Друк
Розділ: Посольство України в РФ
Андрій Денисов дає пояснення
Андрій Денисов дає пояснення

Коментар МЗС України щодо інциденту навколо заборони на в’їзд до Російської Федерації громадянину України Василю Васильовичу Овсієнку

Міністерство закордонних справ України звернулося за роз’ясненнями до російської сторони стосовно відмови у в’їзді на територію Російської Федерації в ніч з 22 на 23 липня ц.р. громадянину України Василю Васильовичу Овсієнку.

У зв’язку з цим питанням 23 липня відбулася телефонна розмова Міністра закордонних справ України Костянтина Івановича Грищенка з виконуючим обов’язки Міністра закордонних справ Російської Федерації Андрієм Івановичем Денисовим.

Цій проблемі було також приділено особливу увагу під час зустрічі Посла України в Росії Володимира Юрійовича Єльченка з виконуючим обов’язки керівника російського зовнішньополітичного відомства 26 липня ц.р.

За результатами проведеного з’ясування обставин інциденту, що трапився, російська сторона на високому рівні висловила жаль українській стороні з приводу відмови у в’їзді громадянину України Василю Васильовичу Овсієнку. Виконуючий обов’язки Міністра закордонних справ Росії поінформував про здійснення заходів з метою недопущення повторення подібних інцидентів у майбутньому та підтвердив рішення Президента Російської Федерації про відмову в українсько-російських відносинах на основі взаємності від практики так званих „чорних списків”.

http://www.mfa.gov.ua/russia/ua/news/detail/43114.htm

Російський МЗС посумував, що не пустили українського правозахисника

Російський МЗС висловив жаль у зв'язку з недопуском у країну координатора програми Харківської правозахисної групи

Про це у вівторок розповів прес-секретар МЗС Олександр Дикусаров.

"Російська сторона на високому рівні висловила жаль із приводу відмови Овсієнку у в'їзді на територію Росії", - сказав він.

За словами Дикусарова, випадок з відмовою у в'їзді на територію Росії українського правозахисника став темою для обговорення між міністром закордонних справ Костянтином Грищенком, послом у Росії Володимиром Єльченком й керівництвом МЗС Росії.

Прес-секретар відзначив, що керівництво зовнішньополітичного відомства Росії запевнило у своїй готовності працювати над знищенням практики списків персон нон ґрата між Україною й Росією.

Нагадаємо, що в ніч із 22 на 23 липня російські прикордонники відмовили у в'їзді в країну правозахиснику Овсієнку.

Українські новини 

27 липня 2010

http://www.pravda.com.ua/news/2010/07/27/5253969/

На світлині: Виконуючий обов’язки Міністра закордонних справ Росії Андрій Денисов вимушений був давати пояснення українським дипломатам стосовно  інциденту з українським правозахисником.

Додаток:

Права Людини в Україні: Актуальні цитати:

Мені легше: я не Президент України і не міністр закордонних справ, тому без дипломатичних викрутасів можу сказати, чому останнім часом скаженіють російські імперіалісти, а їхня «п`ята колона» в Україні геть упала в істерику.

Вони навіч бачать, що зі вступом України в НАТО збудеться найстрашніше:

«Ампутація України була б для Росії смертельною». Отто фон-Шенґаузен БІСМАРК, рейсхканцлер Німеччини в 1871 – 1890 рр.

«Потерять Украину – потерять голову». Володимир Ілліч УЛЬЯНОВ-ЛЕНІН, голова Совнаркому Росії в 1917 – 1924 рр.

«Без України Російська імперія неможлива». Збіґнєв БЖЕЗИНСЬКИЙ, державний секретар США в 70-х роках ХХ ст.

Українці пам`ятають, що найбільшого лиха Україна зазнала саме від російського імперіалізму (потоптання Переяславського договору 1654 року і перетворення України на колонію Росії, запровадження кріпацтва, численні заборони української мови, розгром Української Народної Республіки, фізичне знищення української інтелігенції, масові репресії, голодомори, колективізація, депортація українців у Сибір, знищення Української автокефальної православної церкви і Української греко-католицької церкви, криваве придушення національно-визвольного руху, розв`язання загарбницьких воєн проти сусідніх країн, де українці були «гарматним м`ясом», тотальна русифікація, репресії проти інакодумців). Не маймо ілюзій: як Росія ставилася до нас 350 попередніх років, приблизно так вона ставитиметься до нас найближчих 35 років. У Росії досі дивляться на незалежну Україну як на «временное историческое недоразумение». Ну, то «турки зовнішні». А «турки внутрішні» – Симоненко і Вітренко – ще ніколи не вимовляли словосполучення «український народ» – тільки «народ України». Тобто «насєленіє». Вони не визнають самого існування українського народу.

Ця «п`ята колона» російського імперіалізму – Янукович, Симоненко, Вітренко та їхні прибічники – на платних мітингах своєю рідною мовою цинічно «защищают национальные интересы». Та не України, а імперської Росії. Їм Україна – як кістка в горлі. Вони ніколи не боролися за її незалежність – вони шукають способу, як би цю ненависну Україну «упразднить за ненадобностью» (вислів М.Салтикова-Щедріна).

Нині Україна, що відмовилася від ядерної зброї, може захиститися від російського імперіалізму в єдиний спосіб: заручитися колективною безпекою Організації Північно-Атлантичного Договору – НАТО.

Президент і міністр закордонних справ мусять запопадливо лукавити перед нашим «ґарантом безпеки», що вступ України в НАТО нічим Росії не загрожує. Загрожує. Це буде остаточний крах надій на відновлення імперії. Але крах імперії не стане нещастям для російського народу. Навпаки, російський народ дістане шанс звільнятися від імперської пихи, як звільнилися від неї англійці, французи, іспанці, португальці, коли позбулися колоній. Тоді Росія дістане шанс стати мирною демократичною державою, а ми в її особі – доброго сусіда.

Але поки що Росія і демократія – поняття несумісні, бо несумісні колоніалізм і демократія. Короткочасне пом`якшення у 90-х роках закінчилося. Росія повертається у звичний для себе тоталітарний режим. Але вона слабка. Скільки б «лідер нації» (= імператор) Путін не надував свої хирляві щоки – зараз бюджет Росії не більший від бюджету міста Нью-Йорка. Отже, Росія не піде війною на 28, а з Україною і Грузією на 30 країн НАТО. Хіба що вередуватиме, чинитиме економічний тиск. Адже «Росія – це величезна кількість награбованого добра», – казав незабутній Карл Маркс. Усе там награбоване: землі, корисні копалини, сотня малих народів. Отже, нам треба шукати інші джерела енергоносіїв. Або допомогти тим малим народам звільнитися, і тоді купуватимемо газ та нафту в них.

Деякі політики Західної Європи (Ангела Меркель, Ніколя Саркозі) нездатні мислити далі, як на одну каденцію. Вони очманіли біля російської «газової труби» і не розуміють, що коли Росія за їхньою підтримкою поглине Україну і знову за наш рахунок стане сильною, то вона знову вимахуватиме ядерною довбнею над їхніми дурними головами, як це було всю другу половину ХХ століття. Світ знову розколеться на два ворогуючі табори і потерпатиме в страхові ядерної катастрофи.

Отже, українці, нам нема іншого виходу, як тільки вступити в НАТО і тим самим порятувати себе і світ від російського імперіалізму.

Василь Овсієнко.

5 квітня 2008 року.

Інформаційний портал Харківської правозахисної групи

http://khpg.org.index.php?id=1207561218