МолодятаЯк ми зустрічали шостий день народження українського клубу „Червона Калина”

За традицією шостий день народження нашого українського клубу „Червона Калина” ми відзначали у формі українських вечорниць. Готувались до них недовго, але напружено й дружно, заздалегідь розподіливши всі напрямки: хто відповідає за  сценарій, запрошення гостей, подарунки дітям від святого Миколая,  за святковий стіл, за вітання й подарунки нашим ювілярам, за музичне оформлення... Ось які запрошення ми підготували:

«Ласкаво просимо! Український клуб «Червона калина» запрошує своїх друзів на Українські вечорниці у свій 6-й день народження.

В програмі:

Українська обрядовість - народження Сонця

Українські народні пісні, байки

Майстер-клас по ліпленню вареників

Етно-дефіле та етно-дискотека

Початок 20 грудня о 13-00 в „Союзе Женщин” – 3-й  мкр-н, д. 23»

Зранку прийшли жінки з тістом і починали ліпити вареники з сиром та картоплею, прикрашали залу рушниками, плакатами та квітами в глечиках.

Свято, як і завжди, почалося з виконання духовного гімну всіх українців світу „Реве та стогне Дніпр широкий”. Далі йшлося про стародавні вечорниці в українських селах, які починались із настанням осені. Дівчата збирались в хаті  одинокої жінки, шили-вишивали собі посаг або сорочку, хустку нареченому, сватам, за роботою переповідали сільські новини, співали ліричних пісень, виглядали у вікно парубків: „Де ж ти, милий, чорнобривий...” Заходили хлопці – і вже не до роботи: жарти, залицяння, сміх:

- Ой ти гарний Семене!

Іди сядь коло мене!

І корова в мене є,

Люби мене, Семене!

- Нащо мені та корова,

Коли дівка як ворона!

А я візьму в одній льолі,

Аби була до любові!

Або:

Казав мені батько,

Щоб я оженився,

По досвітках не ходив,

Та й не волочився...

З початком  зими приходило немало народних свят, серед них:

свято Катерини – головне жіноче свято, свято дівочої долі з гаданнями та чаруваннями,

свято Андрія - з кусанням калити та парубоцькими бешкетами,

свято Миколая – українського діда Мороза, який роздає свої подарунки всім чемним дітям.

Нашим дітям він також прислав подарунки та справжні „Гостинці” від „Житомирських ласощів”.

День народження нашого клубу – 21 грудня – день зимового сонцестояння, після якого починає прибувати день. В сиву давнину язичники вважали, що в цей день розпочинається новий Сонячний рік – нове Коло Сварога. Цього Бога Світла наші пращури возвеличували в старовинних піснях – колядках. Світо творення, народження Сонця (Вогню) триває 12 днів, а в ніч з 2 на 3 січня відбувається народження Богині Води – Дани.

Це не просто красивий міф, астрономи знають, що в цю ніч наша планета найближче до Сонця. Наші праматері освячували воду, виставляючи глечики з водою під зоряне небо й так мали зоряну воду для здоров’я своєї сім’ї, худоби, врожаю, для любовних чарів. Вогонь (Сонце) та Вода є першоелементами творення Всесвіту. Саме тому в цей час співалися колядки та щедрівки, творилися молитви Сварогу, Богові-творцеві: „Свароже! Ти, що сотворив світло, ти єсть Бог світла і Бог Нави, Яви і Прави, - се бо маємо воістину. І єсть ця істина наша, що переможе темну силу і виведе нас до блага» (Велесова Книга, дошка 15-А). Ось в такий незвичайний день зародився наш клуб. Кажуть, що нічого не відбувається випадково...

А далі – віночок народних пісень, вітання та подяки активістам і ювілярам: Філонову Юрію, Яковлевій Людмилі і Лапіній Тетяні, вручення емблеми клубу новим членам – Кремльовій (Парубок) Галині та Вагановій Тетяні. Наші солісти Юрій і Таня принесли з дому музичну апаратуру, мікрофони й порадували нас чудовим виконанням чарівних пісень: «Чорнії брови, карії очі», «Ніч яка місячна», «Одна калина», «Черемшина», «Червона рута». А коли Таня заспівала без супроводу „Ой там на горі”, в залі запала тиша, а в очах слухачів заблищали сльози.

Немало теплих слів на адресу клубу сказали наші давні друзі: керівниця „Союзу жінок” Наталя Княжук та Ірина Соколова, внучка якої Даша читала бабусиного вірша; методист ЦГБ  (Центральної бібліотеки) Членова Галина запрошувала до себе з піснями; керівник татаро-башкирського центру „Нух” Валя Загідуліна пригощала справжнім чак-чаком… Та всі гості мали змогу висловити свої теплі  почуття й побажання.

Напередодні свята ми отримали з Києва бандероль та листа з вітаннями від директора Всесвітньої служби радіо Україна - Олександра Дикого, яке й зачитали на вечорі. А копії двох присланих ним дисків з циклом радіопередач про наш міський український Клуб та про виданий нами альманах „Червона Калина” ми дарували нашим гостям з „Союзу жінок” та Центральної міської бібліотеки, а також голові депутатів міста Златоуста Жиліну В’ячеславу. Нам було дуже приємно дізнатися, що його мама українка, що він знає українську мову, любить українські пісні.

Всі присутні надзвичайно тепло зустріли виступ нашої щиро улюбленої Ольги Борисівни Карімової. Їй в травні виповниться 87 років, але вона завжди зворушує слухачів - то віршем Тараса Шевченка, то байкою Павла Глазового. Перед початком свята вона сіла сфотографуватися і сказала: „Хочу на фото бути веселою!..”

Як звичайно, всі присутні замилувалися 12-річною Лерою Романець, яка гарно прочитала „Садок вишневий коло хати”. Ну а 10-річний Женя Ваганов, який уперше до нас прийшов разом з мамою Танею, надзвичайно зворушив наших жінок: Такий вже чемний хлопчик, такий помічник! Треба було бачити, як він сам брався допомагати то виставку оформляти, то носити з кухні тарілки, розкладати салфетки, розставляти стільці. Весь вечір допомагав мамі біля музичної апаратури, сам попросився прочитати два вірші, а в кінці вечора з мікрофоном заспівав пісню про козаків! І ми вирішили, що йому вкрай треба подарувати не лише гостинець від святого Миколая, а й справжню вишиванку! От аби святий Миколай ще прислав нам музичний центр, щоб мама Жені Таня Ваганова не возила свою апаратуру автобусом з дому.

Вже в другій частині вечора, під час застілля, відбувся також неформальний показ національних костюмів, а в кінці вечора була етно-дискотека, коли танцювали всі – і дорослі, й діти. Та здається, найяскравішим моментом наших вечорниць став урочистий винос вареників з інсценованою піснею „А мій милий вареничків просить”. Головна Господиня застілля була Галина Парубок – дуже щира, привітна й щедра, хоча всі-усі доклали багато зусиль для гарного свята – „Українських вечорниць”. Тож не дивно, що нікому не хотілось в той вечір залишати наші вечорниці. Запрошуємо і вас, любі друзі: приїздіть до нас в гості!»

На вечорницях

На світлинах: Молодята. На вечорницях.

Лідія КОБЗАР

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка