Відомо, що українська діаспора в Тюменській області є найчисельнішою. Історичні довідки засвідчують, що українці появилися на території нинішньої Тюменської області у XVIII ст. Більшість з них втратили зв'язок з історичною батьківщиною, але зберегли самобутні риси мови й культури. Починаючи від 60-х років XX ст., у зв'язку з розвитком нафтового комплексу, українці взяли найактивнішу участь в освоєнні надр півночі Тюменської області. Ця нова хвиля українських переселенців не втратила до сих пір ні історичних зв'язків, ні навичок рідної мови, ні специфічних рис культури й традицій українського народу.

Відомо, що українська діаспора в Тюменській області є найчисельнішою. Історичні довідки засвідчують, що українці появилися на території нинішньої Тюменської області у XVIII ст. Більшість з них втратили зв'язок з історичною батьківщиною, але зберегли самобутні риси мови й культури. Починаючи від 60-х років XX ст., у зв'язку з розвитком нафтового комплексу, українці взяли найактивнішу участь в освоєнні надр півночі Тюменської області. Ця нова хвиля українських переселенців не втратила до сих пір ні історичних зв'язків, ні навичок рідної мови, ні специфічних рис культури й традицій українського народу. Таким чином, на території Тюменської області сьогодні наявні кілька хронологічних зрізів переселенців з України і, само собою, великий, не досліджений шар у лінгвістичному, історичному, етнографічному, культурологічному та інших аспектах. Фахівців-філологів насамперед цікавлять проблеми мовної інтерпретації, адаптації, асиміляції мов і культур двох споріднених народів.

 

Товариство українців Тюменської області "Єдина родина", виявивши занепокоєння і зацікавленість у збереженні і розвитку національної української культури, звернулося з проханням до адміністрації області і керівництва Тюменського держуніверситету про відкриття відділу української мови й літератури на філологічному факультеті. Це сприяє задоволенню потреб діаспори в збереженні мови і культури загалом, є основою для різноаспектних досліджень існування цієї діаспори в умовах тюменської етнокультурної ситуації і, можливо, слугуватиме фактором для зменшення відпливу української молоді на Україну, оскільки щорічно випускники українських шкіл вступають до вузів України, а потім працевлаштовуються й залишаються там.

 

З 1996 р на філологічному факультеті спеціальність 02.17.00 – Філологія проводиться викладання української мови в межах дисципліни "Сучасна слов'янська мова". Кафедрою загального мовознавства була також проведена корисна робота з підготовки необхідної документації і навчально-методичного забезпечення спеціалізації "Українська мова й література". У жовтні 1998 р. було два відрядження до Київського університету та Інституту мовознавства України для отримання консультативної допомоги й ознайомлення з навчальним планом і робочими програмами. Був визначений перелік спецкурсів і спецсемінарів з цієї спеціалізації, складено робочий навчальний план, придбана необхідна кількість навчальних посібників, здійснений добір викладачів, оголошено набір на спеціалізацію в рекламному просторі. Частково визначений контингент абітурієнтів з міст Тобольська, Ялуторовська, Ішіми, Ханти-Мансійська в кількості 10-12 осіб. З 1999 р. ця спеціалізація є частиною навчального процесу.

 

Викладання української мови починається з першого курсу і передує вивченню історії української мови, діалектології, літератури тощо. Тижневе аудиторне завантаження складає 6 додаткових годин на тиждень протягом чотирьох років навчання. Плануємо, що курсові й дипломні роботи студентів, які обрали цю спеціалізацію, будуть присвячені проблемам контактування і взаємодії російської і української мов, або порівняльному їх вивченню. У вкладці до диплома буде відображено повний перелік вивчених дисциплін, а також вказана спеціалізація 02.17.03 – Українська мова і література в межах спеціальності 02.17.00 – Філологія, що забезпечить можливість і право викладання поряд з російською мовою і літературою української мови і літератури в недільних школах та інших навчальних закладах міста й області.

 

1999 року два студенти пройшли стажування з української мови у Львівському Державному університеті. Ми висловлюємо щиру подяку Київському Національному університету, Інституту мовознавства, Львівському Державному університету за консультативну допомогу і підтримку.

 

Студенти повинні мати чітке уявлення про національну специфіку української літератури, про умови, які впливали на її формування; "регіональний" характер розвитку літератури; контакт з Заходом і Росією; традиції національлно-визвольного руху; Унія та її наслідки тощо. Ці дві обставини вкрай необхідні для дослідження процесу літературної взаємодії української і російської літератур та її етапів; контакт, взаємозв'язок, взаємовплив, взаємодія.

 

Курс поєднання монографічних і оглядових тем, завдяки чому досягається чітка уява про місце, яке творчість окремого майстра займає в загальному контексті розвитку літератури. Проблемно-тематичний підхід до висвітлення матеріалу поєднується з послідовним спостереженням поетики тексту, результатом якого є топологічні характеристики феномену української літератури. У творчості майстрів XX ст. спеціально підкреслюється момент творчого спілкування з культурною традицією.

 

Л. О. ЛЄТАЄВА,

кандидат філологічних наук, доцент.

“Вісник УВКР, №2-2002

 

 

Від Редакції “Кобзи”.

Редакція не вбачає проблеми в тому, що частина представників діаспори повертається в Україну. Це природній процес, враховуючи історію, асиміляційну політику нинішнього уряду Росії та потужний зворотній еміграційний потік (трудові мігранти).

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s