lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Пам'яті Бориса Івановича Козаренка. 1934-2012.
Блаженної пам’яті Борис Іванович Козаренко. 1934-2012.
Блаженної пам’яті Борис Іванович Козаренко. 1934-2012.

Некролог

П'ятого жовтня 2012 року у місті Жєлєзнодорожний Московської області на 79 році скінчив земне життя Борис Іванович Козаренко, наш земляк, товариш, один із засновників товариства «Славутич», який все життя брав активну участь в його роботі та в українському русі Росії.

Народився Борис Іванович у 1934 році в селі Миронівка, Красноармійського району, Кокчетавської області в Казахстані, куди переселились його батьки у зв'язку із імперськими столипінськими реформами.

Після закінчення середньої школи вступив до Московського державного університету, на астрономічне відділення. Успішно закінчивши цей заклад, отримав спеціальність астронома. Працював у Московській обсерваторії і в астрономічній лабораторії Метрологічного інститут імені Штернберга, кандидат фізико-математичних наук, автор 40 наукових праць. Це - одна грань його життя, а була і інша. Весь час, скільки його знали близькі, Борис Іванович постійно щось писав, переписував, редагував.

На тих аркушах оживало Грицеве дитинство (головний герой повісті - прототип автора) і шкільна його наука… Так поступово народжувалася книжка «Не зреклися мови й роду», що вийшла з друку у 2006 році в Москві. Ця книжка - про Борисових односельців, про історію виникнення села Миронівка, яку заснували переселенці з України, про історію нашої нації.

У 2009 році селу Миронівка виповнилося 100 років. Борис Іванович отримав запрошення від односельців та адміністрації району, області. Поїхали на святкування всією сім'єю. Подарунком землякам від щирого серця була книжка «Не зреклися мови й роду». На святі була і стурбована розмова про долю українського народу, і спогади, і українська пісня. За казахським народним звичаєм, як шановному почесному земляку подарували розкішний халат з головним убором.

Повернувся Борис Іванович такий щасливий, помолоділий! А згодом знову приносить рукопис нової книжки «Брати», що вийшла з друку 2012 року в Москві, і знову ж таки написана на матеріалі Миронівки.

Борис Козаренко завжди знав, що батьківщина його - Україна, і що його рідне село в Казахстані - частка Великої України. Підписуючи свою книжку «Брати» авторові цих слів, Борис Іванович, зокрема, написав: «Для тебе Сибір - на краю світу, для мене - це рідний край, але ми діти однієї матері і будьмо їй вірними дітьми». Цими словами Борис Козаренко ніби попрощався і залишив нам свій заповіт.

У нього ще були ідеї, плани на майбутнє. Ще збирався попрацювати рік у школі, щоб випустити свій клас… Але біда прийшла несподівано. Дуже непросто, нелегко прощатися з багатолітнім другом і «по духу братом»… Дорогий Борисе, твої рідні Миронівці ніколи Тебе не забудуть! І ми, твої друзі, скільки кому не судилося б, Тебе пам'ятатимемо все життя.

Висловлюємо щирі співчуття дружині, дітям і всій родині покійного.

С. Буняк

В. Антонів

Т. Дудко

І. Шишов

В. Зарічанський

Л. Мельник

Блаженної пам’яті Борис Іванович Козаренко, один із засновників Товариства 'Славутич' (Москва).
Блаженної пам’яті Борис Іванович Козаренко, один із засновників Товариства 'Славутич' (Москва).

На світлинах: Блаженної пам'яті Борис Іванович Козаренко. 1934-2012. Блаженної пам'яті Борис Іванович Козаренко, один із засновників Товариства 'Славутич' (Москва).

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка