Перед світовим українством стоять нові й складні завдання, а найбільше проблем, як завжди, в українців Росії

Упродовж багатьох останніх років форуми Світового Конгресу Українців (будь-то черговий Конгрес чи річні збори) проходили у Києві та Львові і були приурочені до річниць із дня проголошення Незалежності України. У теплі серпневі дні українці, розпорошені по світах, залюбки з’їжджалися до України, де мали нагоду взяти участь у святкових заходах, зокрема, відвідати військовий парад, погостити у близької чи далекої рідні.

Нинішній ХІ Конгрес СКУ відбувався у столиці України в пронизливо-холодні листопадові дні і його учасники — делегати й гості брали участь у заходах не вельми веселих, присвячених вшануванню пам’яті жертв найбільшої трагедії українського народу — Голодомору-Геноциду 1932-1933 рр. Нинішнього року відзначаються 85-і роковини цього масштабного й жахливого злочину Москви.

Офіційне відкриття ХІ Світового Конгресу Українців відбулося 25 листопада в Національному Олімпійському комплексі. Слід зазначити, що програма нинішнього форуму була доволі насиченою: як офіційними заходами, так і робочими засіданнями. Однією з найбільших делегацій на Конгресі традиційно була делегація українців Російської Федерації: не всі із заявлених 42 делегатів і гостей змогли прибути до Києва, але більша частина з цього списку все ж була присутня на тих чи інших заходах.

Виступаючи на відкритті Конгресу, Президент України Петро Порошенко зокрема сказав, що в Росії зараз дуже нелегко бути українцем. Він закликав підтримати українську громаду в Росії: «Давайте згадаємо про українську громаду в Росії, яка є частиною СКУ. Я закликаю різними способами підтримувати її. У РФ тепер дуже нелегко бути українцем, може, складніше, ніж деінде. Кожен українець, який вивішує український прапор, співає український гімн, роз'яснює росіянам, чий Крим − потребує нашого захисту і підтримки», — зазначив Порошенко. Президент також оцінив зусилля СКУ в доведенні до світової громадськості правдивої інформації «про війну, яку Росія розв'язала проти України». «Про політв'язнів, утиски прав і свобод людини в Криму, на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей... Закликаю СКУ ще енергійніше продовжувати цю роботу, протистояти спробам Росії домогтися зняття з неї санкцій за незаконну анексію Криму і агресію на Сході України», − закликав президент.

На відкритті Конгресу, який вів президент Конгресу Українців Канади, заступник Президента СКУ Павло Грод, виступили також міністр закордонних справ України Павло Клімкін, Президент СКУ Євген Чолій, а настоятелі чотирьох українських конфесій — митрополит Філарет (УПЦ КП), Святослав (Шевчук) (УГКЦ), архієпископ Клаудіо Гуджеротті Апостольський нунцій в Україні (Римо-Католицька церква) та муфтій Духовного управління мусульман України Саїд Ісмагілов освятили Конгрес, благословивши його учасників на плідну роботу. Розважальну програму для делегатів і гостей форуму запропонували відома українська співачка, переможниця Євробачення-2004, народна артистка України Руслана (Лижичко) та неперевершений чоловічий вокальний квартет зі Львова «Leo Voice», учасників якого довго не відпускали зі сцени вдячні слухачі.

Під час офіційного відкриття Конгресу відбулося нагородження ряду активістів світового діаспорного руху найвищою нагородою СКУ – медаллю св. Володимира Великого: «На знак визнання особливого внеску в розвиток української спадщини, ідентичності та національних цінностей, а також інших важливих заслуг», – як сказано у преамбулі до нагороди. Від українців Росії були відзначені четверо активістів, так би мовити, старійшини українського руху в РФ: митрополит Богородський Адріан (Старина) (м. Ногінськ, Московська обл.), голова громадської організації «Провісник (Москва) Тарас Дудко, голова громадської організації «Полтавське земляцтво» (Санкт-Петербург) Михайло Волик та член Ради директорів СКУ Валерій Семененко (Москва). В цілому ж, на нагородження до СКУ, було подано 13 кандидатур… Саме деякі особи з цього списку викликали негативну реакцію з боку деяких українських активістів РФ.

26 листопада 2018 року в київському «Президент готелі» відбулися перші робочі засідання XI Світового Конгресу Українців. Участь у події взяли 248 делегатів із 26 країн — представники численних організацій, що входять в структуру СКУ.

З моменту свого створення в Нью-Йорку в 1967 році, Світовий Конгрес Українців (СКУ) (до 1993 року — Світовий Конгрес Вільних Українців) збирається кожні п’ять років для підведення підсумків своєї діяльності, а також визначення напрямків майбутнього розвитку, в тому числі обрання нового президента та керівних органів СКУ.

Одинадцята зустріч СКУ пройшла під гаслом зміцнення української державності перед лицем небезпеки, яку становить діяльність Російської Федерації для України та всього світу.

У своєму зверненні під час звіту діяльності СКУ за 2013-2018 рр., ще чинний Президент СКУ Євген Чолій наголосив на тому, що цей період був одним із найбільш складних та водночас багатообіцяючих в історії сучасної України. «В 2013 році народ України штовхнули до краю прірви, але він вистояв і зробив свідомий вибір. Цей вибір об’єднав українців як всередині України, так і за її межами, і тим самим призвів до того, що протягом останніх чотирьох років Україна активно реформується, долає корупцію, розбудовує економіку та стає знаним гравцем на міжнародній арені», — зазначив Президент СКУ.

Зміцнення зв’язків світового українства та збільшення його політичного впливу обговорювалося і на першій пленарній сесії Конгресу на тему «СКУ в 2025 році — розробка стратегій ефективного розвитку». У своїх зверненнях спікери сесії закликали представників громад до більш злагодженої та координованої роботи над спільними викликами, що постають перед Україною, а також нагадали, що всі українці, незалежно від місця проживання, мають сприймати себе та діяти як єдиний народ.

«Українська діаспора є однією з найпотужніших діаспор у світі, бо ми єдині. Найголовніше для нас зараз — створити стратегію подальшої співпраці в діаспорі, щоб забезпечити захист українського суверенітету. Ми повинні мати дуже сильні громади, які стануть моральним хребтом України, а також зосередитись на розбудові інституцій», — зазначив під час пленарної сесії Президент Конгресу Українців Канади Павло Грод.

За словами Павла Грода, саме розбудова сильних інституцій через відкриття українських шкіл, церков, мистецьких, торговельних та професійних організацій за кордоном здатна зберегти українську ідентичність в діаспорі та запобігти втраті мільйонів українців через асиміляцію.

Про потребу більш злагодженої роботи представників світового українства говорив і Генеральний секретар СКУ Стефан Романів: «Хоч ми і розкидані по світу, але ми є близькими завдяки технологіям. Зараз маємо налагоджувати більш тісну комунікацію між всіма українськими громадами та об’єднувати корисні думки для вирішення спільних питань. Саме в цьому наша сила».

В перший день роботи Конгресу було також оприлюднено звіти окремих складових організацій СКУ та фінансовий звіт СКУ за 2013-2018 рр., з яким виступив скарбник СКУ Зенон Потічний.

В рамках робочих засідань Конгресу відбулися регіональні круглі столи, присвячені розвитку українських громад у світі. Провели таке засідання і українці РФ за участі представників Середньої Азії, адже відтепер введено додаткову посаду регіонального віце-президента СКУ з розвитку українських діаспор Росії, Казахстану та Киргизстану.

Реагуючи на ескалацію збройної агресії Російської Федерації, спричинену 25 листопада 2018 р. нападом Росії на українські кораблі під час перетину Керченської протоки, СКУ зробив звернення до міжнародної спільноти, яке одностайно підтримали делегати Конгресу. Згідно з текстом звернення, СКУ засудив агресію Російської Федерації проти України, висунув вимогу негайного звільнення українських моряків та кораблів, посилення санкцій проти Росії, виключення її з міжнародної системи SWIFT та скасування запрошення на Саміт Великої 20-ки в Аргентині 30 листопада 2018 року.

В другий робочий день XI Світового Конгресу Українців делегати продовжили роботу на тематичних сесіях, а також обрали нового президента та керівні органи СКУ на наступні 4 роки замість п’яти, як було раніше (з цією метою було внесено відповідні зміни до Статуту організації).

Як вже повідомлялося, новим Президентом Світового Конгресу Українців обрано Павла Грода. До нової команди керівників СКУ також увійшли Стефан Романів, Анна Кисіль, Андрій Футей, Олена Кошарна. Членом Ради директорів від Російської Федерації знову обрано Валерія Семененка, а віце-президентом з регіонального розвитку РФ та Центральної Азії — Сергія Винника.

Які основні висновки можна зробити, оцінюючи діяльність СКУ за звітний період? Перш за все слід визнати, що СКУ став активним і безкомпромісним лобістом України на світовій арені в протистоянні з російським агресором. Зважаючи на цю роль СКУ, в жовтні ц.р. організація набула статусу асоційованого члена в Раді Європи. Разом з тим, за цією діяльністю послабилась робота зі збереження й розвитку світового українства, зближення західної і східної діаспор, відстоювання прав і свобод українців Росії, що перебувають у найскладніших умовах серед усіх українських діаспор світу. Саме з цією метою необхідно суттєво активізувати роботу Комісії людських і громадянських прав (КЛГП), про яку останніми роками практично не було нічого чути.

Пан Чолій та інші керівники СКУ упродовж останніх десяти років так і не спромоглися жодного разу відвідати найбільшу громаду світу – і це доволі прикрий факт. З початком російської агресії ці поїздки стали неможливими – це правда. А що заважало раніше відвідати Росію? Звичайно, більш комфортно подорожувати Європою й США, але саме на українців РФ слід звертати більше уваги, допомагати їм створювати україномовні ЗМІ, школи (бодай недільні), інакше ця велика громада дедалі буде асимілюватись і занепадати.

Впало в око й те, що на Конгресі бракувало молоді. Переважна більшість делегатів, м’яко кажучи, була далеко не молодіжного віку. А без оновлення крові світову діаспору чекає занепад і деградація. І саме тут є над чим працювати новобраному очільнику СКУ (який сам доволі молодий) та його новій команді.

Великий український світ сьогодні налічує загалом близько 60-ти мільйонів. Це і населення України і так звана «стара» діаспора, і новітні четверта й п’ята хвилі міграції, які мають бути об’єднаними, консолідованими й робити все можливе для того, щоб Україна стала по-справжньому вільною, незалежною, економічно потужною державою – комфортною для проживання власних громадян і привабливою для гостей, інвесторів, туристів. І щоб відбувався активний процес рееміграції людей до України, а не інтенсивний відтік за її межі, що ми сьогодні спостерігаємо. Уряд країни і світові діаспорні надбудови повинні спільно працювати в цьому напрямку. Але найголовніше завдання, яке стоїть перед всіма українцями, це отримання переконливої перемоги над російським агресором і подальший розвиток держави вільної від впливу «старшого брата».

Віктор Гіржов, головний редактор «Кобзи», делегат ХІ Конгресу СКУ

Від редакції: Цим матеріалом «Кобза» не ставить крапку в розповідях про роботу ХІ Конгрес СКУ. До цієї теми ми ще будемо повертатись не одного разу, а тому закликаємо делегатів і гостей форуму ділитись своїми враження від його проведення, пропонувати власне бачення подальшого існування українського руху в Росії.

Відео: Виступ Петра Порошенка на відкритті ХІ Конгресу СКУ


На світлинах: Ювілейний логотип СКУ. Президент України Петро Порошенко виступає з промовою на офіційному відкритті ХІ Конгресу СКУ. Форум освятили настоятелі всіх основних церковних конфесій в Україні. Частина делегації українців РФ. Мер найбільшого у світі україномовного міста Львова Андрій Садовий (в центрі) неодноразово приймав у себе форуми СКУ, а цьогоріч сам прибув на Конгрес у статусі гостя. Вручення медалі св. Володимира Великого Тарасу Дудку. Вручення медалі св. Володимира Великого Михайлу Волику. Валерій Семененко та митрополит Адріан після вручення їм нагороди СКУ. На церемонії відкриття Конгресу виступила відома українська співачка Руслана. Родзинка вечора – вокальний квартет зі Львова «Leo Voice». Перший робочий день Конгресу: зі звітом про роботу СКУ виступає Євген Чолій. Перший заступник Президента СКУ Роман Стефанів розпочав свій виступ з …пісні. Круглий стіл на тему: «Розвиток українських громад у Російській Федерації та в Центральній Азії». За новою традицією, обраний Президент СКУ Павло Грод складає присягу на факсимільній копії Пересопницького євангелія. В кулуарах Конгресу представники різних країн активно спілкувалися та фотографувалися на згадку.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s