Друк
Розділ: Регіональні організації
Відомо, що українська діаспора в Тюменській області є найчисельнішою. Історичні довідки засвідчують, що українці появилися на території нинішньої Тюменської області у XVIII ст. Більшість з них втратили зв'язок з історичною батьківщиною, але зберегли самобутні риси мови й культури. Починаючи від 60-х років XX ст., у зв'язку з розвитком нафтового комплексу, українці взяли найактивнішу участь в освоєнні надр півночі Тюменської області. Ця нова хвиля українських переселенців не втратила до сих пір ні історичних зв'язків, ні навичок рідної мови, ні специфічних рис культури й традицій українського народу.

Відомо, що українська діаспора в Тюменській області є найчисельнішою. Історичні довідки засвідчують, що українці появилися на території нинішньої Тюменської області у XVIII ст. Більшість з них втратили зв'язок з історичною батьківщиною, але зберегли самобутні риси мови й культури. Починаючи від 60-х років XX ст., у зв'язку з розвитком нафтового комплексу, українці взяли найактивнішу участь в освоєнні надр півночі Тюменської області. Ця нова хвиля українських переселенців не втратила до сих пір ні історичних зв'язків, ні навичок рідної мови, ні специфічних рис культури й традицій українського народу. Таким чином, на території Тюменської області сьогодні наявні кілька хронологічних зрізів переселенців з України і, само собою, великий, не досліджений шар у лінгвістичному, історичному, етнографічному, культурологічному та інших аспектах. Фахівців-філологів насамперед цікавлять проблеми мовної інтерпретації, адаптації, асиміляції мов і культур двох споріднених народів.

 

Товариство українців Тюменської області "Єдина родина", виявивши занепокоєння і зацікавленість у збереженні і розвитку національної української культури, звернулося з проханням до адміністрації області і керівництва Тюменського держуніверситету про відкриття відділу української мови й літератури на філологічному факультеті. Це сприяє задоволенню потреб діаспори в збереженні мови і культури загалом, є основою для різноаспектних досліджень існування цієї діаспори в умовах тюменської етнокультурної ситуації і, можливо, слугуватиме фактором для зменшення відпливу української молоді на Україну, оскільки щорічно випускники українських шкіл вступають до вузів України, а потім працевлаштовуються й залишаються там.

 

З 1996 р на філологічному факультеті спеціальність 02.17.00 – Філологія проводиться викладання української мови в межах дисципліни "Сучасна слов'янська мова". Кафедрою загального мовознавства була також проведена корисна робота з підготовки необхідної документації і навчально-методичного забезпечення спеціалізації "Українська мова й література". У жовтні 1998 р. було два відрядження до Київського університету та Інституту мовознавства України для отримання консультативної допомоги й ознайомлення з навчальним планом і робочими програмами. Був визначений перелік спецкурсів і спецсемінарів з цієї спеціалізації, складено робочий навчальний план, придбана необхідна кількість навчальних посібників, здійснений добір викладачів, оголошено набір на спеціалізацію в рекламному просторі. Частково визначений контингент абітурієнтів з міст Тобольська, Ялуторовська, Ішіми, Ханти-Мансійська в кількості 10-12 осіб. З 1999 р. ця спеціалізація є частиною навчального процесу.

 

Викладання української мови починається з першого курсу і передує вивченню історії української мови, діалектології, літератури тощо. Тижневе аудиторне завантаження складає 6 додаткових годин на тиждень протягом чотирьох років навчання. Плануємо, що курсові й дипломні роботи студентів, які обрали цю спеціалізацію, будуть присвячені проблемам контактування і взаємодії російської і української мов, або порівняльному їх вивченню. У вкладці до диплома буде відображено повний перелік вивчених дисциплін, а також вказана спеціалізація 02.17.03 – Українська мова і література в межах спеціальності 02.17.00 – Філологія, що забезпечить можливість і право викладання поряд з російською мовою і літературою української мови і літератури в недільних школах та інших навчальних закладах міста й області.

 

1999 року два студенти пройшли стажування з української мови у Львівському Державному університеті. Ми висловлюємо щиру подяку Київському Національному університету, Інституту мовознавства, Львівському Державному університету за консультативну допомогу і підтримку.

 

Студенти повинні мати чітке уявлення про національну специфіку української літератури, про умови, які впливали на її формування; "регіональний" характер розвитку літератури; контакт з Заходом і Росією; традиції національлно-визвольного руху; Унія та її наслідки тощо. Ці дві обставини вкрай необхідні для дослідження процесу літературної взаємодії української і російської літератур та її етапів; контакт, взаємозв'язок, взаємовплив, взаємодія.

 

Курс поєднання монографічних і оглядових тем, завдяки чому досягається чітка уява про місце, яке творчість окремого майстра займає в загальному контексті розвитку літератури. Проблемно-тематичний підхід до висвітлення матеріалу поєднується з послідовним спостереженням поетики тексту, результатом якого є топологічні характеристики феномену української літератури. У творчості майстрів XX ст. спеціально підкреслюється момент творчого спілкування з культурною традицією.

 

Л. О. ЛЄТАЄВА,

кандидат філологічних наук, доцент.

“Вісник УВКР, №2-2002

 

 

Від Редакції “Кобзи”.

Редакція не вбачає проблеми в тому, що частина представників діаспори повертається в Україну. Це природній процес, враховуючи історію, асиміляційну політику нинішнього уряду Росії та потужний зворотній еміграційний потік (трудові мігранти).