В Омську українці й росіяни мали нагоду ще раз почути, хто, що і про кого думає

В Омську українці й росіяни мали нагоду ще раз почути, хто, що і про кого думає

 

У середині XVII століття Сибір уже асоціювався в Московській державі з місцем заслання, головним чином політичного. Одним із перших українських арештантів, засланих до Тобольська, був полковник Іван Нечай, зять Богдана Хмельницького, звинувачений у 1659 році московською владою за те, що організував білоруську козаччину в адміністративному устрої Війська Запорозького, а не Московської держави. Згодом за ним пішли на заслання наші гетьмани Дем'ян Многогрішний (на Забайкалля) та Іван Самойлович (до Тобольська), де й померли. Традиція переселення до Сибіру політичних в'язнів міцно вкоренилася в Російській імперії, а пізніше "розквітла" і в СРСР. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття українці переселялися до цього суворого краю масово, у зв'язку з будівництвом Великої Сибірської залізниці (її почали будувати у 1891 р.) і столипінською аграрною реформою. Тоді ж з'явилися на сибірських теренах, зокрема на Омщині, "наші" назви сіл: Полтавка, Одеське, Херсонське, Таврійське... Наступні хвилі переселень з України були пов'язані з політичними репресіями 1930-1950-х років, а також iз масовим повоєнним виселенням українських сіл за Урал.


Сьогодні в Омській області діють два українські культурологічні товариства - Сибірський центр української культури "Сірий Клин" (голова Сергій Винник) та Обласний український центр імені Тараса Шевченка (голова Віра Галанова).
Однак найвидатнішим і найавторитетнішим представником сучасної української громади, з іменем якого пов'язують відродження духовного життя Західного Сибіру, відбудову храмів і монастирів у Омській області, є митрополит Омський і Тарський Феодосій. Родом iз волинського села, він закінчував гімназію ще за Польщі, а 1986 року, коли на всю Омсько-Тюменську кафедру було лише три храми і три молитовних доми, його призначили у цей складний і суворий регіон як митрополита.


Українсько-російська зустріч в Омську планувалася давно з ініціативи Сибірського центру української культури "Сірий Клин", Комітету в справах національної політики і релігії державної адміністрації Омської області та Регіонального центру російської культури міста Омська. Двоє "парламентаріїв"-істориків з України зустрілися з членами українських та російських громадських організацій, представниками Омської державної адміністрації, Сибірського козацького війська Союзу козаків Росії. Це була перша культурологічна зустріч українців у Омську. Перед початком "круглого столу" його учасники поклали квіти до пам'ятника Богданові Хмельницькому. Цей старенький монумент потрапив до Омська в роки ІІ Світової війни, під час евакуації одного з заводів. Нещодавно (коли українські авіаремонтники ремонтували Ан-70) монумент відреставрували і встановили на околиці міста. Неподалік, на тій же околиці, адміністрація виділила місце для пам'ятника Тарасу Шевченкові (скульптор - відомий митець А. Цимбал, родом з Полтавщини), за встановлення якого українська громадськість Омська бореться вже довгі роки. А в самому тільки центрі цього великого міста є щонайменше три пам'ятника Леніну. Цікаво, що в Омському державному історико-краєзнавчому музеї українці, які так багато зробили для освоєння Західного Сибіру, представлені не в постійній експозиції, а тільки на тимчасовій виставці "Россия Азиатская".


Під час "круглого столу" майже в кожному виступі доповідачів iз російського боку можна було почути думки, що культивувалися в Російській імперії ще в ХІХ столітті. Голова обласної організації "Русско-славянский национальный союз" В. Дьомін розповів, що після розпаду СРСР "ми отримали погану, з геополітичної точки зору, ситуацію. Адже Російська імперія і Радянський Союз були особливими утвореннями, які контролювали серединну територію від Дністра до Байкала. Хто на цій території панує - той визначає геополітичну ситуацію в усій Азії". Отже, незалежна Українська держава заважає Москві й далі тримати під повним контролем важливі з геополітичного погляду євразійські обшири. Найколоритнішим виглядав виступ депутата Держдуми Росії від виборчого блоку "Родина" І.Вікторова, який 17 січня у Києві брав участь у мітингу і демонстрації, організованій прогресивними соціалістами з нагоди 350-річчя Переяславської ради. Усі ми знаємо, які карикатурні форми мав цей малочисельний захід у "кращих традиціях" радянських міфотворців. Однак в Омську депутат розповідав про нього як про всенародний порив українців до возз'єднання. Термінологія була відповідною - "народное шествие", "грандиозный митинг", "грандиозный концерт"... Атаман Сибірського козачого війська С.Толмачов "нагадав", що "великороси, малороси, білоруси і козаки - це, по суті, один народ".

Головуючий на "круглому столі" російський історик І. Меха, коментуючи справу національної освіти в регіоні, зазначив, що "ми не маємо українських шкіл в Омській області з тієї причини, що ми дуже близькі, росіяни та українці. До речі, йшлося не лише про українські школи в Росії, а й про таку ж елементарну річ, як україномовний радіоефір в Омській області.

На "круглому столі" гості з України презентували нові видання Інституту історії України та Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАНУ, серед яких - об'ємний збірник статей, що вийшов у видавництві "Смолоскип" - "Переяславська рада 1654 року". "В своїй хаті - своя сила, і правда, і воля" - цими словами Тараса Шевченка завершилася своєрідна "Переяславська рада" 2004 року в Омську, який на початку ХХ століття був столицею Росії.

 

Тарас ЧУХЛІБ,

директор Науково-дослідного інституту козацтва

при Інституті історії України НАН України.

Ярослав ФЕДОРУК,

старший науковий співробітник Інституту української археографії

та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України.


"Україна молода", 24.03.2004

 

Сибірський центр української культури «Сірий Клин»

644021, г. Омск, ул. Ипподромная, 12

 

ВИННИК Сергій Олексійович

644099, г. Омск, Почтамт, а/я 2699

т.(код 3812) 23-53-49 (д.), 8-902-9700379 (м)

 

МЕНЗІВ Вірослав Володимирович,  народився 28 лютого 1938 р., приватна адреса: 644000, г. Омск, ул. Дианова, 18, корп.1. кв.94; тел: 13-92-08 (дом).

 

ГАЛАНОВА Віра Тимофіївна

Керівник Українського культурного центру ім. Т.Г. Шевченко

644099, Омск, л. Добровольского, 9, кв.116, т. 23-94-94.

 

Омська єпархія

 

Т. (3812) 33-80-07/23-37-00

644024, Омськ, ул. Успенського, 26

ФЕОДОСІЙ, митрополит Омський і Тарський

В миру – Ігор Іванович Процюк, 07.01.1927, хіротонія –02.12.1962, га кафедрі з 29.06.1986

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s