Головний редактор побажав успіху колегам
Один з організаторів І Конгресу українців Росії (1993 р.), голова Комітету у справах української громади в Росії Василь Коломацький розповів про себе й правозахисний сайт «Кобза - українці Росії», де обіймає посаду головного редактора й засновником якого є.
? Ви корінний українець? Якщо так, то яким чином опинилися в Канаді? Не виникає бажання повернутися в Україну?
? Так, я корінний, народився у Чернігові у 1965 році. Загально я прожив 17 років в Україні, 14 років у Росії і 17 років у Канаді. Бажання повернутися виникає постійно, але здійснити його я зможу не раніше, ніж через 10 років. Потрібно щось заробити на майбутню пенсію, щоб далі не відчувати проблем з насущним хлібом.
? Хто ви за освітою? Як почали опановувати редакторську діяльність?
?У дитинстві я мріяв бути археологом, оскільки у селі, де я проводив літо, колись була стоянка первісних людей, а пізніше жили скіфи. Я захоплювався збиранням артефактів.
Потім я розмірковував щодо двох професій - журналіста і фізика. Тато сказав: професія має бути чоловіча (Ішла епоха пізнього Брежнєва). Так я закінчив МФТІ і став програмістом. Журналістика повернулася вже у 1994 році, коли я писав у кілька українських газет як українець із Москви. А у 2001 році я заснував сайт «Кобза - українці Росії». На цей момент я проживав вже у Канаді.
? Розкажіть про проект «Кобза - українці Росії», як виникла ідея його створення?
? У 1998 році при Світовому Конгресі Українців (СКУ) відродилася правозахисна Комісія, яку ми назвали Комісія Людських і Громадянських Прав (КЛГП). Працюючи в КЛГП по напрямку захисту прав українців Росії, я побачив, що починає збиратися цікавий матеріал. Ми вирішили створити вебсайт, щоб пропагувати нашу роботу, тему захисту прав людини і поширювати інформацію про життя українців Росії. Майже відразу сайт став незалежним, але початковий інкубаційний період пройшов в межах КЛГП. Нині Кобзі вже 12 років.
? Це єдиний проект, в якому Ви берете участь?
? Нині я опікуюся трьома проектами - КЛГП, «Кобза» і створенням «Асоціації діаспорних ЗМІ». Є така ідея - об'єднати головних редакторів із діаспори в одну горизонтальну професійну структуру. Ця ідея поки перебуває на початковому етапі.
? «Кобза - українці Росії» комерційний проект? Чи можна заробити на сайтах схожої тематики? Якщо так, то яким чином?
? Ні, заробити на діаспорних сайтах неможливо. Взагалі, учора я зустрічався у Торонто із Головою УВКР паном Михайлом Ратушним, який проводить тур Північною Америкою. Найбільше мені запам'яталася фраза із розмови: «Запам'ятай, за українську справу тобі спасибі ніколи не скажуть». Що вірно, то вірно. Багато роботи, подолань, викладання грошей із власної кишені, приблизне вичислення агентури в русі, кропітка робота з матеріалом тощо. За всі 25 років громадської роботи у мене лише одна нагорода - Почесна грамота УВКР. Мотивація працювати одна - побачити ту Україну, про яку мріяли покоління патріотів. Любов - це дія, інакше вона перетворюється на депресію.
? Чи не виникає труднощів стосовно організаціних моментів, адже члени редакції знаходяться в різних куточках світу?
? Інтернет настільки зручна річ для редакційної роботи, що практично є відчуття, ніби просто сидимо в різних кімнатах. Я встигаю кілька разів на день перекинутися листами з Росією. Щодень отримую до 10 листів розсилки з українських форумів. Вживу ми зустрічаємося на Форумах і Конгресах раз на 3-4 роки. Шкода, але ще жодного разу ми не збиралися усі разом в одному місці, щоб відчути, що значить бути редакцією за одним столом.
? Що Ви порадите сайту «Українська Кубань»?
? Працюйте 12 років і досягніть рівня «Кобзи». Тема дуже потрібна і малодосліджена. Доля українців Кубані була трагічною - Громадянська війна, Голодомор, русифікація. І хтось має чесно це дослідити для нащадків.
Найважче в усьому - це тримати дихання на дистанції. Роками робити задану роботу, нести обов'язок, розуміти, що це і є твоє місце у світі. Тому я бажаю редакції «Української Кубані» мужності. Але також і цікавих відкриттів!
Ганна КОВАЛЬ
Передрук: Сайт «Кубань українська» http://kuban.in.ua/index.php/Культура/патріот-за-силою-духу.html
На світлинах: Ісус Вседержитель. Українське бароко. Подарунок Сумському художньому музею. Ярослав Присташ, Олександр Гвоздик, Тарас Чернега, Василь Коломацький на фоні пам'ятника Харитоненку. Воскресенський собор, кінець 17 ст.