Андрій Окара про причини політичного тиску на українські організації у Росії
Наш сайт робить передрук відповідей провідного московського інтелектуала пана Андрія Окари на новорічну Анкету зазети «День» (Україна). У своїх відповідях пан Андрій підсумовує минулий рік і, зокрема, згадує про негативні і тривожні події в українському русі Росії.
Також в своєму блозі на «Українській правді» пан Андрій пояснює чому нещодавно «тероризм» шукали саме в БУЛ.
В нинішній момент, коли московська влада в юридичній особі Мінюсту розпочала процес юридичної ліквідації ОУР (судове засідання у справі відбудеться 31 січня), ми вважаємо дуже важливим дати пояснення читачам чому це відбувається саме нині і в такій грубій формі. Публікації добре поінформованого московського інтелектуала Андрія Окари частково проливають світло на причини цих негативних процесів.
Редакція сайту «Кобза – українці Росії»
Україна прямує в напрямку до самознищення (анкета газети ''День'')
Анкета газети "День"-2010
1. Які події року, що минає, на вашу думку, змінили світ і Україну? Які з них – на краще, які – навпаки?
Нинішній мейнстрим розвитку людства: подолання постмодерного світу,
народження абсолютно нової соціальної реальності. Чого більше в цьому
процесі: виродження і деградації людини чи навпаки – створення нової
божественної досконалості – поки ще важко сказати. Але новий світ
неодмінно буде прозорішим та відкритішим, людина в ньому матиме більше
підстав для суб'єктності та самодостатності. Тому мейнстрімовими речами
року, як на мене, стали деякі електронні новації, які роблять світ
прозорішим: скандал з WikiLeaks, вибуховий розвиток FaceBook і Skype
2. Яка подія в житті країни за рік, що минає, стала найважливішою особисто для вас?
В Росії – початок президентської виборчої кампанії – 11 грудня на
Манежній площі, після чого в країні збільшилась політична турбулентність
та загроза "закручування гайок".
В Україні – результати президентських виборів, після яких країна
стала повторювати кроки сучасної Російської Федерації і прямувати в бік
самознищення.
В Білорусі – побоїще в ніч після президентських виборів, після чого країна збільшила свою політичну залежність від Кремля.
3. Кого ви вважаєте героєм і антигероєм року?
Джуліан Асанж – і герой, який розкрив, що найбільші таємниці держави
– це вирізані ножицями газетні заголовки, і антигерой, який зробив
велику світову політику заручницею своїх дитячих фобій та егоцентризму.
Також антигерої – ті люди у Москві, які розпочали репресії проти
українських громадських організацій Росії та української бібліотеки. Ще у
списку антигероїв – чоловік з 20, майже усі – українські та російські
політики.
4. Три речі, які додають вам сил й наповнюють оптимізмом?
В Україні: 1) "Майдан лавочників" – оптимізм з приводу подолання
страху перед новим політичним режимом. 2) Вихід роману Ліни Костенко і
суспільна увага до нього – виявляється, героями суспільної уваги можуть
бути не лише гламурні фріки, але й змістовні люди. 3) (У Росії) Перемога
у змаганні за право проведення чемпіонату світу з футболу 2018 року
(якщо не звертати уваги на фінансовий аспект цього процесу).
5. Декілька слів про себе і про ваш "День". Які теми,
автори, публікації, знімки, акції зі сторінок "Дня" 2010 року вам
найбільше запам'яталися й чому?
Найбільше запам'яталася реакція друзів, знайомих і незнайомих людей на мою статтю "Новая идея для новой Украины" ("День" від 9 та 15 червня
6. Ваш новорічний тост-послання українській родині.
Кожному інтелігентному читачеві "Дня" щиро бажаю бути оточеним
гарними, цікавими та достойними людьми. Бажаю не почували себе в Україні
маргіналами, незатребуваними професіоналами чи невизнаними геніями.
Бажаю, аби кожна розумна та енергійна людина могла б достойно
реалізуватися саме в Україні!
http://blogs.pravda.com.ua/authors/okara/4d2389ac13845/
Три слова о политическом терроре
Сегодня, 16 января, три повода заставили меня вспомнить о проблеме терроризма.
Во-первых, успехи московских властей в борьбе с
терроризмом – в изобличении известного террористического гнезда,
прикрывшегося вывеской Украинской библиотеки в Москве. СМ.ТУТ:
и ТУТ.
Ну а российская федеральная исполнительная власть (в лице Лаврова)
заявила, что закрытая по суду Национально-культурная автономия украинцев
России таки занималась политической деятельностью в РФ.
Во-вторых, сегодня мне приснилось, что если кактусы поливать
глицериновым раствором тринитротолуола, то через некоторое время сам
кактус впитает в себя эту дрянь и превратится в настоящую бомбу.
Ну и, в-третьих, если вам не жаль нескольких гривень, то приглашаю купить журнал ПРОФИЛЬ-УКРАИНА (N1 за этот год)
В конце статьи делается акцент на том, что сознание украинцев в
значительной степени сформировано именно поэтом – певцом политического
террора:
"Но самое удивительное, что об этом забыли в стране, давшей
миру наиболее яркого в мировой литературе поэта – певца тотальной войны,
эстетизатора террора и концептуализатора права народа на вооруженный
бунт против неправедной власти. Забыли обо всех этих "кривавих
бенкетах", "свячених ножах" и "вигострених сокирах"".
Поэтому обыск в московской украинской библиотеке вполне логичен. Но
искали там не то: искали какие-то обветрившиеся книги о Шептицком и
Бандере и обгрызенную крысами желтую подшивку газети "Шлях перемоги". А
надо было обратить внимание на тексты именно этого поэта – террориста и
подрывателя основ!
Статья в ПРОФИЛЕ-УКРАИНЕ завершает мой триптих размышлений о генезисе украинской политической системы:
1. Ошибки "Майдана лавочников".
2. О культе КАРГО.
3. О терроризме в условиях бездержавности: см. в ПРОФИЛЕ-УКРАИНЕ.
http://blogs.pravda.com.ua/authors/okara/4d32efb8e686c/
На світлині: Андрій Окара (Москва).