lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Вітаємо всіх українців із Днем Незалежності!
Академік Тарас Дудко, совість Діаспори у Росії

І вічні ми будемо з Нею!

Дорогі українці!

Щиро вітаємо вас із Днем Незалежності!

Бажаємо вам бути щасливими, заможніми, і гордо нести пропор України і звання українця,   де б ви не були!

Нашій Незалежності вже 26 років. Були за цей час і кращі роки, були й гірші, але з кожним днем наша Нація будувала свою державу, як вільний дім для всіх громадян. Коли ставалися кризи у державі – народ висував Майдан, як останній аргумент владі. З кожною революцією ми відвойовували собі більше прав і свобод, декларували і зміцнювали нашу гідність і єдність. За кожну свободу – вільні вибори, свободу слова, геополітичний вибір, європейський безвіз, владу без корупції – довоилося платити зусиллями, боротьбою, навіть жертвами.  За територіальну цілісність ми платимо життям наших воїнів щоденно.

Що б не казали, свою свободу ми вибороли у борні, солідарно, за кроком крок. Ми і далі йтимемо європейським шляхом. Тому в цей день, дозвольте всіх нас привітати із певними досягненнями на шляху європейської інтеграції, із поступовим входженням України у сім’ю вільних народів! Україна, омріяна Великим Тарасом, буде!

Слава Україні!

Володимир Сосюра

***

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!

1944

Джерело: http://poetyka.uazone.net/default/pages.phtml?place=sosura&page=sosura13

Василь Стус

***

Терпи, терпи — терпець тебе шліфує,
сталить твій дух — тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
ніхто не зіб'є з власної тропи.
На ній і стій, і стрій — допоки скону,
допоки світу й сонця — стій і стій.
Хай шлях — до раю, пекла чи полону —
усе пройди і винести зумій.
Торуй свій шлях — той, що твоїм назвався,
той, що обрав тебе навіки вік.
До нього змалку ти заповідався
до нього сам Господь тебе прирік.

Джерело: http://poetyka.uazone.net/stus/stus81.html

В якості святкового подарунку – вірш українця із Москви, написаний 1996-го року за підсумками Першої Чеченської війни. Минуло 20 років, але актуальність цього віршу, здається, не змінилася. Особливо враховуючи сучасні події на Сході України.

Перша публікація. Вірш друкується за рукописом.

Вірний зі Стародубщини

               * * *

От і осінь наступила.

Золотіють дерева.

Тонкошитне павутиння

Лист осінній завива.

Світить сонце та не гріє,

Угасає небосхил.

Лиш рябина червоніє

На могилах збройних сил.

Дрімлять хлопці молодії

В земляній одвічній млі,

За імперію Росію

Склавши голови свої.

Та й в землі мордують рани,

Бо не бути їм в раю –

З ними бились партизани

За свободу за свою.

Повсякчаснії мігранти,

Стративши літа свої,

Будуть вічно окупанти

На чужій вони землі.

І нуртують їхні нерви –

Із підземної труни,

Так назавжди й не померлі,

Смутно дивляться вони

Як московські генерали,

Звіти кинувши річні,

Їм п’ятами накивали 

З бунтівливої Чечні.

1996


На світлинах: Академік Тарас Дудко, совість Діаспори у Росії. Тарас Дудко і професор Стефан Паняк в кулуарах Всесвітнього форуму. Андрій Литвин, український дисидент Росії. З трибуни Всесвітнього форуму українців виступає академік Тарас Дудко, Москва. Активістка Ганна Литвин протестує у місті Сургуті (Росія) проти війни. 2014 рік. Наш вічний Майдан – символ єдності і незламності українського духу.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка