Друк
Розділ: Регіональні організації
Місто Нижнєкамськ молоде, має лише 38 років, і невелике, налічує близько 230 тисяч населення. Будувалося за радянських часів як комсомольська будова усім Союзом, тому багатонаціональне. Українців тут близько 2 тисяч.

Місто Нижнєкамськ молоде, має лише 38 років, і невелике, налічує близько 230 тисяч населення. Будувалося за радянських часів як комсомольська будова усім Союзом, тому багатонаціональне. Українців тут близько 2 тисяч.

У жовтні 1995 року за ініціативою Євгена Вікторовича Савенка, ще кількох українців міста було засновано товариство "Вербиченька". На сьогодні це 26 діяльних, свідомих активісти, які написали заяву про вступ і мають право голосу на виборах. Навколо них збирається до 100 прихильників українства.

З лютого 1996 року при товаристві працює Українська недільна школа для дітей та молоді, яку беззмінно очолює Людмила Валентинівна Найденко. З того часу школа ще ніколи не припиняла своєї роботи.

За власним бажанням "Вербиченька" у 1997 році війшла до складу АНКО (Асоціації національно-культурних організацій Республіки Татарстан), яка на той час налічувала 23 національних організації Казані, і лише ми були "іногородні". У 1998 році ми війшли до складу ОУР (Об'єднання українців Росії). З 1999 року товариство зареєстровано в Міністерстві юстиції Татарстану як національно-культурна автономія, на чолі з Радою, до складу якої війшли: Раїса Степанова, Галина Артем'єва, Людмила Граненкова, Ірина Башкірова, Сергій Качуровський.

Не легким і не простим було становлення "Вербиченьки", довго не було свого приміщення, реквізиту, підтримки. Але дорогу посилює той, хто йде. Було велике бажання створити міцну і діяльну організацію. Згодом адміністрація міста виділила нам приміщення (клас у загальноосвітній школі), в якому ми розбудували Український культурний центр, бібліотеку. Зараз маємо ще окреме приміщення  для молодіжного культурного центру та клас для недільної школи.

"Вербиченька" має свій хор, яким керує заслужений працівник культури Республіки Татарстан Геннадій Ларіонович Мєщанінов. У 2002 році Міністерством культури України він був нагороджений нагрудною відзнакою "За розвиток української культури в Росії". Хор неоднократно приймав участь і був лауреатом фестивалів-конкурсів українських хорових колективів Росії імені Олександра Кошиця у Москві (2000 та 2002 рр.). Виступав хор в Україні у 2001 році, приймав участь у святкових заходах, присвячених 10-річчу Незалежності України, і у 2003 році під час Покровських свят у Ніжині на Чернігівщині. Святкували ми Шевченківські вечори у сусідній рестпубліці Башкортостан. Перелічити виступи "Вербичеьки" на землі Татарстану вже просто не можливо. 

Товариство веде активну роботу по збереженню, розвитку і поширенню  української культури на терені Татарстану і всього світу, підтримує активні дружні зв'язки з численними українськими організаціями України і діаспори.

Хочеться підкреслити активну культурно-просвітницьку роботу товариства. Окрім численних фольклорних заходів, ми проводимо на рівні міста і республіки літературно-музичні та історичні лекції-зустрічі, присвячені видатним діячам української культури, літератури, мистецтва, видатним історичним датам і подіям. Були зустрічі, присвячені Берестейській унії, Переяславській раді, Крутам, Соломії Крушельницькій, Івану Котляревському і його поемі "Енеїда", Івану Мазепі, Симону Петлюрі, Степану Бендері, видатним українським композиторам, диригентам, виконавцям.

Вже двічи товариством було проведено традиційні поетичні зустрічі "Добрий-Вечір", які традиційно присвячуємо світлій пам'яті однієї з перших активісток товариства Євгенії Федорівни Риковцевої (в дівоцтві Добрий-Вечір). Останню було приурочено до презентації збірника віршів "Мов зерна колосу на теренах життя", який українською мовою видала "Вербиченька" за допомогою Ніжинського гуманітарного центру співпраці з діаспорою. До збірки війшли твори 12 авторів. Ці вечори дозволяють зібрати українських поетів-аматорів з-поза меж Батьківщини, збираються зацікавлені люди з усього Татарстану, з Москви, Уралу, приїжджають з України.

Протягом 8 років "Вербиченька" друкує свою українську сторінку у місцевій газеті "Ваша газета". Це єдине українське друковане слово на терені Татарстану. З цієї газети українці міста мають змогу довідатися новин з Батьківщини, дізнатися про роботу товариства, видатні історичні події.

За ініціативою товариства у республіці запроваджено щорічний фестиваль українців Татарстану. І-й було проведено у 2001 році у Нижнєкамську, ІІ-й - у 2002р. у Набережних Човнах, ІІІ-й - у 2003р. в Казані. Такі фестивалі дозволяють  показати з високої сцени у повному обсязі рівень досягнень українців республіки.

Молодь "Вербиченьки" 18 жовтня 1998 року створила свій молодіжний гурток, який назвали "Лелеки". Очолив гурток Сергій Качуровський. Діяльних українських організацій по Росії не так багато, а молодіжних і взагалі одиниці.

За ініціативою "Вербиченьки" і "Лелек" було запроваджено спортивні фестивалі молодіжних національних організацій республіки. Два таких фестивалі ми вже проводили у Казані. Перший раз змагалися з командою німецької общини імені Карла Фукса, а на другому вже було 4 команди: німці, грузини, українці Казані, українці Нижнєкамську. Емоції вирували через край, але перемога кожного разу була за нами. У лютому 2004 року ми провели вже ІІІ міжнаціональний молодіжний спортивно-фольклорний фестиваль, де змагалися команди українців і чуваш Нижнєкамська та грузин Казані. Молодь мала змогу познайомитися, показати свою силу у спорті, свій фах і культуру на сцені, поспілкуватися у неформальній обстановці, налагодити дружні зв'язки.

За активну діяльність Голова фундації Івана Багряного пан Олексій Коновал подарував товариству сучасний комп'ютер. Такий подарунок для дітей недільної школи ми маємо і від Почесного члена нашого товариства з Канади пана Петра Васильовича Струка. Товариство "Просвіта" з Австралії допомогло недільній школі підручниками. Зі Львова ми одержуємо дитячий журнал "Світ дитини", який починала передплачувати нам Голова Союзу українок Німеччини пані Марія Ковалішин. З України, з Польщі, з Канади ми регулярно одержуємо українські газети. Зо Львова, Ніжина, Києва, Москви і багатьох інших міст нам допомагають матеріалами до конкретних урочистих заходів чи лекцій.

Нам пощастило налагодити теплі стосунки з місцевою адміністрацією. Не важко знайти порозуміння з розумними людьми, а у складі адміністрації люди діяльні і розумні, ми в цьому переконалися не раз. Вони активно працюють самі, тому бачать і цінують активну роботу інших. Умови для цього у місті є і не погані.  Може десь є наївні люди, які чекають, що хтось прийде їх розважати і принесе на тарілочці все, чого бажається. Та ми певні, наше активне життя залежить тільки від нас самих.

Людмила НАЙДЕНКО

Міська національно-культурна автономія

 Українське товариство  "Вербиченька"

Найденко Людмила Валентиновна

проспект Мира, 83. кв. 111.

423581, г. Нижнекамск

Республіка Татарстан  Росія

(8555)   тел.  д.: 34-35-94

Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">verbichenka@list.ru