lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Про історію Товариства „Просвіта“

ПросвітаЯк продовження давньої традиції самовіддано стверджувати своє національне буття за допомогою освіти, знань, науки постало позаминулого століття самобутнє явище українських „Просвіт“.

За умов чужинецького панування вони ставили завдання будити національну свідомість, підтримувати українську культуру і мову, розповсюджувати книжки, вивчати духовну спадщину народу. Власне, завдання були широкі, вони змінювалися відповідно до обставин часу й місця, самі „Просвіти“ еволюціонували, але головне завжди лишалося: то була праця задля національно-культурного й національно-політичного відродження України.

 

Товариство „Просвіта“ було засноване 8 грудня 1868 року у Львові. Його першим головою було обрано професора академічної гімназії, композитора Анатоля Вахнянина. Згідно з першим статутом, „Просвіта“ була науково-просвітницькою організацією. Найширшою ділянкою її роботи було видання та розповсюдження книжок, створення читалень, організація вечорниць, вистав, курсів для неписьменних. Наприкінці 1913 року „Просвіта“ мала 77 філій і 2648 читалень. Головні філії очолювали видатні письменники та вчені. Так, головою Київської „Просвіти“ був Борис Грінченко (1906 р.), а його заступником - Леся Українка; Чернігівську „Просвіту“ очолював Михайло Коцюбинський (1906 р.), Миколаївську - Микола Аркас (1907 р.), Катеринославську - академік Дмитро Яворницький (1905 р.). У „Просвіті“ активно працювали Іван Франко, Михайло Грушевський, Августин Волошин, Михайло Лисенко, Іван Карпенко-Карий, Семен Гулак-Артемовський та чимало інших видатних людей. „Просвіта“ підтримувала зв`язки з українцями Закарпаття, Хорватії, Боснії, США, з багатьма освітніми організаціями.

Окупація Львова у 1914 р. військами царської Росії завдала значної шкоди „Просвіті“. Було знищено бібліотеки, читальні, репресовано активних діячів. Робота „Просвіти“ активізувалась 1918 р., і через десять років вона мала на землях окупованої Польщею Галичини 2934 читальні та 12508 членів, а в 1934 р. -3046 читалень і близько 500 тисяч членів. Після 1937 р. організація переживала тяжкі часи. Польська влада закривала читальні, особливо на північно-західних землях. У таких умовах 8 червня 1939 р. відбувся останній загальний збір „Просвіти“. Цей рік став останнім роком існування „Просвіти“ на наших землях. Сталінські опричники знищили архіви, цінні історичні документи й рукописи, друковану продукцію. Не дозволили відновити роботу „Просвіти“ й гітлерівські окупанти. Відтоді Товариство „Просвіта“ існувало лише за межами України, де українські емігранти свого часу відсвяткували його столітній ювілей.

“Просвіта“ була матір`ю всіх наших організацій і товариств. Ліквідована більшовицьким режимом, вона не щезла безслідно, як того прагнули комуністичні ідеологи. Багато її членів, переживши війну та репресії, передавали згодом ідеї „Просвіти“ своїм дітям, онукам. Влітку 1988 р. у Львові відбулась установча конференція Товариства рідної мови ім. Тараса Шевченка, в роботі якої взяли участь 115 осіб. Головою було обрано письменника Романа Іваничука. А наступного року відбулась установча конференція першого легального форуму незалежної громадської організації у Києві. Її відкрив вступним словом Олесь Гончар. Було обрано назву - Товариство української мови ім. Т. Шевченка, яке очолив Дмитро Павличко. І того ж року вийшов у світ перший в Україні друкований орган незалежної громадської організації - газета „Слово“. Восени 1990-го на конференції в Києві головою Товариства було обрано Павла Мовчана, а самому Товариству присвоєно назву „Просвіта“. Новий статут розширював межі діяльності й коло культурологічної та патріотичної роботи. На вимогу часу Товариство української мови приймає й відновлює просвітницькі ідеологічні засади і стає „Просвітою“, яка пізніше прибрала назву Всеукраїнське товариство „Просвіта“ ім. Т. Шевченка.

Сьогодні це одне з масових громадських об`єднань, яке проводить велику культурно-просвітницьку роботу, бере активну участь у процесах державотворення, воно є консолідуючою силою суспільства . В основу своєї діяльності Товариство ставить утвердження української національної ідеї, українського національного відродження, розвиток національної культури. Велика роль належить „Просвіті“ в проголошенні 1991 року Незалежності України, в процесі прийняття Конституції України, а саме ст.10, яка затверджує державність української мови, та інших важливих державотворчих документів. З ініціативи „Просвіти“ встановлені загальнодержавні свята: День Соборності (22 січня), День пам`яті Героїв Крут (29 січня), День української писемності та мови (9 листопада). Стали традиційними заходи із вшанування пам`яті Великого Кобзаря, Лесі Українки, Івана Франка, юних Героїв Крут, Дня Злуки, Дня української писемності та мови, Свята Миколая для дітей, цикл фольклорних вечорів, низка конкурсів та фестивалів. Державна ідеологія та український інформаційний простір, постколоніальне становище української культури й освіти та входження України до світової спільноти, - це широке коло зацікавлень і діяльності ВУТ „Просвіта“ ім. Т. Шевченка свідчить про те, що держава і ця багатотисячна громадська організація мають спільні завдання, розв`язання яких потрібне Україні нині і в майбутньому. Тож „Просвіта“ в історії України відігравала й продовжує відігравати велику роль.

Вагому державотворчу роботу вона проводить в усіх регіонах України. Просвітницькі організації є й у багатьох країнах ближнього й дального зарубіжжя, де є поселення українців. Вони послідовно продовжують справу своїх батьків у відстоюванні української ідеї, бережуть любов і пам`ять до неньки-України, її культури, звичаїв, традицій, творять історію „Просвіти“ за межами рідного краю. Нині у „Просвіті“ понад 500 тисяч членів та прихильників. Вона має 25 обласних об`єднань, в містах Києві та Севастополі, 458 міських і районних об`єднань, 102 колективних члени. Одним із пріоритетних напрямків діяльності „Просвіти“ було й залишається книговидання. Впродовж останніх років у видавничому центрі „Просвіта“ вийшло у світ багато видань, які стали помітними у книжковому морі України. На всеукраїнських конкурсах здобуло відзнаки видання поеми Т. Шевченка „Гайдамаки“ з ілюстраціями Опанаса Сластіона. Наклад оригінального видання „Кобзаря“ планується довести до мільйона. Випущено першу в Україні україномовну медичну енциклопедію. Видавничий центр працює над випуском серії україномовних словників, довідників, значна увага приділяється дитячій та освітній літературі. Телекомпанія ТV- „Просвіта“ здійснює широкий відеолітопис культурологічних, мовно-освітніх, історико-патріотичних програм Товариства, присвячених розвитку та утвердженню української мови, звичаїв та обрядів українського народу. З 1995 року виходить газета „Слово Просвіти“. Останні два роки це всеукраїнський культурологічний тижневик, який набуває дедалі більшої популярності в усіх куточках нашої держави.

На світлині: Логотип Всеукраїнського товариства „Просвіта“ ім. Т. Шевченка.

Джерело «Урядовий кур`єр“ (12 грудня 2003)

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка