Друк
Розділ: Регіональні організації
Перший робочий візит у рамках проголошеного Року України в Росії здійснив до Західного Сибіру у середині лютого наш Президент Л. Кучма. До складу осіб, які супроводжували главу держави, був включений голова Секретаріату УВКР П. Клименко. Сподіваємося, що й надалі до складу державних делегацій з чисельною українською діаспорою будуть включатися представники Української Всесвітньої Координаційної Ради. Редакція подає короткий звіт про цей візит.

Перший робочий візит у рамках проголошеного Року України в Росії здійснив до Західного Сибіру у середині лютого наш Президент Л. Кучма. До складу осіб, які супроводжували главу держави, був включений голова Секретаріату УВКР П. Клименко. Сподіваємося, що й надалі до складу державних делегацій з чисельною українською діаспорою будуть включатися представники Української Всесвітньої Координаційної Ради. Редакція подає короткий звіт про цей візит.

 

Українська діаспора Тюменщини з нетерпінням очікувала на візит Президента України і сприйняла його як історичну подію та знак поваги до неї, а можливість безпосереднього спілкування з главою Української держави посилили віру в серцях земляків, що Батьківщина завжди опікуватиметься своїми дітьми, розпорошеними по цілому світі. На початку свого візиту Леонід Данилович наголосив, що "з радістю приїхав у Тюменську область для зустрічі з українцями, які спричинилися до розвитку цього краю. Президент радий, що матиме можливість поспілкуватисяч з ними".

Тюменська діаспора – не тільки чисельна, але й одна з найактивніших в Росії. Майже у всіх містах, де компактно проживають українці, створені культурно-просвітницькі товариства, мистецькі колективи, недільні школи. Багато з них ще в минулих роках відзначили свої десятиріччя. Наслідком невтомної праці українських провідників Тюменщини є і те що, вже не один рік в Тюменському державному університеті викладається українська мова і література, друкується обласна газета "Голос України в Західному Сибіру", виходять теле- та радіопрограми рідною мовою. Стали постійними фестивалі художніх колективів регіону. Слід зазначити, що вище наведене висвітлює лише частину надбань діаспори у збереженні та розвитку своєї культури, зокрема, традицій і обрядових мистецтв. Взірцем для інших громад може служити й те що, керівники українських організацій регіону ніколи не галасували в Україні про надання їм фінансової допомоги, а самотужки вирішували свої проблеми. Українська громада помітно спричинилася до розвитку нафтогазового комплексу області, мала значний вплив на гармонізацію міжнаціональних відносин. І тому не випадково місцева і регіональна влада повернулась обличчям до наших земляків.

Під час однією із зустрічей з діаспорою Президент України Л. Кучма вручив державні нагороди засновникам українських товариств Урало-Сибірського регіону, зазначивши: "Тюменська земля стала для українців другою батьківщиною, але вони завжди пам'ятатимуть про Україну. І тому, коли виникла ідея Року України в Росії, я вирішив, що в першу чергу поїду саме в цей край, відвідаю земляків". Символічно, що ця подія відбулася саме в Сургуті, де українська громада одна з найорганізованіших у Російській Федерації. Прикладом того, як поставилася до візиту Президента України наша діаспора, може служити передане йому звернення керівників українських товариств, текст якого наводиться в кінці статті. Звичайно, головною метою візиту Президента України було покращення економічного співробітництва між Україною і Західним Сибіром, адже наша держава зацікавлена в Тюменських енергоресурсах і водночас розраховує на збільшення товарообігу з областю. Можливості для цього є: продукція з українською маркою користується тут попитом. Саме тому в поїздці керівника держави супроводжували перший віце-прем'єр міністр України О. Дубина, міністр культури і мистецтв Ю. Богуцький, голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації М. Вишиванюк, голова правління Пенсійного фонду Б. Зайчук, представники ділових кіл України. Разом з українською офіційною делегацією у поїздці брав участь Надзвичайний і Повноважний Посол Російської Федерації в Україні В. Чєрномирдін.

"Ласкаво просимо на Югорську землю", – висвічувало електронне табло у Ханти-Мансійську, куди в перший день прибула українська делегація. І це не дивно. Адже на території області проживає понад 600 тисяч наших земляків і потужність цього краю приростає не без допомоги українців. Та й сам округ місцеві жителі жартома називають (хоч прикро про це згадувати) "хахло-мансійським". І губернатор тут, бачите, О. Філіпенко.

Столиця автономного округу вразила гостей своїм модерним європейським виглядом. На тлі засніжених ялинок вона нагадує типове затишне скандінавське місто. Такою вона стала за останні роки, коли Москва останнім часом стала залишати в краю частину зароблених нафтових грошей .

Після офіційних зустрічей українську делегацію вразила дивовижна картинна галерея Центру мистецтв, який є окрасою не тільки Сибіру. Тут зібрані унікальні полотна російських художників: Айвазовського, Васнєцова, Лєвітана, Рєпіна, Сурікова.

Але й українська сторона прибула до Сибіру не з порожніми руками. І перший концерт українського мистецького "десанту" на сцені дивовижного Палацу викликав шквал захоплення не тільки у наших земляків, а й у корінних сибіряків. Переповнена зала на 800 місць не могла вмістити усіх бажаючих. А після двогодинного концерту, під "акомпанемент" рясних оплесків, всі в один голос стверджували, що такого давно не бачили. Жителів столиці ХМАО здивувати не так просто, адже багато відомих майстрів класичного та естрадного мистецтва часто навідуються в цей край. В атмосфері загального піднесеннявся зала разом з тріо тенорів Національної опери України Олександром Гурцем, Андрієм Романенком та Олександром Дяченком співала народну пісню "Дивлюсь я на небо".

На другий день Президента України зустрічала "нафтова столиця" Росії чотиристалітній Сургут, до якого глава держави приїздить вже вдруге. Вперше він відвідав Сургут в 1993 році, під час зустрічі глав урядів країн СНД. І тому з мером міста О. Сидоровим, генеральним директором АТ "Сургут-нафтогаз" В. Богдановим і багатьма представниками ділових кіл та діаспори Леонід Кучма вже знайомий. Теплими, щирими можна назвати переговори української делегації з керівництвом однієї із потужних нафтових компаній світу, яка ближчим часом з'явиться на енергоринку України. Володимир Богданов висловився за співробітництво з українськими підприємствами і фахівцями. Щороку сургутські нафтовики закуповують в Україні устаткування на півмільярда рублів, але це зовсім мало, бо потреби незрівнянно більші.

Графік глави держави був дуже щільним, і того ж дня він вже зустрічався з керівництвом Нижнєвартовська і "Тюменської нафтової компанії". У Палаці культури відбулася запланована зустріч Леоніда Кучми з місцевими жителями та українською діаспорою. Крім взаємовідносин України і Росії, мешканців області хвилювали питання, пов'язані з відвідинами родичів в Україні. Це і черги на пропускних пунктах російсько-українського кордону, і надмірна прискіпливість митників. Турбує українців і проблема пенсійного забезпечення при поверненні в Україну, оскільки це питання досі не врегульоване на міждержавному рівні. "Ми зацікавлені, щоб після праці наші земляки могли повернутися в рідні краї", – сказав Леонід Данилович.

Слід зазначити, що громадянам РФ, вихідцям з України, необхідно наполегливо вимагати від Державної Думи Росії внести зміни до пенсійного законодавства. В березні минулого року законодавчий орган Російської Федерації ухвалив закон, згідно з яким громадянам, що переїжджають на постійне проживання в інші країни, виплачується зароблена ними пенсія. Цей закон не поширюється на громадян, що обрали своїм місцем проживання Україну. І відповідальна за це російська сторона, яка не вирішує цього болісного питання.

На ІІІ Конгресі українців в Росії, що відбудеться у квітні цього року, слід порушити це питання і звернутися до законодавчого органу Росії внести відповідні зміни до чинного законодавства.

Під час розмови з українцями Леонід Кучма пообіцяв, що випускники недільних шкіл за направленням українських громад, можуть вступити до вищих навчальних закладів України без іспитів. "Обов'язково! Зарахуємо всіх бажаючих", – запевнив Леонід Данилович і додав, що на його слова можна посилатися, спілкуючись з приймальною комісією.

Звісно, обговорювались і перспективи українсько-російських економічних відносин. Тут також багато різних неузгоджень. "Жодній країні Росія не встановила 20-відсоткового податку на нафту, а лише для України", – зауважив Президент, звертаючись до російського посла в Україні, екс-прем'єра Росії Віктора Чєрномирдіна. Глава держави підкреслив, що товарообмін між нашими країнами різко непропорційний. Підписаний 1996 року договір про вільну торгівлю Росія досі не ратифікувала. "Так кого ми давимо ?" – запитав Леонід Кучма. Віктор Степанович спробував віджартуватися на кшталт того, що росіяни не люблять солодощів, хоч в словах пана Чєрномирдіна більше відчувалось бажання просто захистити свій ринок від конкурентоспроможного сусіда.

А після півторагодинного спілкування діаспори з Президентом України самотлорські українці отримали мистецький дарунок від рідної землі. Тільки артист скаже вам, що означає бачити в переповненому залі, до якого з'їхались українці ще й інших міст Урало-Сибірського регіону, тисячу щирих, захоплених усмішок і гарячих оплесків. Чудовий концерт наших митців, яких і вдома не часто почуєш, ще довго буде зігрівати серця співвітчизників у суворому краї.

Дванадцять років у Нижнєвартовську існує народний ансамбль "Веселка", самобутні, оригінальні костюми якого пошиті руками учасників колективу. А як вони співають! Леоніду Даниловичу спів "Веселки" так сподобався, що він приєднався до хористів прямо в холі Нижнєвартовського Палацу культури. Позаплановий номер святкової програми запам'ятається назавжди.

"Газова столиця" Росії – Новий Уренгой – зустрів українську делегацію сорокаградусним морозом, аби всі могли відчути, що таке зима в Західному Сибіру. "Та хіба це холод! – не розуміли відчайдушних "зойків" гостей з Батьківщини наші уренгойські земляки. – А якби ви відчули мороз 60 градусів нижче нуля!"

Літо з середньою температурою 12 градусів, яке тут продовжується трохи більше місяця, теж не гріє наших співвітчизників. І тому візит глави Української держави зігрів їхні душі. Відповідаючи на численні запитання діаспори, Леонід Кучма був досить відвертим. І знову була розмова про наболіле: проблеми з пенсіями і митні негаразди, інформаційне і культурне забезпечення, низка інших питань. Президент погодився, що пенсійні проблеми вимагають якнайшвидшого вирішення спільно з Росією, а навести порядок на митницях можна, створивши спільні переходи на кордоні України з Росією. Президент пообіцяв обговорити це питання з Президентом РФ Володимиром Путіним, адже й тут останнє слово за нашим північним сусідом.

Чужину не вибирають, але часто саме вона вибирає людину – вириває з рідного краю, переносить у середовище інше й далеке. Це називається: доля. Так сталося і з нашими людьми. Багато років вони живуть у сибірському краї, змушені розмовляти чужою мовою, бо є громадянами іншої держави. І коли бачиш, як ностальгійний погляд дорослого чоловіка пробиває сльоза, а в серці спалахує надія, що Батьківщина пам 'ятає про нього, такі зустрічі з діаспорою підвищують авторитет Української держави і Президента. За підсумками його візиту, звичайно, будуть дані відповідні доручення. Головне, що разом з нами до рідної землі летіли сотні тисяч сердець наших співвітчизників.

 

Павло КЛИМЕНКО,

Голова Секретаріату УВКР

“Вісник УВКР”, №3-2002

 

 

 

Від Редакції сайту «Кобза».

В Гостьовій Книзі нашого сайту зацікавлені читачі можуть знайти запис датований 2002 роком, де подаються і інші деталі візиту президента України до Тюмені.