Кантемирівські ліцеїсти повернулися з сусідньої України, де брали участь у міжнародному автопробігу, присвяченому ювілею Перемоги в Другій світовій війні
Хлопці разом зі своїми однолітками з ближнього українського райцентру Марківки гостювали в Луганській області. Вони проїхали по місцях бойової слави гвардійської Кантемирівської танкової дивізії. Школярі побували в Новопскові і Старобільську, у Луганську. Особливо пам'ятним залишилося відвідування в Краснодоні музею підпільної антифашистської організації «Молода гвардія».
А щє в школах Кантемирівського району завжди чекають гостей з Національного Луганського сільськогосподарського університету. Його ректор Валентина Ткаченко сказала по телефону наступне:
-Які б політичні пристрасті не бушували в Україні, а життя продовжується. Продовжимо і ми наше співробітництво, що відновилося.
Валентина Григорівна вже не один раз приїжджає до сусідів. Вона зустрічалася з вчителями, зі школярами і їхніми батьками в ліцеї Кантемирівки, у селах Новобіла, Новомарківка, Тали. Мова йшла про те, що в колишні радянські часи чимало хлопців з півдня Воронезької області училося у вузах Луганська. І залишалися задоволені. Для більшості шлях туди вполовину коротше, ніж у свій обласний центр. Потім границі-митниці перервали спілкування.
-Пропоную його відновити, - так заявила ректор. - Вірю, що не пошкодуємо при тім. Ми навчальну базу зберегли і розвиваємо. Навчання ведемо і російською мовою. Дипломи вручаємо міжнароднього класу. І ще - студентів зможемо на вихідні доставляти додому прямо до прикордонного переїзду на університетському автобусі...
Хоч тутешні школи тісно зв'язані з Воронезьким державним університетом, педагогічним, сільськогосподарським та іншими вузами, матеріальний фактор спрацював і спрацьовує. Нині луганчани уже втретє набирають старшокласників на підготовчі курси. Заняття ведуть університетські викладачі з математики, фізики, хімії, біології. Щорічно курси успішно закінчують до 30 хлопців та дівчат, яких і зараховують у студенти.
-Ткаченко запросила всіх директорів наших шкіл до себе на Всеукраїнський симпозіум по комп'ютеризації навчального процесу, - розповідає начальник відділу освіти Кантемирівської районної адміністрації Лариса Головіна. - Сама Валентина Григорівна показала нам вузівське містечко. Навчальні корпуси, лабораторії, майстерні і ферми, поле. Відразу стадіон і спортивний комплекс, палац культури.
-Вразила нас чистота, доглянутість у всьому, - говорить Лариса Олександрівна, - Почувалося, порядок тут не показний. При зустрічі підтвердили це наші дитини-студенти: «Нехай батьки не турбуються, ми завжди при справі». А для нас, педагогів, корисним було відвідування комп'ютерного центру. Адже в нас усі середні базові школи мають комп'ютерні класи. Є супутникові антени-тарілки. Доступні мережі Інтернету й електронна пошта.
Зв'язки кантемирівських шкіл з Україною не обмежені лише Луганським сільгоспуніверситетом. За гранню-межею села Марківського і Новопсковського районів України. Родичі, близькі друзі виявилися розділеними. Щоб границя не перетворилася в стіну відчуження, місцеві жителі пристосовуються до спілкування в інших умовах.
-Знову буваємо один в одного на вчительських конференціях, - підкреслює Головіна. - Мій колега з Новопскова Сергій Олександрович Мурай минулим літом «висадив педагогічний десант». Сусіди з інтересом ознайомилися з організацією пришкільного оздоровчого відпочинку дітей на канікулах. Дуже здивувало їх те, що зберігаємо учбово-виробничі бригади. Переконалися: хлопці та дівчата в полі зайняті серйозною справою - здобувають навички сільськогосподарської праці і вирощують «обіди» для своїх їдалень. А ще разом з дорослими беруть участь в освоєнні еколого-ландшафтної системи землеробства. Допомагають, зокрема, ростити ліси і захисні смуги в степу, за що неодноразово нагороджувались медалями і дипломами Всеросійського виставочного центру.
Для кантемирівських вчителів теж пішли «у науку» подорожі по школах Новопсковського району. Насамперед, звернули увагу на те, як ведеться духовно-моральне виховання учнів. Вони разом з наставниками зайняті краєзнавчим пошуком - усе це залишається як у музейних виставках, так і в пам'яті дітей. Що приємно - створено і працюють шкільні літературні музеї, присвячені класикам української і російської літератури.
У свята знову зустрічалися педагоги двох районів, школярі із сел Новобєлих - луганського і воронезького. Бажали добра Росії й Україні.
Петро ЧАЛИЙ,
член Спілки журналістів Росії, Спілки письменників Росії.
Воронезька (Росія) - Луганська (Україна) області.