lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Василь Коломацький: “Ці 50 хвилин стануть віхою правозахисного руху українців Росії” (укр.)
Друк
Розділ: Світовий Конгрес Українців

(Голова Комітету у справах української громади у Росії Василь Коломацький (Торонто) 25 липня дав інтерв'ю нашому сайту)

Кобза: Пане Василю, з 18 -го по 21-ше серпня у Києві пройде VIII Світовий Конгрес українців. Розкажіть про цю подію.

Василь Коломацький: Так, це знаменна подія у житті не лише діаспори, але, сподіваюся, й України. Вперше в історії СКУ Конгрес відбувається в Україні, і діаспора зможе вільно спілкуватися як з представниками громадського сектору України, так і з владою та журналістами. Ми ж, діаспора, власне, і виникли як явище тому, що Київ ніколи політично не був українським. Звідси і хвилі еміграції - від фермерської хвилі галичан у прерії Канади, потім дві хвилі після поразки Визвольних змагань та втеча від сталінського ярма по війні., і аж по нашу нинішню четверту хвилю, яку дехто жарто ма (чи не жартома) називає "ковбасною". Але я переконаний, якби Україна нині відзначала б,скажімо, 80-ту річницю своєї незалежності, то і нашої хвилі не було б, як і всіх попередніх. Ми усі були б разом із землею своїх предків. Але…, це одне із тих українских "але", яких у нашій історії багато. Не будемо про це.

Тому ми повертаємося до Києва із усіх країн розселення (або скажіть - розсіяння), щоби ствердити: український Київ - це те, про що мріяла еміграція усіх часів. Незалежна Україна - наша здійснена мрія. У Києві - ми не в гостях, а вдома. І ми готові запропонувати Україні нашу підтримку на шляху до сучасного динамічного суспільства.

Тут же відзначу, що СКУ презентує не лише українців-емігрантів та їх нащадків. Добре відомо, що велике українське населення є автохтонним у країнах, що межують з Україною. СКУ презентує в Україні і цю частину нашого народу.

Тепер. якщо говорити про сам Конгрес, то ви можете знайти потрібну інформацію на сайті СКУ. Я ж готуюся до Секції КЛГП, яку ми будемо провадити разом з головою КЛГП проф. Юрієм Даревичем. Секція КЛГП пройде 18 серпня, розпочнеться о 9 годині. ранку. Спочатку із вступним словом виступить проф. Даревич, який розповість про роботу Комісії протягом 5-ти років та про проблеми, з якими стикаються громади у країнах свого поселення.

Далі о 9.30 розпочнеться частина присвячена діаспорі у Росії. Буде три доповідачі. З першою доповіддю виступить митрополит Дніпропетровський та Криворізький Адріан (Старіна). Він розповість, із якими проблемами стикається українська православна церква у Росії. Це тема гостра і доповідач буде розповідати, як кажуть, від першої особи. Ви пригадуєте, що кайданки ОМОНівці накладали саме на його натруджені руки. Про Ногінськ чули, мабуть, усі., принаймні, читачі "Кобзи" добре знають.

Друга доповідь буде присвячена численним зверненням українців Росії до федеральної влади у справі газет, культурних центрів, українських класів та відповіді влади на ці звернення. Тобто, мова буде йти про те, як же виконується закон про національно-культурну автономію, закон про освіту, Великий договір між Україною та Росією у його гуманітарній частині, і т.д. Тут зібрано досить великий фактичний матеріал, ця доповідь матиме політичну вагу. Третім доповідачем буде голова УАУ проф. Стефан Паняк. Тема його доповіді - порушення прав українців на регіональному рівні. Це тема невідкритих культурних центрів, не зареєстрованих національно-культурних автономій, виклики активістів на бесіди до ФСБ і т.д. Взагалі, можу відразу сказати, що якщо у Єкатеринбурзі влада до Конгресу не знайде позитивне рішення із конфліктом навколо виселенням Українського культурного центру із його приміщень, то захист Центру буде внесено у список резолюцій, що визначають діяльність СКУ наступні 5 років. Тобто, реакція діаспори буде подібна до реакції на ногінський погром.

Кожна з доповідей буде у форматі 10 хвилин. Після доповідей буде загальна дискусія 20 хвилин. Тобто, уся дискусія по Росії, включаючи і самі доповіді, за планом займе 50 хвилин. Я працював 5 років, щоб представити громадськості тему порушень прав українців у Росії. Гадаю, ми зможемо дати вірну картину. Хоча знаю, що багато питань є недослідженими, особливо, коли мова йде про регіональний рівень. Про риичини цього буде сказано на Сесії.

Далі буде тема порушення прав українців у Польщі. Теж дуже цікава тема. Українська громада у Польщі досить активна, плюс польська еміграція на Заході активно працює, українці проводять організовані кампанії, як, скажімо, коли відзначали 55-ту річницю акції "Вісла", видаються архіви і т.д. Основними темами у Польщі є припинення дифамації (напади на добре українське ім"я ) у пресі, упорядкування поховань воїнів ОУН-УПА, компенсації нащадкам акції "Вісла", права УГКЦ у Польщі. Можливо, будуть і інші теми. Доповідачем буде пан Петро Тима - відомий громадський діяч із Польщі.. Нещодавно він був у Торонто і ми мали змогу з ним познайомитися.

Далі з 11.10 по 11.30 перерва.

Потім іде тема Словаччини. Доповідач проф. Юрій Бача із Пряшева. У Словаччині діаспора під сильним тиском асиміляції, влада підтримує політичний русинізм на противагу українцям. Пригадую, була там боротьба громади за колишній Український будинок у Пряшеві, були цифри постійних скорочень асигнувань держави на українську газету. Взагалі, у країні є певні анти-українські настрої, (скажімо, пригадую українці жалілися, що на будинку було зроблено стаціонарне гасло "Словакія - для словаків!" і ніхто не збирався його знімати). У той же час сільське автохтонне населення країни, як я вже сказав, знаходиться від тиском асиміляції.. Принаймні, у мене склалося таке враження, хотілося б послухати про цю ситуацію від фахівця.

Потім тема Румунії. Доповідач - Ірина Мойсей з Бухаресту. Сказати по правді, тема нова для мене. Звернень до КЛГП із Румунії про прохання захисту не пригадую. Безпосередньо у КЛГП Комітету на Румунії не було. Буде цікаво послухати цю тему.

З 1.10 по 2.30 обід.

З 2.30 по 3.20 виступ матиме Михайло Петрукович із Бресту. Мова ітиме про українців Білорусі.. Білорусь узагалі чимось нагадує радянський заповідник, там навіть досі служба безпеки носить ім"я КГБ.

Місто Брест - це колишній Берест, Берестейщина, Берестейська унія... Українці тут автохтони. Існує "Просвіта". Про решту матимемо нагоду послухати від пана Петруковича.

Далі з 3.30 до 4.30 мова ітиме про національні права українців у деяких регіонах України, де українське населення є меншиною. Зокрема , це Крим. На замовлення КЛГП було підготоване дослідження про українську освіту у Криму. Здається, воно охоплює і тему української преси у Криму. Якщо не помиляюся, саме автор дослідження пан Владзімірський і буде доповідачем. Можливо, також буде обговорено порушення прав парафіян УПЦ КП в Україні.. Там свіжий у пам"яті абсолютно кричущий випадок порушення прав Володимира Макарчикова із Києва, а фактично усієї його родини, включаючи і малолітніх дітей. Ви уявляєте, у нього викрали сина, з метою примусити депутатів, що подали скаргу на його захист, забрати її з прокуратури! Депутати мусили забрати скаргу, тоді малолітнього сина повернули. І київська міліція відмовилася розслідувати цей випадок. КЛГП продовжує стежити за цією справою. Я планую особисто зустрітися з потерпілим.

Далі з 4.30 до 5.30 затвердження резолюцій Секції КЛГП. Пізніше ці резолюції буде представлено Резолюційній комісії Конгресу.

Кобза: Ви очолюєте в КЛГП Комітет у справах української громади у Росії. Розкажіть про Вашу роботу.

В.К. Спочатку у двох словах про структуру КЛГП. Вона складається із комітетів: Комітет у справах української громади у Росії (голова і єдиний член - В. Коломацький), Комітет у справах української громади у Польщі (голова Богдан Шевчик, є ще 4-5 активних члени), Комітет у справах України (голова Юрій Шпір, плюс два активних члени), Комітет із зв"язків з міжнародними організаціями (голова Тарас Закидальський), представниця від СФУЖО (Мирослава Загребельна), голова КЛГП. Існував іще Комітет у справах української громади у Словаччині (очолював Петро Лопата), але він припинив існування кілька років тому. Тепер про бюджет КЛГП. У 2002 р ми мали 9 тис. кан. доларів на рік. У цьому році розраховуємо десь на 4.5 тис. кан. дол., оскільки СКУ відчуває бюджетні труднощі. Тобто, бюджет мінімальний, виходячи із завдань КЛГП. Зараз починаємо шукати варіанти додаткових надходжень до бюджету КЛГП. На засіданні КЛГП у вересні мова ітиме про це.

Тепер про мій Комітет. Усі 5 років займалися Ногінським конфліктом. Було надіслано три листи президенту В.Путіну. Після першого листа - жодної реакції. Після другого - до будівлі Свято-Троїцького храму підключили світло, після третього - підключили газ. Тепер будемо писати знову про архіви, бібліотеку, рухоме майно, охоронний договір та побиття парафіян. Крім того, було завершено Ногінський документ (50 сторінок), випущено Свідчення парафіян. Написано лист до президента Л. Кучми. Крім того 2 роки тому в Оттаві відбулася демонстрація українців коло посольства Росії. Завдяки мені у демонстрантів були плакати з ногінською темою. Я зокрема тримав плакат англійською мовою: "Включіть світло в українській церкві у Ногінську!". Ми також були готові передати посольству лист КЛГП до В.Путіна по Ногінську, але з посольства ніхто до демонстрантів не вийшов.

Далі був лист до спікера Г.Селезньова у справі релігійної дискусії. Там ми згадували про Ногінськ.

Потім ми взяли участь у візиті Комісара ОБСЄ Макса ван дер Стула до Москви. Було це у 2000 р. Було надіслано листа, запропоновано список свідків від громади на зустріч. Канцелярія Комісара була з нами у контакті, більшість свідків із нашого списку Комісар прийняв. Звітом Комісара про стан української громади у Росії ми не були задоволені, про Ногінськ у ньому жодної згадки. Рекомендації Комісара до російської влади були досить загальні. Контакт з Комісаром (а це нині Комісар Рольф Екеус) буде продовжено, ми будемо працювати з ОБСЄ.

Потім наш Комітет підготував дослідження "Демографічна карта українців Росії". Нині близькі до завершення ще два дослідження. І ще три у менш завершеному вигляді. Дослідницька робота іде активно. Вона вимагає довгих послідовних зусиль - збір інформації, упорядкування архіву, розробка конкретних напрямків, нарешті написання тексту, далі - узгодження, уточнення, редактура, дискусії.... Влітку наступного року плануємо завершити усі дослідження, видати книгу сторінок на 250 і далі приймемо рішення, чи продовжувати цю роботу. Було б ідеально, якби Україна виділила кілька професійних дослідників цієї теми, а КЛГП допомагала б їм у роботі. Тобто бажано, щоб Академія наук та КЛГП виступили б як партнери і разом продовжили цей важливий проект. Важко вести наукову роботу в домашніх умовах.

Ми надіслали 3 листи на 45 адрес у Росії. У двох перших розповідали про свою роботу і прохали звертатися до нас у справі захисту, у третьому подали інформацію про нинішню Сесію КЛГП.

Нині ми працюємо у справі конфлікту навколо українського Культурного центру у Єкатеринбурзі. Там місцева влада намагається виселити Центр на вулицю.

Крім того, було багато справ, де нам обіцяли надати факти чи звернутися у справі захисту, але далі слів справа не пішла. Тобто, ми не отримали матеріал із Росії. Скажімо, Віктор Гуменюк повідомив, що його пошта довгий час надходить у розкритих конвертах із штампом "Получено в поврежденном состоянии". Тобто, дзержинці читали його пошту і робили це демонстративно і нахабно. Ми прохали пана Віктора надіслати нам один такий конверт для прикладу і ми були готові відразу писати лист на його захист. Але наше прохання не було виконане. Потім Товариство "Славутич" було виселене зі свого приміщення. Вони зараз через суд намагаються добитися своїх прав. Ми прохали професора Василя Антоніва (Москва) подати нам факти і документи у справі. Досі чекаємо. Потім був факт у Тюмені, коли громадянина України насильно забрали до російського війська, послали у Чечню, там він отримав поранення. Ми прохали надати нам факти, виділили бюджет на цей випадок, але відповіді не отримали. Здається, потерпілий відмовився піднімати цю справу і давати покази. Було наше прохання до голови ОУР надати нам координати голови Групи правової підтримки при ОУР (пан Клименко, Москва). Ми хотіли налагодити співпрацю. Прохали також надати документи ОУР у справі звернень українців до федеральної влади. Поки ці контакти не мали успіху. Роки 3-4 тому був замах на пана М.Козло із Москви. Спочатку були телефонні погрози, потім - замах. Але знову контакт не зав"язався. Була спроба через офіційні канали України отримати інформацію про кількість громадян України у тюрмах Росії, ми готові були зробити дослідженя на цю тему. З боку представників влади реакція була насторожена й інформації ми не отримали. Було ще кілька подібних випадків.

Скажу тут, що українського правозахисного руху у Росії практично немає або він у зародковому стані. Хоча правозвхисний рух у Росії взагалі - це поважний і представницький сегмент громадянського суспільства. Діє і Гельсінська Група, і Меморіал, і Солдатскі матері, і Цетр Сахарова, екологічні організації, і т.д. Працюють Л.Алексєєва, Л.Богораз, Грігор"янц, С.Ковальов, ще досі "ідейно не роззброїлася " і виступає у пресі Єлена Бонер. Є правозахисні сайти. Виходить методична література, проводяться семінари. Але чомусь українці Росії не вживають ці добре відомі і відпрацьовані технології. Я не можу знайти відповіді на це. Коли я жив у Москві, я правозахистом займався. І не пригадую, щоб це сприймалося українськими активістами, як щось дивне. Усі підтримували, голова ОУР ставив підписи під листами, підготованими мною. Нині із Заходу я прохаю моїх друзів допомогти у моїй роботі. І відчуваю якесь відчуження. Іноді роблять, але прохають не вказувати імена. А імена і підписи у правозахисті на першому місці. - це ж не підпільна робота! Це відкритий протест незгідних.. Правозахисники - це ті, що закривають амбразуру власним серцем. Якщо це серце є, то його не сховаєш. Чи міг би Стус ховатися за чужу спину? Щось у путінській Росії змінилося, з"явився страх, гнітить сірість, якісь психологічні моменти, яких не було при Єльцині. Воно і не дивно. Якщо можна за місяць знищити магната, то що казати про простих громадян? Але мені шкода. Але це довга тема…

Так що ми працювали активно, але звернень до нас об"єктивно було мало і реально з нами працювали головно владика Адріан та проф. Стефан Паняк. Звичайно, шкода, бо ми могли б зробити і більше. Тому ми покладаємо надію, що Секція у Києві дозволить пояснити нашу роботу і наші можливості представникам від Росії і, сподіваюся, ми отримаємо нові правозахисні справи. Ми чекаємо на цей результат. Адже кожна незареєстрована автономія - це випадок порушення прав людини. Відмова фінансування преси, невідповідь чиновника на лист громади, образлива стаття у пресі, випад проти української церкви - усе це випадки прорушення прав людини. Їх тисячі..

Якщо ж правозахисних справ буде мало, то будемо продовжувати дослідницьку роботу. Це теж важливо, хоча і не зовсім за профілем КЛГП.

Кобза: Яку аудиторію ви очікуєте на Секції КЛГП - кількісно і якісно?

В.К.: Нами було розіслано коло 50 запрошень. Було запрошено делегатів Конгресу від Росії, були запрошені представники правозахисного руху України, депутати, представники уряду. Зараз працюємо над оголошеннями в українській пресі та Інтернеті.. Багато людей вже зголосилися до участі. Зокрема , легендарний член УГС Василь Овсієнко буде присутній. Ми завжди вважали, що ми продовжуємо справу правозахисників першого покоління, що саме вони започаткували наш рух (Микола Руденко, Оксана Мешко, Василь Стус, Левко Лук"яненко, Валерій Марченко, В"ячеслав Чорновіл, Василь Овсієнко, Михайло Горинь), і тому присутність члена УГС для нас висока честь.

Ми чекаємо на зустріч із усіма, хто прийде на Секцію, бо люди, що цікавляться правозахистом - це шляхетні люди, активні громадяни.

Кобза: Чи виникали у вас якісь складності із організацією Секції?

В.К.: Поки усе іде спокійно. Візу в Україну я отримав, квитки замовлено, доповідачі готові , гостей запрошено. Поки усе іде за планом.

Хоча пригадую ІІІ Всесвітній форум, що був у Києві 2 роки тому. Там з боку організаторів відчувалося блокування роботи правозахисників. Організацію прес-конференції КЛГП представник Форуму п. Петро Кулинець успішно провалив. Але нині організаційний важіль - у руках СКУ. Я б сказав, до більшої міри, ніж це було на Форумі..

Піля Конгресу я розповім читачам, як пройшла Секція. Уся частина Секції, присвячена Росії, буде розшифрована і передана сайту. Ці 50 хвилин стануть віхою правозахисного руху українців Росії.

Крім того, на зворотньому шляху я зупинюся на два дні у Парижі. Якщо вийдуть фото, то надішлю на сайт фото-репортаж із цього легендарного міста, де я побуваю уперше.

Кобза: Бажаємо Вам успіху і щасливих вражень від зустрічі з рідною землею! І не пийте багато бургундського у Парижі!

В.К. Тобто, ви радите мені зосередитися на шампанському? Нагадаю, що правозахисникам притаманна стриманість. А французів я дуже поважаю за їхній дух свободи і міжнародну політику, що завжди має виразний правозахисний елемент.