Презентація книги «У Казахстані до українців ставляться краще, ніж в Росії»

Нещодавно до редакції порталу ОУР надійшов лист від керівника тульської міської національно-культурної автономії українців «Хортиця» Миколи Миха. В листі автор просить опублікувати тези, з якими він мав намір виступити на Круглому столі під час I-го Фестивалю української «Сорочинський ярмарок у Москві». З певних причин виступ не вдалося здійснити, слово Миколі Міху було надано на сторінках веб-порталу УКРРОСІНФО.

http://www.ukrros.info/news/index.php?ELEMENT_ID=1252 18.10.2009

Кілька слів про себе. Народився й багато років прожив у Казахстані. Учився на історико-філологічних факультетах у Південно-Сахалінському й Уральськом педінститутах, в Алмаатинській вищій партшколі, в аспірантурі при КазДУ в Алма-Аті, кандидат історичних наук. Працював учителем, журналістом, викладав у вузах, завідував кафедрами в університеті. Член Спілки журналістів СРСР. Проживаючи в Актюбінську (Західний Казахстан), був членом української громади «Оксана», представляв це товариство в Асамблеї народів Казахстану. В Тулі всього 6 років, після виходу на пенсію. Словом, є досвід роботи, є з чим порівнювати.

1. Хочу відзначити зацікавлену увагу з боку керівництва республіки Казахстан до діяльності національних громад, починаючи від президента Нурсултана Назарбаєва, й закінчуючи іншими владними структурами. Сам президент вникав в усі справи, радив, допомагав, регулярно зустрічався з нами - представниками з місць. Відчувалася політична воля.

2. В Росії все навпаки, зокрема, в Тулі. До нас просто всі байдужі, допомоги ніякої. Ні ми, ні тульська українська громада «Батькiвьска стрiха» не змогли навіть зареєструватися. А ось звіти про роботу - вимагають. Коротко кажучи: порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих. Вам треба - ви й робіть.

3. Нас - 20-25 осіб, це люди в основному літні. Була певна робота, про що я, історик і журналіст, писав у міській газеті "Тула", розповідав у Львові на Міжнародному форумі (літо 2008 року), де була делегація від Тули.

4. Що стосується ставлення федерально-московського українського керівництва: 4-5 років тому нам приділялося більше уваги.

5. Хочу окремо подякувати за турботу про нас Віталію Григоровичу Крикуненку, Юрію Григоровичу Кононенку, Ользі Олексіївні Дарибоговій та ін.

6. Ми забуваємо, що живемо при капіталізмі. Просити кого-небудь про щось даремно,

бізнес - основа всього. У нас є люди, які хотіли б зайнятися справою, зв'язатися з Україною. До кого звернутися за допомогою?

7. Останнім часом, за порадою Віталія Григоровича Крикуненка, я розпочав вивчення держархівів області, інших джерел, що стосуються 1847-1850 років - періоду перебування в засланні в Тулі Пантелеймона Куліша, сподіваюся знайти щось новеньке.

8. І останнє. 31 жовтня ц.р., в суботу, о 15-00 у Бібліотеці української літератури в Москві була запланована презентація моєї книги "Час нас розсудить". Розповіді, статті нариси. Тула, 2009 рік, 236 сторінок. Велика увага в книзі приділена проблемі "Україна й тульські українці".

З. найкращими побажаннями,

Микола МИХ-СТЕПНЯК,

Голова тульської міської національно-культурної автономії українців «Хортиця», член Спілки журналістів СРСР, кандидат історичних наук, доцент.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

На світлині: Презентація книги "Час нас розсудить" цього автора була запланована на Трифоновській, 61.

P.S. Раніше пан Микола Мих-Степняк був представлений на сайті «Кобза-Українці Росії» як голова правління Союзу українських громад Тульської області, голова Тульської міської національно-культурної автономії українців «Мрія».

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s