lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 «Кобза» - на Вікіпедії
Василь Коломацький, головний редактор і директор сайту «Кобза»

Відтепер про незалежний правозахисний сайт, присвячений українцям у Росії, можна прочитати на сторінках популярної у світі «вільної енциклопедії»

До Вашої уваги текст із Вікіпедії:

Історія

Сайт «Кобза» створений 6 червня2001 року за ініціативи члена ОУР (Об'єднання українців Росії) Василя Коломацького (Канада), голови ОУН Руху м. Москви Віктора Гуменюка (Москва).

2001, серпень  — до редакційної колегії приєднався Голова Уральської асоціації українців професор Стефан Паняк. У цьому ж місяці в Києві були проведені організаційні збори учасників проекту. Обрана редакційна колегія: Головним редактором став професор Стефан Паняк (Єкатеринбург), до обов’язків якого входило визначення напрямку сайту і зв’язок із громадою Росії, Василь Коломацький  – директор сайту, мав вирішувати фінансові та організаційні питання.

Мета

У зв’язку із масовими порушеннями російською владою національних прав українців у Росії метою сайту стала правозахисна діяльність, скерована на опікування українською діаспорою, виборювання її прав. Редакція доносить до загалу маловідомі і малодосліджені проблеми української громади, надає максимальну інформацію про її життя на теренах Росії, публікує дослідження про діаспору.

«Вважаю, що «Кобза» відіграє важливу роль у житті української діаспори у Росії. Ми єдині у Росії публічно захищали ногінські парафії УПЦ КП. Ми єдині провели кампанію «Ні  — убивствам і розправам!» проти вбивств і нападів на українських активістів з боку путінського режиму. Після кампанії напади на кілька років припинилися. Ми публікували правозахисні звернення Комісії Людських і Громадянських Прав СКУ, зокрема  — звернення до Комісарів ОБСЄ у справах національних меншин, в яких давалася грунтовна оцінка стану української діаспори.

Ми були і лишаємося чесним українським голосом, який правдиво свідчить про дискримінований стан української діаспори у Росії, а з іншого боку, свідчимо про незламність українського духу і спрагу українців до рідної культури».

Василь Коломацький

Специфіка

Матеріали «Кобзи» мають науковий і правозахисний характер. Сайт безкоштовно надає місце для вебсторінок демократичним українським організаціям Росії. В рамках сайту є окремі регіональні розділи: Барвінок-Криниця (Пушкіно), Батьківщина (П.- Камчатський), Бурштин (Калінінград), Вербиченька (Нижнєкамськ), Вісник (Краснодар). Вісті (Єкатеринбург). Голос України (Тюмень), Горлиця (Владивосток), Далекосхiдна хвиля (Хабаровськ), Джерело (Томськ), Дивоцвіт (Казань), Калина (Петрозаводськ), Калинові грона (Нижній Новгород), Київська Русь (П.-Сахалінськ), Клекіт (Іркутськ), Кобзар (Оренбург), Краяни (Димитровград), Криниця (Уфа), Рус (Самара), Рушники (Златоуст), Східна Слобожанщина (Вороніж), Україна (Сиктивкар), Українська мрія (Новосибірськ), Українські новини (С.-Петербург), Українська родина (Сургут), Українське слово (Мурманськ), Український клуб (Ростов-на-Дону), Український часопис (Саратов), Українці Москви, Український огляд (Москва), Український Історичний Клуб.

На сайті існує гостьова книга (місце для відгуку читачів). Редакція цінує вільну думку і дискусії. Дискусії ведуться про шляхи розвитку діаспорних організацій в основному із т.з. «московською групою» ОУР (Об"єднання українців Росії), яке згодом юридично ліквідував Володимир Путін, але на його місці виник УКР (Український Конгрес Росії). Нині "московську групу" представляють москвичі Валерій Семененко та Віктор Гіржов (раніше представляли Олександр Руденко-Десняк та Юрій Кононенко). Головні і незмінні вимоги «Кобзи»  – чесні вибори керівництва і звітність керівників перед організацією.

«Кобза»  — проукраїнський сайт Росії, хоча формально за пропискою є сайтом київським.

У 2011 році Василь Коломацький у Сумах увійшов до Ініціативної групи зі створення «Асоціації діаспорної преси»  — неформального клубу головних редакторів діаспорних видань. До цього моменту цю ідею реалізувати не вдалося.

Параметри

5  тисяч публікацій, 200-250 читачів на добу. Сайт оновлюється щоденно.

Правозахисні кампанії «Кобзи»:

-       Захист Ногінських парафій;

-       Протести проти вбивств та нападів на українських активістів у Росії;

-       Публікація правозахисних документів КЛГП та офіційних документів СКУ;

-       Боротьба за демократичні норми ОУР-ФНКА (чесні вибори і звітність керівництва діаспори);

-       Підтримка обох українських Майданів;

-       Проти військової агресії Росії на Сході України.

Дослідження

На сторінках сайту публікуються унікальні діаспорні, історичні дослідження.

Дослідження

Автор

«Слідами Тараса Шевченка», (3 частини)

Микола Хрієнко

День народження патріота-етнографа (присвячене українському етнографу Вороніжщини – Миторфану Дикарів).

Ігор Роздобудько

Петро Порошенко: «Я амбітна людина…»

 

Новороссия… Что за земля? (Московський політолог Андрій Окара про історичні регіони України)

Андрій Окара

Пиджак рвется по шву (Генерал НАТО аналізує новий тип війни, який веде Росія проти України)

 

«Українці Донщини у боротьбі з нацистами».

Ігор РОЗДОБУДЬКО

«Козаки і росіяни Донщини на службі в нацистських окупантів».

 

«Гнат Білий - прибічник політичного союзу Дону з Україною»

 

Донські козаки на службі в польської розвідки.

 

Донщина в добу сталінських репресій.

 

«Розстріляне відродження» на Донщині.

 

Українці Донщини згідно з загальноросійськими переписами.

 

Таганріжщина і Східний Донбас у складі Радянської України.

 

Як фактор входження Таганрогу та Східного Донбасу до складу Донецько-Криворізької республіки вплинув на процес перебування цих земель у складі Української РСР.

 

Міждержавні відносини між Україною та Доном у 1918-1919 рр.

 

Донське питання у державній політиці українського Гетьманату та Директорії

 

Як колись зверталися один до одного на Кубані

Юрій АЛМАЗОВ

З'їзд поневолених народів - як українці за свободу Дону боролися

Ігор Роздобудько

Боротьба за об'єднання Донщини з Україною за часів Центральної Ради (у 1917-1918 роках)

 

Українська Донщина у творах Михайла Шолохова

 

Герої і антигерої боротьби за свободу

 

Українська Донщина у Волгоградській області

В'ячеслав Теркулов.

Данило Мордовець - найбільший український письменник Донщини

 

Дін в українській народній поезії та літературі

 

Українське життя російського Донецька

Ігор Роздобудько

Кам'янськ-Шахтинський

 

Українські Шахти

 

Східний Донбас

 

Українські діячі з Ростова та Озова

 

Мікулаш Неврлий - український чех з Ростова-на-Дону

 

Данило Туптало - небесний патрон Ростова-на-Дону

 

Український Ростів

 

Українське обличчя сучасного Таганрогу

 

До українців Зеленого Клину вороже ставилися і білі, і червоні

Дмитро ШУРХАЛО (Інтерв'ю з дослідником української далекосхідної діаспори В'ячеславом Чорномазом)

Український мовознавець з російського Таганрога

 

Пам'ятки української культури в Таганрозі

 

Василь Чепурний про Антона Чехова

Ігор Роздобудько

Український Чехов

 

Олександр Корсун - український митець з Таганрога

 

Микола Щербина

 

Український Таганріг

 

Григорій Сковорода у Таганрозі

 

Заселення українцями Донщини наприкінці 18-го та на початку 19-го століть

 

Донські землі у складі Запорізької Січі

 

Кубанці у боротьбі за Українську Державність

 

Здобуття українськими козаками Озова в 17-му столітті

 

Втеча трьох братів з города Озова…'

 

Ростів, Озів та Таганріг у складі України

 

Степан Разін та Омелян Пугачов - українці?

 

Українське коріння донських козаків

 

Дмитро Байда-Вишневецький - перший організатор донського козацтва

 

Козаки донські та запорізькі

 

Дослідження: Українська культура на теренах Російської Федерації

Стефан Паняк

Саркел - Біла Вежа

 

Наші предки на Дону в добу Київської Русі

 

Азов чи Озів?

 

Донщина та далі на Схід

 

Українська православна церква Київського Патріархату на Східній Слобожанщині

 

Авантюри на Дніпрі

Микола Хрієнко

Білгородський казус

 

Український фестиваль у Розсоші

 

Ще одна стаття про Східну Слобожанщину

 

Східнослобідська геральдика

 

Українські музеї Східної Слобожанщини

 

Від Сяну до Дону

 

Українці на чолі Білгородської єпархії Російської Православної Церкви

 

Українські монастирі Східної Слобожанщини - Дивногір'я та Білогір'я

 

Опір зросійщенню на Східній Слобожанщині

 

Східна Слобожанщина: 20 років без України

 

Українські організації Східної Слобожанщини

 

Українці та хохли Східної Слобожанщини

 

Українці Курська в 20-му столітті

 

Українці Східної Слобожанщини на чолі СРСР

 

Культурний геноцид

 

Аркадій Животко - український державник і літописець Східної Слобожанщини

 

Східна Слобожанщина в боротьбі за незалежну Україну

 

Українізація на Східній Слобожанщині

 

Трагічний герой Східної Слобожанщини Кость Буревій

 

Євген Плужник, та його вшанування на Східній Слобожанщині

 

Український етнограф зі Східної Слобожанщини

 

Українські кобзарі Східної Слобожанщини

 

Геноцид, або чому зникають українці на неосяжних просторах російської Імперії?

 

Український художник Костянтин Трутовський

 

Українці Східної Слобожанщини в російській культурі 19-го ст.

 

Східна Слобожанщина. Щепкін і Шевченко

 

Останні праці Миколи Костомарова про гетьмана Мазепу

 

Образ гетьмана Мазепи у працях Миколи Костомарова

 

Пам'яті Костомарова

 

Уродженець Східної Слобожанщини Микола Костомаров

 

Східна Слобожанщина в житті та творчості Кіндратія Рилєєва

 

Пам'ять про гетьмана Мазепу на Східній Слобожанщині

 

Українці на Балканах

 

Нащадки слобідських козаків у сучасній Росії

 

Заселення земель українцями

 

Григорій Сковорода на Східній Слобожанщині

 

Українці Кабардино-Балкарії

 

Острогозький полк у працях українського історика Дмитра Багалія

 

Острогозький полк - найсхідніший полк козацької України

 

Святий покровитель міста Рильська Іван Рильський

 

Рильське князівство

 

Курське князівство в українській літературі 12-го століття

 

Шевченкове слово

 

Курське князівство

 

Україна на Кубані

 

Українці Східної Слобожанщини в добу Київської Русі. Феодосій Печерський.

 

Українські діячі Східної Слобожанщини  — забуті імена

 

На Тамані

 

Олексій Шаповалов - сучасний український поет-аматор

 

Народні пісні та казки Східної Слобожанщини

 

Острогозький Форум

 

Чільні міста Східної Слобожанщини

 

Історичні землі Східної Слобожанщини

 

Свідчення російських газет про перебування митрополита Андрія Шептицького у Росії

 

«Українці в Російській Федерації: історичне, етнографічне та лінгвістичне дослідження»

 

Територія Східної Слобожанщини

 

Українці навколо України

 

Стародубщина

 

Стародубське козацтво

 

Сучасна Стародубщина

 

Чорнобильська катастрофа

 

Стародубщина 50-80х років ХХ сторіччя

 

Стародубщина в роки ІІ-ої Світової війни

 

Стародубщина у 20-30-х рр. ХХ-го ст.

 

Подальша доля щорсівських окупантів

 

Окупація Стародубщини більшовиками

 

Підготовка більшовиками агресії проти України

 

Визволення Стародубщини від більшовиків

 

1917-й рік на Стародубщині

 

Східна Стародубщина у 19-му столітті

 

Стародубщина на початку 20-го століття

 

Стародубська геральдика

 

Український рух на Стародубщині у ІІ-й половині 19-го ст.

 

Акт відновлення державності 30 червня

 

Імперська політика русифікації на Стародубщині

 

Про генезу сучасної еліти України

 

Олексій Костянтинович Толстой

 

Нащадки гетьмана Розумовського

 

Український рух на Стародубщині у першій половині 19-го ст

 

Східна Стародубщина у 18-му столітті

 

Українська культура Стародубщини 18-го століття

 

Реєстр стародубських полковників

 

Пам'яті Олександра Малицького

 

Останні полковники

 

Російські репресії на Стародубщині після Полтавської катастрофи

 

Північна війна на теренах Стародубщини

 

Східна Стародубщина у ІІ половині 17 ст.

 

Роман Ракушка

 

Михайло Миклашевський

 

Культура Стародубщини у другій половині XVII століття

 

Переселенці на Стародубщину  — білоруси та старообрядці

 

Економічний розквіт Стародубщини за часів Гетьманщини

 

“Українство у світі”

 

«Козак Мамай» для Поволжя

 

Перші полковники

 

Весільний обряд на Полтавщині

 

Постання Стародубського полка

 

Весільний обряд у с. Великі Будища на Полтавщині

 

Гетьманщина

 

Східна Стародубщина у XVII ст.

 

Смоленська війна

 

Російське українознавство - необхідне знання близького

 

Из истории украинцев «Зеленого клина»

 

Стародубське козацтво XVII ст.

 

У складі Речі Посполитої

 

Стародубщина під час Лівонської війни

 

Визволення Стародубщини

 

Постання стародубського козацтва

 

Трубчевські та стародубські князі 14-16 сторіч

 

Під владою Москви

 

Поміж Сходом та Заходом

 

Перехід Стародубщини під владу Литви

 

«Українська етнічність у соціокультурному просторі Росії»

 

Після монголо-татарської навали

 

Стародубщина як вотчина Рюриковичів

 

Стародубщина як складова частина Чернігівської Землі

 

Перші літописні згадки про Стародубщину

 

Стародубщина у складі Київської Держави

 

Релігійні святині Стародубщини

 

Історія Стародубщини

 

Народна архітектура Стародубщини

 

Українці Стародубщини.

 

Стародубщина

 

"Для тебе, Україно!"

 

Традиційна культура і побут українців Волгоградської області

 

«Тарас Шевченко та Кобзарство»

 

«Українська діаспора: діяльність, джерела та дослідження»

 

Міжнародний форум україністів у Москві

 

Готується Третій форум діаспори у Львові

 

ХХ століття, Україна і Росія: історія та образ історії

 

Про хід підготовки в Москві першого форуму україністів

 

Україністика в Росії: історія, стан, тенденції розвитку

 

Сталін-Сіті

 

«Українська освіта у світовому часопросторі»

 

«Україністика в Росії: історія, стан, тенденції розвитку»

 

Асиміляція українців Уралу та Сибіру

 

Центр украинистики в Ростове-на-Дону

 

Ось які вони – московські українці

 

Українство у світі: Україна є там, де живуть українці

 

Двое и «галеры»

 

«Правда історії-історія правди» у палаці Потоцьких

 

Океан історичного невігластва

 

Про деякі підсумки львівського форуму

 

Міжнародний конгрес української діаспори у Львові

 

Міжнародна конференція у Чернігові

 

Хто поїде до Львова з Росії

 

Українська діаспора у світовій цивілізації

 

«Діти емігрантів про себе»

 

Промоція Львова

 

Українська діаспора у світовій цивілізації

 

“Українство у світі: Україна є там, де живуть українці”.

 

Тенденції та специфіка впливу земляцьких організацій

 

“Українська діаспора у світовій цивілізації”

 

Джерело українського кардіоцентризму

 

Дещо про “діаспору вихідців з України”

 

Український голодомор: факти, наслідки, дослідження

 

Стабільна нестабільність

 

Боротьба за соборну Україну призвела до зворотного

 

Про історію і проблеми ЗМІ російських українців

 

Презентація монографії про російсько-українські відносини

 

Українознавство: погляд на український світ

 

Українська діаспора: історичні пошуки, еміграційні явища, культурно-мистецькі набутки ...

 

Україна і український світ: історико-культурні, політичні, міжмовні зв’язки

 

Нові видання на замовлення

 

Використання громадських організацій для лобіювання російсько-українського економічного партнерства

 

Закордонне українство є важливим ресурсом України

 

Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті

 

Украинцы Приморья: прошлое и настоящее

 

"Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті"

 

Проблеми національно-культурного відродження українців Росії

 

Миссия Грушевского

 

УкраЇнська культура в Санкт-ПетербурзІ ХІХ століття

 

Основні висновки з дослідження

 

Про ЗМІ українських регіональних земляцтв

 

Розвиток українських інтернет-сайтів діаспори

 

Проект "Комп'ютерне середовище"

 

Радіотелевізійні програми діаспори і для діаспори

 

Українська діаспорна преса Росії

 

Інформаційний простір української діаспори у Росії

 

До Міжнародного конгресу «Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і в світі»

 

Про сибірських українців

 

Реализация идеи Национально-культурной автономии

 

Українські дослідження у Воронезькому державному університеті в 1997 - 2004 роках: деякі підсумки

 

СТВОРЕННЯ НАРОДНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНОЗНАВСТВА ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В РОСІЇ - ВЕЛІННЯ ЧАСУ

 

ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПРИКОРДОННЯ І ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

 

УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА РОСІЇ В 1930-ТІ РОКИ: ПЕРШИЙ ДОСВІД ЦІЛЕСПРЯМОВАНОЇ РУСИФІКАЦІЇ В РАДЯНСЬКІЙ ІСТОРІЇ

 

Українські регіональні газети в РРФСР (в 1926-1933 роках) (укр.)

 

Самарские украинцы вчера и сегодня (рос.)

 

Проблеми української діаспори в Російській Федерації (законодавчо-правові аспекти) (укр.)

 

Про стан української освіти в Російській Федерації (укр.)

 

Трагедія українців Кубані (укр.)

 

Этнический состав населения Самарской области (по данным переписей 1959, 1970, 1979, 1989 , 2002 го

 

Українці в Росії

 

О переписи, о русских и нерусских (рос.)

 

Українська діаспора. Відповіді на виклики часу (укр.)

 

Демографічна карта розселення українців у Росії (укр.)

Леонід Харамбура (Московська обл.)

Редакційна колегія на момент 2015 року:

Директор і головний редактор: Василь Коломацький (Канада),

Редактор: Митрополит Адріан (Ногінськ, Московська обл.),

Редактор: Ігор Роздобудько (Москва),

Редактор: Наталя Литвиненко-Орлова (Мурманськ),

Редактор: Алла Акіменко (Суми).

Працювали в редакції:

Стефан Паняк (Єкатеринбург) – колишній директор. Андрій Бондаренко (Самара) – колишній головний редактор. Єлизавета Кейль (Запоріжжя) – колишній редактор.

25 січня 2015 року, у зв’язку із тиском російської влади, директор сайту професор Стефан Паняк склав повноваження директора сайту. Нині функції директора виконує Василь Коломацький.

Фінансування

На початку свого існування сайт отримав щедру підтримку (1,300 ам.дол.) від "Ліги українців Канади" (Торонто).

Протягом 10 років сайт отримував підтримку від Світового Конгресу українців, але за головування в СКУ Євгена Чолія (Канада) ця підтримка припинилася.

Сайт має постійного спонсора  – Лігу Українців Канади (ЛУК)  - який щорічно жертвує в бюджет Кобзи 900 канадських доларів. Решту бюджету складають особисті внески членів Редакції. Редакція підтримує теплі відносини з професором Юрієм Даревичем (Торонто), Олегом Романишиним (Торонто), Орестом Стецівим (Торонто) та академіком Тарасом Дудко (Москва). На даний момент бюджет сайту складає 2,700 американських доларів на рік. Як і будь-який діаспорний проект, сайт потребує фінансової допомоги для свого подальшого розвитку.

Джерело: http://uk.wikipedia.org/wiki/

 

На світлинах: Василь Коломацький, головний редактор і директор сайту «Кобза». Митрополит Адріан (Москва), редактор. Ігор Роздобудько (Москва), редактор. Наталя Литвиненко-Орлова (Мурманськ), редактор. Алла Акіменко (Суми), редактор. Професор Стефан Паняк (Єкатеринбург) – колишній директор. Єлизавета Кейль (Запоріжжя) – колишній редактор. 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка