Герб Самарской областиПро підсумки 10-річної плідної діяльності цього творчого коллективу

Закохані в українську пісню

В ці осінні дні сповнюється 10 років хору обласного українського товариства "Промінь". За минуле десятиліття через нього прошло чимало людей і було багато чого зроблено. Дещо вже стало історією. Для деяких сучасників - невідомою. А тому спробую нагадати деякі забуті моменти про перші кроки в творчій біографії наших "промінчан".

Передісторію самарського хору «Промінь», мабуть, треба вести від перших спроб хорових занять членів нашого товариства, що почались ще влітку 1993 року. У неділю 9 червня на чергову зустріч земляків в читальну залу міськоі бібліотеки № 9, що на вулиці Ленінградській,7, прийшов запрошений своїм товаришем, журналістом «Волжської комуни» Віктором Михайловичем Дєдіковим ветеран культурницького фронту Самари, уродженець України Віктор Андрійович Самохвалов. Соліст багатьох хорових колективів і талановитий музикант-аматор. Явився він до нас зі своїм інструментом - акордеоном. І зразу під акордеонний акомпанемент почав заняття хоровою піснею з жінками і чоловікамі із нашого українського центру. А вже 24 червня - на вечері в бібліотеці на вулиці Ленінградській, присвяченому 20-й річниці дружніх, партнерських відносин нашої області з Полтавщиною у музичному супроводі Віктора Андрійовича «промінчанами» для гостей-полтавчан було виконано кілька народних українських пісень, що добре прикрасили цю зустріч.

Але обласному українському центру «Промінь» для занять з хоровиками був потрібен не аматор, а професійний художній керівник. Це підтвердив і перший «вихід в світ» товариства - творчий вечір в Будинку кіно «В гостях у «Променя», що відбувся 18 жовтня 1993 року. Почався пошук такої відповідальної, досвідченої людини. За пропозицією члена товариства Майї Василівни Нудель очолити український хор ми запросили відомого самарського хормейстера Євгена Олександровича Тюрина. Заслуженого працівника культури Росії, в минулому - головного хормейстера Ансамблю пісні і танцю Приволжзького військового округу. Ця домовленність про керівництво на громадських засадах українським хором з Євгеном Олександровичем була досягнута 29 листопада. А вже 5 грудня 1993 року в бібліотеці на Ленінградській, 7 відбулось перше заняття під керівництвом першого нашого професійного хормейстера.

У той день Євген Олександрович разом з відомим в нашому місті вокалістом - в минулому провідним солістом Самарського академічного театру опери і балету, заслуженим артистом Росії Миколою Васильовичем Коваленком прослухав усіх кандидатів і кандидаток до хору і розподілив усіх по голосам. І почав регулярні заняття. А вже 7 січня 1994 року на святковій зустрічі, присвяченій Різдву Христовому, під керівництвом хормейстера Євгена Олександровича Тюріна наш хор виконав кілька перших, тільки що вивчених пісень. Він сам акомпанунав хористам за фортепіано. І хоч це було як одна з репетицій хору, але той день для нас був знаменним не тільки різдвяним святом, але й народженням українського хорового колективу.

Перший же раз «вихід в люди» нашого хору відбувся через десять днів - 17 січня 1994 року. Тоді за ініциативою нашого Центру, яку підтримала начальник обласного управління культури Світлана Петрівна Хумар'ян-Білоноженко, в день 340-ліття Переяславської Ради в Самарській державній філармонії відбулось урочисте відкриття обласного Фестивалю "Єднання слов'янських культур". Новонароджений український хор "Промінь", що його Євген Олександрович Тюрін привів на це свято слов'янської єдності, ще не вийшов на сцену Філармонії, але співав перед його гостями і учасниками у фойе на другому поверсі.

А перший офіційний виступ хору "Промінь" відбувся ще через 2 місяці. Було це в перший "Шевченківский березень" на самарській землі, присвячений 180-річниці з дня народження великого Кобзаря України. 14 березня 1994 року в самарському Будинку кіно пройшов вечір "Кобзар в "Новому Орлеані на Волзі". Тоді наш українский хор під керівництвом Євгена Олександровича Тюріна виконав шевченківські "Реве та стогне" і "Заповіт", а солістом у нас виступав могутній Микола Васильович Коваленко, художній керівник Самарської оперної студії. І тоді ж почалась багаторічна творча співпраця нашого "Променя" з провідним солістом і режисером Самарського академічного театру опери і балету, народним артистом Росії, професором Анатолієм Яковичем Пономаренком.

Багато води з того часу утекло в Волзі і Дніпрі. Багато творчих досягнень мав за цей час колектив самарського «Променя». Тільки за перші 5 років свого існування хор дав 33 концерти в Самарі і 15 - в Самарській області.

Виступав наш самарський український хор на II Всесвітньому форумі українців в Києві 21-24 серпня 1997 року. І тоді ж відбувся запис годинноі передачі про наш "Промінь" на Всесвітній службі Радіо України головним редактором цієї провідної в українській діаспорі радіостанції Олександром Семеновичем Диким.

А 20-22 жовтня 2000 року пройшов II Всеросійський фестиваль-конкурс українських хорових коллективів імені Олександра Кошиця у Москві. І наш самарський хор заслужено став на ньому дипломантом.

На 10-у річницю незалежності України хор із Самари був запрошений в Київ і взяв участь у святковому концерті 24 серпня 2001 року, присвяченому цьому знаменному ювілею…

Український хор в Самарі живе і діє, гідно презентує українське мистецтво в області, бо об'єднує людей, закоханих в чарівну українську пісню. Щастя, здоров'я і творчої удачі вам, рідні мої "проміньчани"!

Андрій БОНДАРЕНКО.

Художні керівники хору та освоєний репертуар:

1. ТЮРИН Євген Олександрович (03.02.1930 - 22.09.1994).

Заслужений працівник культури РФ, був головним хормейстером Ансамблю пісні і танцю Приволжзького військового округу. Підготував разом з народним артистом Росії А.Я. Пономаренком і заслуженим артистом Росії М.В. Коваленком перший публичний выступ хору на Шевченківському вечорі «Кобзар в Новому Орлеані на Волзі» в самарському Будинку кіно в березні 1994 р. Працював з хором: ХII-1993 - IX-1994. Основні освоєні твори:

«Реве та стогне Дніпр широкий» (Т. Шевченко), «Степом, степом…» (муз А. Пашкевича), «Проводжала мати сина у солдати» (народна балада), «Ой у зеленому садочку», «Многая лета» та інші.

2. ГЛАГОЛЕВА Ганна Володимирівна (17.03. 1941).

Заслужений працівник культури РФ. Випускниця Уральської консерваторії. З 1972 р. - головний хормейстер Куйбышевського театру оперы та балету, викладач СГАКИ. Працювала з хором: XI 1994 - IX 1997. Основні освоєні твори:

«Думи мої, думи мої» (Т. Шевченко), «Рідні сестроньки» (І.Шамо), «Ой, дівчино, шумить гай", "Мати і ненька" ("Мы помним дымные закаты…») П.Руденко - А. Назаренко, «Ой у зеленому саду», «Чужа хата такая», «Ой за гаєм-гаєм», «Ой лопнув обруч», «Ой на горі та женці жнуть", "Місяць на небі", "В огороді верба рясна", "Да исправится молитва моя» та інші.

3. ФІЛІППОВ Євген Васильович (19.01. 1930 - 27.09.1998).

Брав участь в Третьому обласному святі української культури в с. Миколаєвці Волжзького р-ну (червень 1998). Працював з хором: IX-1997-IX-1998.

Основні освоєні твори:

"Тихо над річкою", "Сусідка", "Гуцулка Ксеня", "Заповіт" (Т. Шевченко), "Камышинки ветер клонит" та інші.

4. БРЕНДЕС Юрій Ісаєвич (6.02.1930 - 17.11.2002).

Був хормейстером Ансамблю пісні і танцю Приволжзького військового округу. Працював з хором: XI 1998-XI 2000.

Основні освоєні твори:

"Був собі журавель» (у.н.п., обр. Нестеренка), «Садок вишневий коло хати» (Т. Шевченко, муз Садового), «Гандзя», «Закувала та сива зозуля», «Київський вальс» (В. Малишко - П. Майборода), «Прилетіла ластівка», «Копав-копав криниченьку», «Їхав козак на війноньку», «Од Києва до Лубен», «Поэма о Днепре», «Боже великий, єдиний, нам Україну храни», «Прощание славянки», «Заздравная» та інші.

5. ПРОКОПЕНКО Олена Миколаївна (02.09.1944).

Выпускниця Київської консерваторії. Працювала з хором: концертмейстер у Ю.І. Брендеса, самостійно - з XI-2000.

Основні освоєні твори:

«Вітер в гаї» (Т. Шевченко, муз. Степового), «Зацвіла в долині червона калина» (Т. Шевченко, муз. Філіпенка), «Ой при лужку при лужку» (у.н.п.), «Грай, бандуро, грай» (муз. Філіпенка), «Спать мені не хочеться» (у.н.п.), «Щедрик» (обр. Леонтовича), «Ой, Дніпро, Дніпро…» та інші.

Дослідження надіслано у Редакцію паном Андрієм Бондаренко (Самара).

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка