lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Аскольд Лозинський: «Я пишу про кричуще порушення прав української меншини в Російській Федерації…»

Лист Аскольда Лозинського до Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин про ситуацію з українською діаспорою в РФ

26 листопада 2021 року бувший президент Світового Конгресу Українців Аскольд Лозинський надіслав листа до Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Кайрата Абдрахманова щодо тяжкого становища, в якому опинилися українці в Росії. Ось текст цього листа в нашому перекладі на українську:

«Ваша Високоповажність:

Я - американський адвокат, до якого кілька структур української меншини в Російській Федерації зверталися з проханням заступитися перед Вами щодо їхнього тяжкого становища. Я пишу у справі кричущого порушення прав української меншини в Російській Федерації, і зокрема про неминучу небезпеку, яка загрожує українському етнічному громадянському суспільству в Російській Федерації. Йдеться про жорстокі переслідування щодо частини громадянського суспільства, їхніх релігійних та етнічних прав, самого їхнього існування.

Історично Росія у  її розвитку від села до імперії, до Радянського Союзу, а тепер  комбінація попередніх формацій, ніколи не вітала різноманіття культур і, звичайно, не сприймала ідею, що громадянське суспільство може бути важелем управління. Під час хаосу Єльцина 1990-х років у РФ з'явилося культурне розмаїття. Однак, коли Володимир Путін прийшов до повної влади на рубежі століть, почався перелом. Першим кроком була релігійна нетерпимість. Українське православ'я і український католицизм в Росії заборонені. Зрештою були вжиті всі заходи, щоб зробити Росію однорідною та авторитарною.

Протягом останніх 15 років і донині українські організації в Росії та активісти громади зазнавали репресій, тиску та переслідувань з боку російської влади. Нижче наведено деякі, але не всі приклади:

Володимир Сенишин з Тули, пан Побуринний з Іванова та Анатолій Криль з Владивостока були вбиті за проукраїнську позицію;

з 2010 року Бібліотека української літератури в Москві, єдина у своєму роді в РФ, зазнала переслідувань, обшуків, тимчасового (до остаточної ліквідації 2017 року) закриття, обмеження прав (наприклад, скасування правового статусу) та переслідування її керівництва;

 у 2010-2012 рр. Верховний Суд РФ ліквідував відповідно Федеральну національно-культурну автономію «Українці Росії» та Об’єднання українців Росії - два основних координаційних об'єднання українців Росії, що діяли в РФ з 1990-х років;

у 2013 р. Мін'юст РФ двічі за формальними, але не визначеними законом підставами, відмовляв у реєстрації Федеральної громадської організації «Український конгрес Росії»;

у 2015 році Світовий Конгрес Українців був включений до так званого «патріотичного стоп-листа» — переліку організацій, які потенційно можуть негативно впливати на громадян РФ, через що СКУ підпадає під дію федерального закону РФ «Про заходи впливу на осіб, причетних до порушень основоположних прав людини та свобод, прав та свобод громадян Російської Федерації» від 28 грудня 2012 року;

у 2015 році було сфабриковано та порушено кримінальну справу проти професора Стефана Паняка (Єкатеринбург) за звинуваченням у екстремізмі;

у 2015 році українська організація «Дніпро» в Іркутській області була ліквідована, і до сьогодні влада не дозволила реєструвати нову українську організацію;

у 2017 році священика Української греко-католицької церкви в Омську отця Дмитра Козака депортували з Росії за сфабриковані порушення міграційного законодавства;

у 2017-2018 рр. головна координаційна українська організація Республіки Комі була по суті знищена погрозами, звільненням активістів з роботи та обранням нового лояльного до влади керівництва;

у травні 2018 року створено міжрегіональну громадську організацію «Культурно-просвітницька асоціація Український конгрес» і сім разів їй було відмовлено в реєстрації;

11 липня 2019 року Генеральна прокуратура РФ визнала діяльність СКУ небажаною на території РФ. Регіональний віце-президент СКУ Сергій Винник, як адвокат, що представляє інтереси СКУ в суді проти Генпрокуратури РФ та Міністерства юстиції РФ за рішення щодо СКУ, постійно зазнавав переслідувань за участь у судовому розгляді у справі СКУ, тобто 16 жовтня 2019 року, наступного дня після того як СКУ позвався до суду в адміністративній справі про скасування постанови від 11 липня 2019 року за його підписом до Тверського районного суду м. Москви, проти нього було порушено кримінальну справу та за цим кримінальним провадженням. А 1 листопада 2019 р. у нього вдома та в офісі були проведені обшуки.

29 січня 2020 року поліція затримала його в аеропорту Омська, зняла з літака та не дозволила вилетіти до Москви для захисту інтересів СКУ на засіданні 30 січня 2020 року в Тверському райсуді Москви. Йому також наказали не виїжджати, щоб він не міг брати участь у судовому засіданні, призначеному на 4 березня 2020 року та 11 березня 2020 року. Із  липня по грудень 2020 року вищезазначену кримінальну справу проти нього сім разів припиняли за відсутністю «складу злочину», а потім знову порушували. 10 вересня 2020 року Винник був викликаний прокуратурою міста Омська до мирового суду Первомайського судового округу м. Омська для притягнення до адміністративної відповідальності за «...юридичне забезпечення СКУ в судовому розгляді, взаємне інформаційне забезпечення» ;

У серпні 2020 року Омська обласна громадська організація «Сірий Клин» була ліквідована судом РФ  через надумані адміністративні правопорушення. ФСБ завербувала інформатором голову цієї організації Юрія Божескула, який згодом відмовився усувати дрібні недоліки в юридичних документах, сам не був на судовому засіданні та не надав довіреності іншим особам на захист «Сірого Клину» в суді;

у листопаді 2020 року ліквідовано Українську організацію Новосибірської області, некомерційний культурно-освітній фонд «Союз українців Сибіру»;

багатьох українських активістів регулярно змушують співпрацювати з ФСБ або звільняють з роботи, якщо вони відмовляються;

крім того, відбувається постійний тиск на лідерів української громади та українських активістів шляхом проведення розслідувань щодо українських громад, а також тиску та обшуків на їхніх місцях роботи та бізнесу;

 Проти українських активістів постійно порушуються адміністративні справи з різних питань, за якими накладаються адміністративні штрафи, через що вони мають  значні  труднощі.

Нещодавно російський суд ухвалив рішення про ліквідацію української організації «Просвіта» у Владивостоці, яку очолював український православний священик.

Російська влада ввела «де-факто» заборону на об’єднання осіб за етнічною ознакою щодо найбільшої етнічної української діаспори в РФ, що порушує права кількох мільйонів людей.

Включення Світового Конгресу Українців до списку «нон грата» було навмисною спробою ізолювати українську громаду в Росії від решти світу. У червні та липні цього року росіяни ухвалили два закони, які забороняють будь-кому в Росії підтримувати зв’язок із СКУ та засуджують за це до обов’язкових семи років ув’язнення.

Я гаряче сподіваюся, що Ви ознайомитеся із вищесказаним, проведете незалежне розслідування і донесете свої результати до відома самого Путіна, оскільки в Росії нічого не відбувається без його відома та схвалення. Нарешті, просимо Вас довести свої висновки до відома держав-членів ОБСЄ. Будь ласка, повідомте мені щодо ваших висновків та дій.

Дякуємо за люб'язний розгляд цього запиту.

 З повагою,

Аскольд С. Лозинський»

Від редакції:

Вищенаведене  далеко не повний перелік фактів переслідувань українських громад і окремих активістів в путінській Росії. Більш повну картину дає «Історія Комісії людських і громадянських прав (КЛГП)», зокрема історія діяльності її Комітету у справах української громади в Росії, яку «Кобза» планує опублікувати найближчим часом.

В листі Аскольда Лозинського хотілося б побачити згадку про переслідування парафіян УПЦ КП у Ногінську – Ногінський погром, блокада Свято-Троїцького храму, боротьба парафії у судах. Про заборону на в’їзд до Росії активістам Віктору Гіржову та Юрію Кононенку. Про переслідування директора БУЛ Наталії Шаріної. Про побиття Безпальком двох працівниць Бібліотеки; про інформацію на суді про те, що Безпалько був надісланий в Бібліотеку ФСБ.

Потрібно було згадати про переслідування ФСБ Наталі Романенко (Хабаровськ), а також ліквідацію владою хабаровської організації українців.

Згадати про тиск Росії на Національний культурний центр України у Москві.

Можна було згадати про те, що Комісари ОБСЄ двічі відвідували Москву у справі української меншини у Росії, надавали письмові рекомендації уряду Росії щодо української меншини, і що ці рекомендації уряд двічі проігнорував. (Обидва тексти публікувалися «Кобзою»).

Важливо було б додати що українці у Росії живуть під постійним ідеологічним тиском офіційних ЗМІ, що їхня національна гідність принижується, їх історія паплюжиться, а національну церкву називають «розколом».

Можна було б додати, що Україна практично не займається правозахистом діаспори, також у Росії не існує українських правозахисних організацій. Це сильно ускладнює становище українців.

Не згадано про відсутність у Росії української освіти в публічній системі освіти. Про відсутність підтримки української преси.

З іншого боку, немає сенсу говорити про вербовку українців ФСБ, якщо немає конкретних публічних заяв потерпілих. Інакше виглядає несолідно. Я не думаю що такі публічні заяви існують.

Також дивує, що в листі не згадано про нині актуальну справу Лідії Ковалів із Єкатеринбургу, яку, як і у випадку з Дмитром Козаком з Омська, власті намагаються  депортувати з Росії за сфабрикованим порушенням міграційного законодавства. Лідії Ковалів потрібна зараз конкретна допомога – фінансова, медійна, політична. Україна вже написала ноту протесту у цій справі, але потрібні гроші на  адвокатів, адже пані Лідія одна протистоїть судовій машині, що захищає інтереси уряду. Цілком можливо що про справу Ковалів не згадано тому, що Сергій Винник надав Президенту Аскольду Лозинському невірну інформацію у цій справі.

Логічно було б побачити подібного листа до ОБСЄ від нинішнього Президента СКУ, але, схоже, що правозахисна робота не є в пріоритетах Світового Конгресу Українців.  У річному звіті СКУ за 2021 р. жодного слова  про їхні проблеми, про їхній захист відтвореної цією весною Комісії з прав людини (КПЛ  СКУ).

Якщо захищати українців Росії, потрібно єднати сили – інформаційні, політичні й інтелектуальні. Конкретні думки з цього приводу є. Опублікованої інформації на Кобзі вистачає.

Будемо чекати на відповідь Верховного комісара ОБСЄ. Готові опублікувати цей документ.

В.К.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

На світлині: Аскольд С. Лозинський

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка