Друк
Розділ: Російсько-українські відносини
Наталя Литвіненко-Орлова...
Наталя Литвіненко-Орлова...

Щоденник пані Наталії Литвиненко-Орлової часів Української Революції. Частина третя.

Ще раз про Перемогу…

Як тільки не паскудили російські ЗМІ Україну з приводу того, що Українці зреклися святкування Дня Перемоги. Володимир Путін, вже вкотре, то під одним кутом зору, то ще з якоїсь фарисейської колокольні, накидає думку світовому співтовариству, що Україна у війні нічим особливим не відзначилася. Ганьба! За таке лихослів'я рано чи пізно, а спитається...

Бо є інші виміри Суду і Покари. Прийде час збирати оте розкидане каміння на Суді Божому… Того ще ніхто не минув…

А ми? Ні, ми не могли не святкувати. Як можна? Ми святкували День Перемоги, бо це і наша Перемога. Адже у тій війні загинуло щонайменше як 9 000 000 наших українців (цифра дуже приблизно-відносна, без урахунку «чорнопіджачників», без вісті пропалих та тих, що були закатовані в гітлерівських концтаборах). Відтак, ми, Українці, пам'ятаємо, схиляємо голови і безмежно сумуємо...

Ми добре пам'ятаємо, що це і наша Перемога! Скажімо, підсумок бойової діяльності Івана Кожедуба, мого земляка з Сумщини, виглядає, як 62 літаки противника, збиті особисто. Однак, недавні архівні дослідження показали, що ця цифра трохи занижена - в нагородних документах (звідки вона, власне, і була взята) з невідомих причин відсутні дві повітряні перемоги.

Ми пишаємося і молимося за Душі невинно убієнних, бо це і наша Перемога... Під час Війни 2069 нашим землякам-Українцям було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Дехто мав це звання двічі, або й тричі...

Слава Героям - і мертвим і живим...

Якщо комусь лукавий робить щеплення на брак розуму, то це аж ніяк не значить, що у нас, в Українців, хтось посміє відняти нашу Пам'ять.

Пам'ять про ту війну - 1939-1945 р.р.

І з цього року ми, Українці, прийняли повагу до світового символу скорботи по загиблих у війнах - це символ макового квіту. До речі, для українців це не нове. Це наш віками етнографічно і розумово виважений звичай. Бо дівчина до свого віночку долучає мак лише в тому випадку, якщо в Роду є загиблий за Україну. Життя доводить, що маковий квіт на віки оселився в наших віночках, як й інші чеснотні національні символи. Бо ще жодне покоління українців не минули втрати війн та революцій.

А оті «потьомкінські лєнточки» сплюндрувані не нами, а росіянами та продажніми покидьками, які спочатку начіплюють їх, а після отримання грошей кидають оті «символи історії та пошанівку» до смітників. Не перестаю дивуватися гендлюванню історією, спекуляцією хай хоч і не рідною для мене, смугастою георгіївською стрічкою йде цілеспрямоване фанатичне фарисейство - бо начіплюють ту стрічку всім. А ті «всі» до пуття й історії війни не знають, так само, як і суті тієї «почесної» стрічки*****

Духовні здобутки Майдану…

Майдан поєднав і східних, і західних… На Майдані вирували усі мови Світу. Всі порядні люди в Україні раптово усвідомили себе «бандерівцями».

Багато хто каже приблизно так: мені й на думку раніше не спадало, що я так міцно і піднесено люблю свою Україну. А тепер я це відчула, чи відчув, і нізащо не хочу виходити з цього стану патріотизму і відповідальності за свою Землю. Якщо раніше на таке привітання, як «Слава Україні», дуже обережно відповідали «Героям Слава», навіть у Чернівцях, то зараз у такий спосіб можна беззастережно вітатися навіть у Сумах. Причому - скрізь… У лікарні, в магазинах, на базарі, з представниками охорони якихось підприємств, з митниками, у приміському потязі з незнайомими людьми тощо…

Люди абсолютно природно і зважено-непримусово дають відповідь: Героям Слава! Патріотизм та щира любов до України вибухнули таким Національним струмом, що це вже назавжди. Мене це дуже тішить. Я серед своїх людей, серед однодумців.

Росіє, що тобі треба?..

Росіє, сусідко, що тобі треба? Адже ти маєш такі виміри географічного простору, морЯ, океани, газ, нафту, поклади алмазів, атом, золотий та валютний фонди колишнього СРСР, у твоїх музейних сховищах, Росіє, є навіть наші українські хоругви та клейноди. Українці навіть ладні пробачити тобі, Росіє, свої заощадження у твоїх «Сбербанках»…

Попри те, Росіє, що ти маєш тільки дві біди, роботи в тебе непочатий край… Почни з доріг і відразу однією бідою стане менше. Залишиться тільки одна біда - в особі дурнів, але ними хай цікавляться психіатри, запраторивши їх до «псіхушок»… Або утни, Росіє, по тих дурнях отим 25-м кадром.

А краще б 26-м…

І химерам настане кінець…

Ти не любиш нас, українців, Росіє. Тільки не кажи, що це не так.

Не кажи, Росіє, що ти хочеш дружби з нами. Тобі, Росіє, не потрібна дружба ані з Україною, ані з народом України. Ти, Росіє, хочеш тільки одного - повного політичного, економічного, мовного, стратегічного, культурного та соціального диктату над Україною. Ми, Українці, не вважаємо це за мир. Ми добре знаємо, що назва таким проявам «братньої любові» - політична зверхність, егоїзм та диктатура. Ти, Росіє, маєш таких неперевершених військових стратегів в особах президента Володимира Путіна та міністра іноземних справ - Лаврова

Йой, Росіє, ти ж теперки маєш і Крим. І це не все - Росіє. Ти маєш навіть українського президента і його команду, то що тобі ще від нас потрібно?!

Хай на теренах твоїх, Росіє, все буде добре - і чудово, але дай нам спокій… Прошу і благаю тебе щиро від всіх українців, бо знаю, що всі Українці за МИР!

Родинні відносини…

Усі українці, які мають рідних в Росії, мають неабиякі труднощі в спілкуванні з родичами. Навіть ті наші українці, які народилися і виросли в Україні, але на цей лихий час споглядають на українське Буття через «телеящик» Росії - то є перші пацієнти чи кандидати на поселення в покої на «канальчикових дачах»… І немає ради, ради тут нема…

Наші родичі готові нам розповідати про те, як утворилася Київська Русь, вони «щиро» хочуть нам «розкрити очі» на те, що у нас тут, в Україні, робиться. Тобто, у нас під носом…

Ага, саме так воно і є… Ми сидимо під дулами російських БТРів, а нам будуть доводити про «слов'янське братерство», а головне, про недопустимість того, що ми тут бачимо вочевидь. Нашим рідним просто таки не спадає на думку, що таке може бути, що так уже є… Не вірять… Вперто торочать усі можливі версії байок кремлівського байко-песа Кисельова…

Одним словом - пусті розмови євнухів про кохання…

Роздратованість сягає такої верхівки, що багато людей просто-таки перестали родичатися. Зовсім… І це проблема кожної української сім'ї…

Ще ніколи і нікому не вдавалося ото так капосно пересварити рідних між собою людей, колишніх однокласників та однокурсників, набурити на словесні (?) війни братні народи, як це зробив кандидат у імператори Росії Володимир Путін…

Чи буде Болотна?!

Наші українські події об'єднали не тільки нас, Українців. Наша революція, наш упертий непослух Росії, відмова жити в «мутному союзі» - все це об'єднало поміж собою і росіян. Навіть ті, які ще півроку тому сварилися на Путіна, думали про вихід на Болотну - сьогодні вони всі «путінці». Всі росіяни (за винятком жменьки громадян Росії) обурені нашим прагненням до Волі. Тому ці загони українофобів готові забути про свою гідність, а стало бути і про «болотну».

Я так собі гадаю, що «болотна» випадає з реального життя років так на 5-7. А там побачимо.

Уроки найновітньої історії в школах та ВНЗ Росії…

Росія все робить планово і з умислом. Тільки-но Росія окупувала Крим, як тут же в школах та ВНЗ Росії почалися спішні уроки «історії»… Ага, такої новенької і до болю ганебної історії-скороспілки... Методичні матеріали для проведення таких занять стоять на офіційних сайтах Міністерства освіти РФ та ВНЗ. Про що йдеться? Та, звісно ж, про те - «что все вокруг наше». Тобто, все, на що Росія кинула оком, то значить «історично» її… Дітям засипають мізки ще й тим мерзотним ганьбищем, що українці - це нація «продажна», недокультурна тощо… Кажуть, що України не існувало зовсім. Її придумали ті, які хочуть, аби їх визнали за народ. Ото такі реалії «просвітянських» заходів в РФ.

Та найстрашніше те, що в Росії дуже багато школярів і студентів українського Родоводу. Більшість цих дітей кожного року бувають в Україні у дідусів та бабусь. А їм, нашим дітям, таким політичним псевдо-сміттям задурюють голови.

За що нам така покара?..

Найбільше за бажання бути самими собою - Українцями.

Путінський військовий батіг намагається покарати нас за прагнення до Волі, за бажання жити краще, за приклад гідності та самоповаги. Імпорту цього революційного прикладу на терени Росії і бояться президент Росії &K…

А ще нам не пробачають розчавленого в безліч дрібних мильних бульбашок очікуваного «фурору», на який сподівався Володимир Путін по закінченню Олімпіади в Сочі. Аби ж не наш Майдан, то Путін ще й досі б тішився тими дифірамбами, які б наспівували йому керівники інших країн та всіляка підлабузна пошесть. Але так не сталося. Про Олімпіаду встигли забути ще задовго до її фінішу. Бо увага всього Світу була прикута до тріумфальних подій на Майдані у Києві і по всій Україні. Марно говорити, що по закінченні Олімпіади про неї і згадки не лишилося. Зовсім. Бо тепер таки знову увага всього Світу спрямована на дикунства Росії на наших українських землях…

Україна напередодні виборів Президента…

У дуже непростій ситуації Українці будуть обирати Президента Держави.

Москва «щира» на всілякого роду провокації, аби ці вибори зірвати. Володимир Путін для годиться щось намагається казати. Хоч і через неабиякі зусилля, а таки щось із себе чавить - мовляв, поки що не варто проводити в Донецьку та Луганську «референдуми». Але всі розуміють ціну цим словам. То є фарисейство та лукавство. Бо кишеньковий формат того, так званого «референдуму», по Сходу України був організований навіть у Москві…

Прикладів тих заходів і засобів, якими Кремль намагається зашкодити проведенню виборів в Україні, безліч. Та, як там говориться в прислів'ї, пси гавкають, а караван собі іде…

Що викликає занепокоєння особисто в мене, так це те, що вибори не мають шансу відбутися в один тур. Хоча спершопочатку мова точилася саме навкруг удачі щодо одного туру. Але на справі відбувається так, як і відбувалося завжди… Всі кандидати тягнуть рядно на себе. Більшість національно свідомих громад та й середньостатистичних громадян поодинці, зголошуються на тому, що треба обирати Петра Порошенка. На мою думку - це цілком слушно. Цей чоловік був учасником обох Майданів, себто, Майдану 2004 року та останнього. Має політичний досвід, нікуди не від кого не втікав, дає Україні робочі місця, зарплата у робітників досить достойна. Вміє домовлятися з іншими політиками та партнерами, але, в той же час, і бути принципово наполегливим у рішенні українських стратегічно-політичних інтересів. Це та саме людина, яка може сказати Москві, що нічого їй не винна, бо нічого у неї не брала. Ніяких хабарів та огидно-політичних «передоплат».

А тому будь-кого зі «старших братків» може любесенько послати до московської мами…

А що ж інші. Все іде по колу. Юлія Тимошенко, як і в роках 2004-2205-х, доводить до сколотин усі ті тези, які напрацювала ще тоді, саме в тих роках.

А чому ж, проголошуючи такі самі тези, не посадила бандюків за грати в 2004-2205-х?

Де логіка? Та головне, що «Юля» завжди має «ціль» - когось гризти, або гадючити, а відтак має когось і за живу мішень, тому гризе по-гадючому все і всіх, хто заважає її планам і амбіціям. А амбіцій там - ого-го… Вона не вміє працювати в команді, а самій, підважуючи свою мосць над головами усіх інших українських політиків, тільки зазубреними тезами, країну не підняти.

Невже вам Ваша совість, Юліє Володимирівно, не ставить незручних запитань?

Чи ви її попросту не маєте? Тож, майте совість, Юліє Володимирівно…

Ви своє слово в політиці вже сказали ще в 2004 - 2005 роках.

Але, зазначу відверто, що сумчани на минулих виборах дуже підтримали кандидатуру Юлії Тимошенко і отой мандат довіри і омана «закоханості» в «Юлю» у багатьох ще не минулася. Та більшість таки вважають, що довіру вона втратила.

Мені приємно, що багато людей думають так само, як і я, і висловлюють своє обурення, мовляв, боролися-боролися і знову ті ж «граблі» та лізуть до влади.

Аби ж тільки граблі… А то ще й вила. Але такі люди, як Олег Ляшко, повинні бути у Верховній Раді. І, як абсолютно слушно зазначив Петро Порошенко на зустрічі з виборцями в Сумах, що всім бажаючим працювати на користь і підсилення авторитету та іміджу України в Світах, роботи і посад - достатньо.

Цілком погоджуюся з такою поведінкою і розмислом Петра Порошенка.

Щиро Ваша, Наталя Литвиненко-Орлова,

Член Національної спілки журналістів України.

Леді Ордена за заслуги перед Україною.

Мурманськ-Суми.

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Додаткова інформація:

***** - http://youtu.be/e42tS2-sW1Y - На вулиці в Москві про війну…

http://youtu.be/BKNzgKhn4As - Чи знають росіяни про війну…

http://youtu.be/ScpzPzjjdoA - Студенти РФ про війну…

http://youtu.be/OuJzt9bp4mw - Росіяни про події в Україні…

http://youtu.be/EDpdzrtIloA - Новини від Ляшка в ВР...

http://youtu.be/WVWCC8zyW38 - Раджу дивитися обов'язково!!!

(С чего начинается Родина…)

http://youtu.be/H6N9KViA95w - Рота смерті...

http://kriminal.tv/news/pust-rossijane-oprovergnut-eti-10-faktov.html - Пусть русские опровергнут...

http://youtu.be/uNx22xm6JwI - Так і робив за планом - вперед жінок та дітей…

http://youtu.be/AJpICDn9MTI - Російське телебачення бреше по-різному…

http://youtu.be/WDFsnAsnoLQ - Путин - 1 - Бреше…

'Болотна'
'Болотна'
У Сумах вшановують пам'ять тих,  хто воював за визволення рідної землі.
У Сумах вшановують пам'ять тих, хто воював за визволення рідної землі.
Нинішнього року сотні сумчан 9 травня прикріпили до одягу червоний мак - символ  Перемоги над фашистами
Нинішнього року сотні сумчан 9 травня прикріпили до одягу червоний мак - символ Перемоги над фашистами
А це сучасні фашисти в Росії
А це сучасні фашисти в Росії
Юлія Тимошенко цього разу остаточно програла на виборах
Юлія Тимошенко цього разу остаточно програла на виборах

На світлинах: Наталя Литвіненко-Орлова. «Болотна». У Сумах вшановують пам'ять тих, хто воював за визволення рідної землі. Нинішнього року сотні сумчан 9 травня прикріпили до одягу червоний мак - символ Перемоги над фашистами. А це сучасні фашисти в Росії. Юлія Тимошенко цього разу остаточно програла на виборах.