересня 2006

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s