Друк
Розділ: Світовий Конгрес Українців
Ювілейний логотип СКУ.

Репортаж Віктора Гіржова спеціально для «Кобзи»

Днями у галицькій столиці відбулися масштабні ювілейні заходи, присвячені 50-річчю Світового Конгресу Українців (СКУ). Пропонуємо репортаж редактора «Кобзи» Віктора Гіржова з місця подій

Львів зустрів учасників і гостей ювілейних заходів, присвячених 50-й річниці з дня заснування Світового Конгресу Українців (СКУ), надзвичайно тепло – як у буквальному, так і в переносному сенсах. Сонце лагідно зігрівало ошатні вулиці, площі і парки старовинного міста, а львів’яни були традиційно привітними і гостинними. Найбільший у світі україномовний мегаполіс ніби промовляв до прибулих із десятків країн: подивіться, ми, дійсно, Європа – древня, і, водночас, модерна, яка невпинно рухається шляхом прогресу та постійної трансформації. Ця діалектична єдність і є тією важливою ознакою для кожного, хто хоча б раз побував у Європі.  І Львів тут не виняток.

Львів’яни щиро люблять своє місто (про це доводилось чути багато разів з вуст знайомих людей, а також із випадково почутих розмов у громадському транспорті та від перехожих на вулиці). І тому місто стає з кожним роком все красивішим і комфортнішим для гостей і туристів (щоправда, про туристів розмова окрема…). Львів, як добре вино, з часом стає все «смачнішим і дорожчим»...

Колись керівники міста і області сказали своїм закордонним співвітчизникам (про це нагадав президент СКУ Евген Чолій в одному зі своїх численних виступів на ювілейних торжествах): «Будьте як вдома!». І закордонні українці сприйняли  цю пропозицію майже буквально – тепер Львів став не лише культурною столицею України, але й столицею закордонного українства – діаспорні заходи тут проводяться із завидною регулярністю.

Безпосередніми ж організаторами нинішніх ювілейних заходів СКУ став МІОК ─ Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного технічного університету «Львівська політехніка» на чолі зі своїм невтомним керівником Іриною Ключковською.

Відкриття Днів української діаспори у Львові, що пройшли з 27 по 29 серпня ц.р., відбулося на старовинній площі Св. Юра, біля пам’ятника Андрею Шептицькому, на тлі величавого Архикатедрального собору. Представник мерії у своєму виступі назвав цю площу однією з найкращих у Львові, а можливо ─ й у всій Україні. І з цим важко не погодитись.

Над площею, прикрашеною десятками прапорів держав, де мешкає закордонне українство (а на урочистості прибули українці з 39 країн світу), лунали слова вітань виступаючих перед мікрофоном та слова молитви, яку виконував зведений хор кращих колективів міста.

Після урочистого відкриття ювілейних заходів, їх учасники перейшли до Архикатедрального Собору для участі у святковому Богослужінні. А згодом, у головному корпусі «Львівської політехніки», розташованому неподалік, відбувся Гала-вечір, в рамках якого було відкрито виставку, присвячену 50-річчю створення Світового Конгресу Українців. Згодом МІОК ознайомить з цією експозицією низку інших українських міст. Серед гостей, які привернули увагу присутніх, був і лідер гурту «Океан Ельзи» Ярослав Вакарчук, котрий того вечора проявив себе не як співак, а як чудовий оратор і знавець широкого кола питань, що турбують діаспору.

Ключовою подією ювілейних заходів, безперечно, стала Міжнародна науково-практична конференція «СКУ в 50 років і далі: Європейський контекст», в котрій взяло участь чимало іменитих гостей. Серед них – віце-прем’єр-міністр Уряду України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, народні депутати України Валерій Пацкан (перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань прав людини, нацменшин та міжнаціональних відносин, голова підкомітету з питань зв’язків з українцями, які проживають за межами України), Рефат Чубаров (голова Меджлісу кримськотатарського народу, президент Світового конгресу кримських татар та керівник політико-правового управління Меджлісу кримськотатарського народу), Оксана Юринець (голова підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами Європейського Союзу  Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України), Лариса Дір (начальник Управління з питань закордонного українства та етноконфесійного діалогу Міністерства закордонних справ України) та ін.

Після ранкового пленарного засідання відбулася низка секційних засідань, де проходило обговорення найбільш актуальних питань, що турбують сьогодні світове українство. Найголовніші з них  ─  збереження національної ідентичності  діаспори та допомога Україні у протистоянні з російським агресором, тобто -  в боротьбі за справжню Незалежність держави, яка де-юре стала суверенною 26 років тому після проголошення українським парламентом Акту про незалежність України, але сьогодні на Східному фронті виборює це право в боях з підступною і могутньою Російською імперією.

У низці інших заходів – була Урочиста акція «Шана героям» у Державному історико-культурному музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар», акція в «Саду світового українства», покладання квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку у середмісті Львова, відкриття виставки творів митців діаспори із збірок Національного музею ім. Андрея Шептицького.

А найбільш яскравим і масштабним виявився заключний акорд ювілейних днів – урочиста академія «Ремінісценції UA», що пройшла у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької. Театральне дійство було, справді, яскравим, патріотично забарвленим, з бездоганною стилістикою.

Але погасли вогні рампи, спорожніли аудиторії і коридори «Політехніки», де кілька днів поспіль вирувало діаспорне життя, і українці відбули до місць свого перебування, щоб поринути у свої звичні життєві та громадські справи. Тепер всі чекатимуть наступних форумів, можливостей побувати на своїй історичній Батьківщині, поспілкуватися з друзями, поділитися досвідом та обговорити проблеми, що турбують українські громади світу…

Які найбільш суттєві враження від ювілейних заходів у Львові можна винести. Перш за все, чудову організаційну підготовку та сервісне обслуговування, зокрема, величезна робота, була проведена колективом МІОК. Технічне забезпечення урочистостей теж було майже бездоганним – про це в своїх нотатках говорив і колишній Президент СКУ Аскольд Лозинський, ексклюзивне інтерв’ю якого для «Кобзи» буде опубліковано найближчим часом. Але неприємно вразила підкреслено домінуюча роль західної діаспори упродовж всіх ювілейних днів. По-суті, це був її своєрідний бенефіс на цьому святі. А, скажімо, найбільша у  світі майже двомільйонна діаспора українців Росії (яка на урочистостях традиційно була найчисельнішою), практично, випала з поля зору. І це при тому, що п’ять  ключових регіональних громадських організацій Російської Федерації тут-таки, у Львові, в 2013 році були прийняті до складу СКУ (замість обох загальноросійських структур – Об’єднання українців Росії (ОУР) та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії (ФНКАУР), ліквідованих рішенням Верховного суду РФ). Але про них тут ніби зовсім забули.

А в українців Росії є чимало проблем, з якими ніколи не стикалися їх колеги на Заході: в РФ лише за те, що ти займаєшся проукраїнською діяльністю, можна залишитися без роботи, кар’єри, бути висланим за межі країни, або ж, взагалі, потрапити до в’язниці. Але попри всі негаразди і ризики, українські громади в РФ, часом не маючи найменших умов для збереження своєї національної ідентичності (де немає жодної української школи, газети, навіть сайту),  ще якось існують, сподіваючись на допомогу й підтримку з боку світових діаспорних надбудов. Схоже, сподівання ці марні. Жодного разу за свою каденцію українців Росії не відвідав нині діючий очільник СКУ Евген Чолій чи хтось із керівництва Конгресу. Сьогодні це зробити майже нереально, а до 2014 року подібні візити були можливими і вкрай потрібними. Ці прикрі факти є доволі красномовними.

Те ж саме можна сказати і про репрезентації українських організацій з інших країн пострадянського простору – Казахстану, Молдови, країн Балтії. Розділення між західною та східною діаспорами стає дедалі помітнішим. Проявилося воно навіть у стосунках між обома діаспорними надбудовами ─ СКУ та УВКР. Остання більше опікується проблемами українців зі східної діаспори, зокрема, Росії. Але напередодні Нового 2017 року СКУ вийшов зі складу співзасновників УВКР, а керівники УВКР були відсутні на ювілейних урочистостях у Львові. Ось такі «високі» відносини склалися між двома світовими діаспорними структурами…

Український світ лише тоді може протистояти «руському міру», коли буде єдиним і згуртованим. А цінності у діаспори цілком зрозумілі: збереження власної етнічної ідентичності та всебічна допомога Україні в її боротьбі за реальну Незалежність і розбудову європейської демократичної держави. Саме задля реалізації цих завдань українці в Україні і світах повинні переступити через власні амбіції, позбавитись зверхності у ставленні один до одного та до цілих громад. І тоді ми станемо успішною світовою нацією.

Ювілейні заходи продовжаться в інших країнах, на інших континентах. Тож хай вони будуть для всіх приємними і продуктивними, і не залишать щонайменшого гіркого осаду. Адже ювілеї швидко проходять, а важлива діаспорна робота залишається актуальною завжди. І від її якості залежатиме самопочуття нашої спільної Батьківщини – України.

Віктор Гіржов, журналіст, політолог

Світлини автора.

На світлинах: Ювілейний логотип СКУ. Відкриття днів української діаспори у Львові на площі Св. Юра. До Львова прибули гості з багатьох країн світу. Частина найбільшої делегації українців Росії та господарі свята  – ректор «Львівської політехніки» Юрій Бобало (другий праворуч) та директор МІОК Ірина Ключковська (третя праворуч). Гала-вечір у «Політехніці» відкриває Президент СКУ Евген Чолій. Присутнім демонструють фільм, присвячений історії створення Світового Конгресу Українців. Виступає гість вечора – лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук. На пленарному засіданні Міжнародної науково-практичної конференції «СКУ в 50 років і далі: європейський контекст» виступила Віце-прем’єр-міністр України  Іванна Климпуш-Цинцадзе (в президії – голова Світової комісії з відзначення 50-річчя СКУ Ірина Мицак). У народного депутата України Валерія Пацкана святковий настрій, ліворуч від нього – начальник управління МЗС України Лариса Дір. У кулуарах конференції інтерв’ю для преси дає Голова Асоціації «Українська громада Іспанії за права, честь і гідність українців» Юрій Чопик. Одну із численних виставок, розгорнутих у «Поілітехніці», презентує майстриня, послугами якої часто користувалась родина Віктора Ющенка, Марія Гнилякевич. Спільне фото на згадку. Учасники і гості ювілейних заходів прийшли покласти квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку у центрі Львова. Квіти і шана Кобзареві. Голова Львівської обласної державної адміністрації  Олег Синютка та Президент СКУ Евген Чолій відкривають Урочисту академію в театрі опери і балету ім. Соломії Крушельницької. На сцені Львівської опери – художній монтаж-розповідь про історію боротьби українського народу за свою Незалежність. Виступ скрипаля-віртуоза Василя Попадюка (Торонто) – справжній подарунок учасникам заключного ювілейного вечора.