ПросвітаЧому Президент України почув не російського сенатора Василя Думу, а українців Павла Мовчана і Миколу Жулинського?

Відкритий лист Президенту України В. А. Ющенку від Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка

Високоповажний пане Президенте! Останнім часом у Москві посилилися спроби відвернути Культурний центр України від справді патріотичної державницької роботи, визначеної Вашими пріоритетами. Особливо яскраво це виявилося у виступі Василя Думи на IV Всесвітньому форумі українців.

Ще восени 2005 р. такі деструктивні дії щодо української державної інституції за кордоном були рішуче засуджені відомими діячами науки і культури, народними депутатами України, представниками широких кіл української діаспори в Росії (листи додаються).

Просимо не допустити руйнації Культурного центру України в Москві, що працює в ім’я національної ідеї, залишити цю державну установу під Вашим патронатом.

Павло МОВЧАН,

голова Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка,

лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка;

Микола ЖУЛИНСЬКИЙ,

голова Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України, академік Національної академії наук України

Додаток:

З виступу на IV Всесвітньому форумі українців Василя Думи:

«Окремо хотів би зупинитись на стосунках українців Росії з Культурним центром України в Москві. Протягом багатьох років представники діаспори марно намагаються привернути увагу державних органів та громадськості України до серйозних недоліків у його роботі. Культурний центр практично втратив нормальні робочі контакти з українською діаспорою і зокрема з федеральними українськими організаціями Росії. Магазин «Українська книгарня» не працює в повну силу і не відображає реального стану українського книговидання. Українська студія звукозапису перестала працювати в Культурному центрі через непомірно високу орендну плату. На вимогу керівництва Культурного центру припинив свою діяльність у його приміщенні Клуб шанувальників українського спорту. У Центрі повністю відсутня робота з дітьми і молоддю.

Спільно з українською громадськістю Культурний центр на високому рівні міг би пропагувати українську культуру і освіту в Російській Федерації. Ми за співпрацю. Проте будь-який проект діаспори викликає у дирекції Культурного центру нерозуміння і протидію. Діаспора не має навіть маленької кімнати у величезному і розкішному приміщенні Культурного центру, в той час, як велика частина площі здається в оренду.

Форми роботи Центру категорично не відповідають сучасним потребам Української держави та української діаспори. Сподіваюсь, що Президент України і новостворений уряд проявлять волю і спитають з керівництва Культурного центру, як виконується президентський Указ про покращання діяльності інформаційно-культурних центрів за кордоном».

Ми проти підміни української справи провокаціями

Нещодавно відомі діячі української культури і науки висловили подив із приводу упередженої та неадекватної оцінки російським сенатором В. Думою діяльності Культурного центру України в Москві. У їхньому відкритому листі було справедливо відзначено, що В. Дума не має об’єктивної інформації про роботу Культурного центру й озвучив провокаційні оцінки людей зі свого оточення, які, вочевидь, мало дбають про державні інтереси України, бо саме ними опікуються керівництво та колектив Центру.

Можна було б і не згадувати про “сподвижників” В. Думи, якби вони не стали на свій та його “захист”, зазвичай зводячи заради корпоративних інтересів наклепи на людей, які працюють в ім’я України.

Ми несемо відповідальність за те, що впродовж багатьох років купка дріб’язкових і пересічних людей узурпувала владу в Об’єднанні українців Москви та Росії, замінюючи реальні справи пустою балаканиною та провокаціями. Настав час виправити це неприпустиме становище.

Ми хочемо також з’ясувати законність “обрання” В. Думи 10.08.2005 року “методом опитування” головою Ради ОУР та ФНКА “Українці Росії”, вимагаємо гласного із залученням широкого загалу обговорення Статутів цих організацій.

Ми стурбовані тим, що Посольство України в РФ та материкова Україна до цього часу не знаходять можливості спертися в своїй співпраці з українською діаспорою на справді авторитетних людей, на особистостей, які могли б гідно представляти українців Росії та Москви.

Я. А. ВАГРАМЕНКО,

ректор Російсько-українського інституту при Московському державному відкритому педагогічному університеті ім. М. Шолохова, академік Міжнародної академії інформатизації, доктор технічних наук, директор Інституту інформатизації освіти;

О. О. ГОЛОБОРОДЬКО,

актор Театру ім. “Моссовєта”, народний артист Росії, заслужений артист України;

Є. К. ДЕЙЧ,

громадський діяч, мистецтвознавець, літературознавець;

Т. М. ДУДКО,

доктор медичних наук, лікар, громадський діяч, заступник голови Товариства української культури “Славутич”,

співзасновник нового московського українського об’єднання “Московські українці”;

М. Є. ГОРЕЛІКОВ,

голова Реґіональної громадської організації “Херсонське земляцтво”, генерал-майор, кандидат історичих наук, професор,

заступник голови Російського союзу ветеранів військової служби “Соратник”;

В. В. ЗАДЕРАЦЬКИЙ,

завідувач кафедри історії музики Московської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського, доктор мистецтвознавства, професор, заступник голови Спілки композиторів Росії, заступник голови Комісії з присудження Державних премій РФ, заслужений діяч мистецтв РФ;

В. А. ЗАРІЧАНСЬКИЙ,

академік РАПН ім. В. І. Вернадського,

доктор медичних наук, професор,

активіст Товариства української культури “Славутич”;

Х. О. КАШУБА,

керівник передвиборного штабу “Наша Україна” в Москві;

Ю. Г. КЛИМЕНКО,

почесний адвокат Росії, заступник голови президії колегії адвокатів “Щит”,

активіст Товариства української культури “Славутич”,

 юридичний консультант українських організацій Москви;

Н. С. КОВАЛЬОВА,

голова Тульської української громадської організації “Батьківська стріха”;

В. М. ЛЯШУК,

член товариства “Славутич” організатор і координатор передвиборного штабу В. А. Ющенка у Москві;

Л. М. МЕЛЬНИК,

головний спеціаліст відділу інформації і діаспори Культурного центру України в Москві, представник “Нашої України”;

В. І. МИРОНЕНКО,

громадський діяч, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту Європи РАН, керівник центру “Європейський Союз—Східна Європа”;

П. Р. ПОПОВИЧ,

льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу,

почесний президент Товариства української культури “Славутич”;

І. Я. ШИШОВ,

член Національної спілки письменників України, член правління Товариства Української культури, упорядник довженківського літературно-художнього, науково-популярного і громадсько-політичного альманаху “Провісник”.

www.slovo.prosvita.com.ua 

14 вересня 2006 р.

Українці в Росії або співпраця в ім’я України

З “Урядового  кур’єра” за 28 жовтня з подивом дізналися від російського сенатора Василя ДУМИ про те, який поганий у нас Культурний центр України в Москві: “нічого в ньому українського нема”, “приміщення  (Центру) злочинно не виконує своєї функції “пропагандиста і організатора”. В. Дума риторично запитує: – “Чому держава (читай – Україна) не питає за таку ганебну роботу з керівництва Українського культурного центру?”

Судячи з усього В. Дума, який ще не знає про реальну діяльність Культурного центру, озвучив оцінки людей зі свого оточення, яким явно не до душі державницька і патріотична робота, здійснювана керівництвом і колективом Культурного центру, його вагомий внесок у пропагування  ідей суверенної і соборної України, в розвиток сучасного наукового шевченкознавства та грушевськознавства. Їх явно не влаштовує розмаїта діяльність Центру, зокрема  робота української книгарні, курсів  української мови, недільної школи тощо.

Обурює також безвідповідальність і легковажність, з якою київський кореспондент, запрошений В. Думою до Москви, оцінює роботу української державної установи за кордоном. Адже знайомство з Культурним центром у нього таке собі –  ніяке: зайшов і вийшов.

Нам добре  відомо, що за плечима активно працюючого Культурного центру України в Москві близько 1000 різноманітних заходів, які відвідали майже 100 000 москвичів. Ми десятки разів бували в Москві, в Українському домі, брали участь в урочистостях, конференціях, зустрічах, виступали на його сцені в концертах  і спектаклях і завжди бачили блиск вдячних очей сотень, тисяч людей, відчували, що їх серця б’ються в унісон з нашою Батьківщиною.

Не можна допустити, щоб недружні нашій державі люди намагалися вбити клин у стосунки  між  російським  сенатором, українцем за походженням, і Культурним центром України. Керівництво Центру міцно стоїть на патріотичних, національних  позиціях і повсякденно з року в рік робить велику справу, прищеплюючи українську  культуру й духовність на жорсткому ґрунті непростих українсько-російських стосунків. Очевидно, майбутнє за співпрацею з цими людьми в ім’я України, за реалізацією спільних масштабних проектів і планів.

Звісно, завжди є потреба конструктивної розмови про роботу Культурного центру України в  Москві, і ми постійно опікуємося її удосконаленням – члени Комісії з питань культури і духовності Верховної Ради України  тільки в цьому році відвідали Культурний центр п’ять разів, працювали в ньому загалом півмісяця. Вважаємо, що ця установа з честю виконує покладену на неї місію духовного посольства України в Росії.

Голова Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності, народний депутат України, голова Національної спілки театральних діячів України, професор

Л. С. ТАНЮК

народний депутат України, директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка

Національної академії наук України, академік НАН України

М. Г. ЖУЛИНСЬКИЙ

народний депутат України, голова правління Українського фонду культури,

академік НАН України

Б. І. ОЛІЙНИК

народний депутат України, голова Всеукраїнського товариства “Просвіта”

імені Тараса Шевченка

П. М. МОВЧАН

голова Української всесвітньої координаційної ради

М. М. ГОРИНЬ

академік Національної академії архітектури України, кандидат мистецтвознавства,

народний художник України

Л. Є. ЖОГОЛЬ

академік Академії мистецтв України, народний художник України

В. І. ЗНОБА

директор Науково-дослідного інституту  українознавства, доктор філологічних наук, професор, президент Міжнародної асоціації “Україна і світове українство”

П. П. КОНОНЕНКО

академік Академії мистецтв  України, народний артист України

А.Н. ПАЛАМАРЕНКО

ректор Національної академії музики імені П.І.Чайковського,

доктор мистецтвознавства, професор

В. І. РОЖОК

віце-президент Академії мистецтв України академік, директор Інституту сучасного мистецтва, народний художник України

В. Д. СИДОРЕНКО

директор Інституту історії України, Національної академії наук України,

академік НАН України

В. А. СМОЛІЙ

голова Національної спілки художників України академік Академії  мистецтв України,

народний художник України

В. А.ЧЕПЕЛИК

президент Академії педагогічних наук України, академік НАН України

В. Г. КРЕМІНЬ.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка