Підготовка до проведення різдвяного вечора у картинній галереї розпочалася відразу ж після завершення тижня української культури в Норильську. До свята ми підготували нашу «хату», що мала передати колорит українського побуту, його самобутність і неповторність. Важко уявити, скільки унікальних творів народної творчості зберігається в приватних колекціях Норильська. Це і вишиті ікони, картини на біблійні сюжети, традиційні українські рушники, що представляють різні області, глиняний посуд, домоткані рядна і, звичайно ж, національні костюми.

Наша «хата» гармонійно вписалася в інтер'єр картинної галереї, оточена чудовими картинами з фондів галереї. Низький уклін усім, хто дбайливо зберігає неоціненне духовне багатство і популяризує народну творчість! А ще ми дуже вдячні колективу картинної галереї й особисто її директору Тамарі Анатоліївні Шеверевій.

А зараз завітаємо до гостинної української хати. Все продумано так, щоб гості відразу ж занурилися в теплу атмосферу різдвяного вечора... Йдуть останні приготування до вечері. Господар (Малиновський Михайло) порає господарство, господиня (Ганна Котенцова-Пастернак, керівник вокального ансамблю) накриває на стіл, їй допомагають діти (Катруся Демиденко, Дмитрик Сластен, Тарас Котенцов, Таня Бондарук). Усі в чеканні майбутньої різдвяної урочистості. Вечір цей ще називають щедрим і головною стравою його вважається кутя. Була в ній, як і годиться, пшениця (до речі, привезена з України), а також мед, волоські горіхи, мак.

Нарешті родина збирається за столом. Господар запалює свічі, а в галереї повільно гасне світло. Господар читає «Отче наш», дякує Господа нашого за хліб насущний і його благодіяння, розповідає дітям про Різдво. Родина приступає до вечері. Тим часом чути веселі голоси. Господар визирає у «віконце» і повідомляє родині: «Колядники завітали!». Колядники заходять до хати, на честь її господаря звучить перша колядка. Потім лунають колядки, що сповіщають про велику радість із приходом у цей світ Бога-немовляти.

Діти показали учасникам вечора сценки про народження Христа. Учасники спектаклю - учні православної гімназії. Вони у ці дні беруть участь у численних святкових заходах, і скрізь маленьких артистів приймають тепло і з ентузіазмом. Окрема подяка за участь у нашому вечорі керівнику цього колективу Олені Радько та отцю Сергію, що благословив своїх вихованців. Виконавши свою «програму», діти підходять до господаря хати, він обдаровує їх яблуками, мандаринами, дарує м'які іграшки.

Далі - різдвяні колядки, з великим натхненням виконані учасницями вокального ансамблю. Потім усіх запросили покуштувати кутю, а також поспілкуватися з учасниками й організаторами різдвяного вечора. Гості цікавилися не тільки приготуванням куті, але також з інтересом роздивлялися оздоблення нашої «хати», національні костюми, в яких виступали учасниці ансамблю. Я вирішила поцікавитися враженнями від вечора як його гостей, так і безпосередніх учасників.

Сластен Надія: «Я дуже рада, що ми знайшли час і можливість поздоровити наших друзів і гостей з Різдвом Христовим, проспівати їм колядки, почастувати справжньою кутею. Величезне спасибі колективу Норильської художньої галереї за привітний прийом, домашній затишок і сприяння в проведенні цього вечора».

Супенко Ольга: «Ми провели разом чудовий різдвяний вечір, на якому всі присутні прилучилися до багатої і самобутньої української культури. Радує те, що ми не забуваємо традиції наших предків і прищеплюємо любов до своєї батьківщини підростаючому поколінню».

Боднарук Надія: «Я народилася в Норильську і прожила в цьому місті більш ніж 40 років. Після від'їзду мами «на материк» з українцями майже не спілкувалася. У театралізованому різдвяному спектаклі брала участь вперше. Сподобалося все, а більше всього - неформальне спілкування з земляками за гостинним столом. Із задоволенням слухала пісні українською мовою і сама з величезним задоволенням співала».

Демиденко Галина: «Після вечора в мене залишилися суперечливі враження: радість від великого свята всіх православних християн змінювалась смутком від того, що багато духовного в нашому житті й у житті наших дітей загублено. Ми ходили колядувати, незважаючи на заборони шкільних вчителів у радянські часи, оберігаючи і підтримуючи народні традиції. Дуже шкода, що діти не завжди розуміють наші щиросердечні почуття».

Чухотова Марія: «У мене особисто було відчуття якогось особливого єднання, начебто ми всі взялися за руки, і наші думки й почуття сплелися, як в українському вінку. Люди дивилися дійство із захопленням і благоговінням. Можливо, те, що ми робили, виглядало наївно, але все було з глибини душі і від чистого серця. Такого потрясіння я не мала вже давно. Ми тут 25 років, а от тільки зараз прилучилися до рідної культури, для нас це велике щастя».

Малиновський Михайло: «Мене вразило, що покоління, яке виросло в країні атеїзму, зуміло зберегти традиції і звичаї, що передавалися з покоління в покоління. Зберігся і національний самобутній одяг. Він підкреслює справжнє єство українського народу, тому що в кожному виробі - частка його душі, почуття і переживання. Все, створене народом, хочеться зберегти, примножити і передати наступним поколінням».

Ситник Ніна: «У своїй родині я намагаюся підтримувати традиції різдвяного свята, щоб діти пам'ятали і знали, що це таке: «святий вечір», «кутя», «колядки». Я щаслива, що зустрілася з колективом чудових українських жінок, енергійних, життєрадісних, невгамовних. Ми з радістю ходимо на репетиції. Наш колектив має віднедавна назву «Джерела», і я упевнена, що ця назва дуже вдала. Після вечора залишилося незабутнє почуття радості».

Маланчук Марія: «Головне враження цього вечора - сильне хвилювання. А раптом щось не заладиться, не відбудеться, буде виглядати вимушено і неприродно? Я молилася в душі, хоча зовні намагалася бути спокійною й упевненою. Але хвилювалися ми дарма. Щирість, взаєморозуміння, аура доброзичливості і захоплення допомогли нам зробити цей вечір поріздвяному чарівним. А коли виступ закінчився, глядачі ще довго перебували під враженням дійства; вразило, що ніхто не розходився. Всі начебто чекали продовження різдвяного дива. Заради такої миті варто жити. Символ Різдва - це символ народження Бога в наших душах і серцях».

Чигир Римма: «Різдво - особливе свято. В ці чарівні дні ми захотіли поділитися з норильцями своєю радістю і багатством народної спадщини, часточки якого дбайливо зберігаються в кожній нашій родині. У залі картинної галереї панувала особлива атмосфера домашнього тепла, затишку, взаєморозуміння, особливо коли звучали пісноспіви і колядки. Всім глядачам передалася особлива свята енергетика загальної любові і добра. Цей вечір був неповторний, чудесний і надовго залишиться в пам'яті як яскрава подія в культурному житті нашого міста. Дуже хочеться сподіватися, що ми поклали початок відродженню вікових народних традицій, творчості і фольклору всіх народів нашого багатонаціонального Норильська».

Пупик Орися: «У мене було відчуття, що ми на якийсь час повернулися в наші рідні краї, в ті міста і села України, де ми народилися і виросли. Потрібно пам'ятати і відроджувати народні традиції, не забувати їх, майбутні покоління нам цього не простять. Атмосфера на вечорі панувала незвичайна, і він запам'ятається надовго. Як добре, що є люди, яким не байдужа їхня історія і культура, а це означає, що вони працюють на наше загальне майбутнє».

Котенцова-Пастернак Ганна: «Мені подобається працювати з колективом, що підготував різдвяний вечір. Подобається натхненне ставлення до справи, прагнення багато зробити, бажання поліпшувати свої вокальні дані. Я впевнена, що в нас буде ще багато успішних і цікавих програм».

Шеверева Тамара, директор Норильської художньої галереї: «Ваше національне об'єднання - талановиті люди, але талановиті вони не тільки співом, але і вмінням спілкуватися. Ви один одному потрібні. Ми повинні шукати нові способи прилучення людей до культури взагалі і до її багатонаціональних джерел зокрема. Те, що ви робите, усім нам дуже потрібне. Все пройшло чудово, ви мене на якийсь час повернули в Україну, до моїх батьків. Від душі всім спасибі».

Маркелова Алла, віце-президент товариства «Жіночі ініціативи»: «Вечір безумовно вдався. Все пройшло злагоджено, але за цим стоїть величезна і кропітка праця. Ми вдячні всім учасникам різдвяної програми за самобутнє мистецтво».

У ці різдвяні дні ми одержали також багато поздоровлень від наших друзів і земляків, що живуть не тільки в Україні, але й в усьому світі. Нас привітав президент СКУ Аскольд Лозинський, що надіслав різдвяні поздоровлення з канадського міста Торонто. Прийшло і святкове поздоровлення від товариства української мови, літератури і культури «Просвіта» з міста Нові-Сад (Республіка Сербія і Чорногорія). Ми також вдячні за привітання і теплі побажання Федеральній національно-культурній автономії «Українці Росії» і ОУР.

Лариса Фоменко,

голова ГКНО «Україна»

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; тел.: 22-33-82

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s