Триває стягування російських військ до українського кордону, а на білорусько-польському кордоні розгортається ще один сценарій російської гібридної агресії

Спецслужби західних країн мають дані про «високу ймовірність» спроб Росії дестабілізувати ситуацію в Україні найближчої зими, у тому числі, військовими методами. Про це пише британська Financial Times. А Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ 15 листопада повідомив міністру закордонних справ України Дмитру Кулебі про незвичайну концентрацію російських військ поблизу кордонів України. Днем раніше Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що криза з мігрантами, влаштована Білоруссю на кордоні з Польщею, спрямована на відволікання уваги від дій Росії на кордоні з Україною. Цей букет заяв про чергові агресивні наміри Росії щодо України збирається від початку листопада. Як можуть розвиватися події далі, та які цілі переслідує Кремль? Аналізуємо з Радіо Донбас.Реалії.

Перше повідомлення про нове нарощування російських військ біля кордону України пролунало 30 жовтня від видання the Washington Post. Вже наступного дня Politico опублікувало супутникові фотографії скупчення російських військ у Смоленській області у районі міста Єльня. Звідти до кордону з Україною – близько 260 км.

Майже одночасно з тим експерти та журналісти помітили значне зростання градусу антиукраїнської риторики у російських ЗМІ. Окрім того, що Україну там наділяють вже звичними епітетами накшталт «фашистська держава», керівництво держави звинувачують навіть у намаганні захоплення території Росії.

Очевидно, що це викликає припущення про військову та інформаційну підготовку Росії до певних дій. Але який характер вони можуть носити?

З газом та без «Байрактарів»

Нагнітанням ситуації навколо українських кордонів Кремль міг би здійснювати тиск на країни Заходу одразу у декількох питаннях – деякі з них можуть стосуватися самої України лише опосередковано.

1) Тиск через «Північний потік». З осіннім похолоданням у декількох країнах Європи відчули дефіцит природного газу, значна частка якого потрапляє з Росії. У Молдові з цієї причини навіть було оголошено надзвичайну ситуацію. І це все відбувається на тлі того, що вже збудований газопровід «Північний Потік-2» очікує сертифікації, щоб транспортувати газ з Росії до Німеччини. Багато західних держав, як і впливові політики у самій Німеччині, виступають проти пуску газопроводу. Тож військовою загрозою Москва може підкріплювати загрозу енергетичної кризи, щоби спонукати європейські країни погодитись на запуск нового газопроводу та подальше зростання впливу Росії.

2) Тиск, який має зрезонувати з мігрантами. Повідомлення про скупчення російських військ відбуваються на тлі кризи на кордоні Білорусі та Польщі. Сам Путін у ситуації звинувачує країни Заходу.

Білорусь під керівництвом самопроголошеного президента Лукашенка як ніколи далеко зайшла в інтеграції до єдиної держави з Росією. Тож Путіну, кажуть міжнародники, важливо змусити Захід визнати незворотність цього приєднання. Можливо, метою є ще і змусити визнати легітимність Лукашенка як президента – та вести з ним переговори. Адже його легітимність автоматично легітимізує угоди про поглинання Білорусі.

3) Тиск, аби просто продемонструвати, що Україна – сфера впливу Кремля. Україна продовжує отримувати як військову допомогу від партнерів, так і сама закуповувати озброєння. Найбільш гучним прикладом його використання був удар по гаубиці підконтрольних Росії формувань з «Байрактара» турецького виробництва наприкінці жовтня. Тільки 15 листопада Україна отримала зі США близько 80 тонн боєприпасів.

Путіна непокоїть і сам факт того, що зростає військова допомога Заходу Україні та військова присутність країн НАТО у Східній Європі – а Україна разом з Альянсом проводить масштабні навчання.

Тож можна припустити, що демонстрацією загрози «великої війни» з Україною у Кремлі намагаються вкотре показати, що Україна є російською сферою впливу, що в Кремлі не миритимуться з військовою допомогою сучасним озброєнням Україні. Перспективи великого протистояння можуть налякати Захід – та зменшити обсяги військового співробітництва. Хоча, поки що принаймні заяви Британії та США свідчать про зворотнє.

«Мінськ» або Київ

Ще від весни 2021 року, коли з’явилися перші повідомлення про стягування російських військ до кордонів України, в експертному середовищи виникали припущення про те, що робиться це задля швидшого вирішення питання Криму та Донбасу у потрібному Росії форматі – тобто аби змусити Київ приймати ті чи інші політичні рішення.

Сценарії, які може використовувати Росія, якщо узагальнювати думки експертів з безпеки, наступні:

  • Нанесення воєнного удару по ЗСУ, містах та інфраструктурі начебто у відповідь на агресію проти населення Донбасу – так званий «Грузинський сценарій». За цим може послідувати чи то визнання «республік» з боку Росії, чи вимога до України про включення ОРДЛО назад до складу України на умовах Кремля.
  • Створення сухопутного коридору до Криму із захоплення каналу, що транспортував дніпровську воду на півострів. Розмови про ймовірність цього сценарію тривають з 2014 року.
  • «Похід на Київ». Тобто найгірше – атака на всю Україну з метою захоплення значної частини її території, чи встановлення маріонеткової влади у Києві. Такий сценарій експерти називайють найменш вірогідним, через неприпустимо великі втрати, що нестиме Росія.

Росія у конфлікті на Донбасі

Протягом семи років Росія заперечує свою участь у війні на Донбасі, заявляючи, що у захопленні українських міст могли брати участь хіба що російські добровольці. Західні та українські спільноти розслідувачів і журналісти виявили численні факти підтримки конфлікту з боку Росії: були поіменно встановлені понад 2 тисячі російських військових, що воювали на Донбасі, 50 типів зброї російської армії, артилерійські обстріли з російської території та медалі за бойові операції на українській території, а українське слідство веде кримінальні справи проти офіцерів, які керували обстрілом Маріуполя, та російських громадян, які підозрюються у катуваннях людей.

Джерело

На світлинах:

  1. Путін ніколи не змириться з незалежністю України.
  2. До українського кордону прибувають військові підрозділи наступального характеру.
  3. Самопроголошений президент Білорусі Лукашенко – маріонетка в руках Путіна.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка