lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Зустріч з чернігівцями під Магаданом
Друк
Розділ: Трудові мігранти

Біля в’їздної стели в  місто МагаданКореспондент "Високого Валу", спецкор "Сіверщини" і "Білої хати" про мандрівку Росією автостопом.

Дістався Усть-Нери – адміністративного центру Оймяконського улусу Якутії. З Амурської області у Якутію виїхав 6 серпня. Першою зупинкою було шахтарське місто Нерюнгрі. Там зупинився у родичів директора туристичного магазина "Адреналін" у Чернігові Сергія Воробйова. Українців у Нерюнгрі щонайменше 30%.

На шляху між Нерюнгрі і Алданом оглянув залишки великого гулагівського табору поблизу струмка Васильєвка. У 1930-50-х роках там видобували слюду, а потім уран. Найцікавіше, що знайшов там – скляна пляшка з датою випуску - квітень 1952 року.

В Алдані зупинявся у людей, яки приймали мандрівника з України ще два роки тому – в родині інженера корпорації "Трансбуд" Юрія Ращупкіна. Також досить дієво поспілкувався з настоятелем місцевого храму Новомучеників Російських отцем Володимиром (повірте, їм там абсолютно байдуже, який патріархат я представляю).

Від Алдана до Хандиги рухався три доби по дорогах, на яких майже немає асфальту. І ще не скоро з’явиться, хоча траса ця і вважається федеральною. В Хандизі також були знайомі українці, з якими познайомився ще два роки тому.

Три дні зайняла дорога від Хандиги до Усть-Нери (таки ж важкі дороги). Але ще важче було з водіями – жодного посту ГИБДД на сотні кілометрів, тому водії п’ють горілку, не боючись нічого. Інколи гинуть через це. Мені пощастило, але адреналіну "хапонув".

Несподівано для себе познайомився з бригадою шляховиків з Чернігова, які будують федеральну трасу Якутськ-Магадан. Вони зараз працюють поблизу річки Ельга, роблять відсипку, грейдерують. Очолює бригаду Анатолій Павлович Кирильченко (родом з Карховки, у Якутії працює з 1984 р., особисто набирає людей на батьківщині). Серед інших шляховиків-чернігівців, що працюють на будівництві дороги – Микола Дрань (відзначений золотою медаллю Президента Якутії В'ячеслава Штирова), Микола Осипенко, Юрій Мельник (свого часу працював водієм на Чернігівському обласному телебаченні), Сергій Діденко і два Миколи Чуха (так, співпали прізвища та імена).

Працюють вони посезонно: з березня по жовтень на трасі, решту часу – вдома, у Чернігові. Мають досить пристойну зарплату (від 35000 рублів) и непогані умови праці та побуту. Ночував у них в містечку шляховиків.

Прибув в Усть-Неру. Це вже фактично Колима. Завтра в'їду в Магаданську область. Все нормально. Настрій гарний. Погода поки що теж добра, хоча вночі близько нуля (крайня північ).

Олександр ВОЛОЩУК.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

(http://val.ua/culture/Culture/192721.html 19.08.2008 р. Високий Вал).

На трасі між Нерюнгрі і Алданом

Східна Якутія. Чернігівські шляхобудівельники

Автостопом по Колимі. На цьому Уралі їхав через Якутію

Дорога на Колиму