Законодавство і права, соціальна адаптація, громадсько-культурне виховання

Міжнародна науково-практична конференція «Громадський активізм українських мігрантів Європи: згурто­вані новими викликами», що відбулася у НУ «Львівська політех­ніка», зібрала провідних науковців та во­лонтерів не лише з України, а й з-за кор­дону (Іспанія, Італія, Молдова, Польща, Росія, Франція, Чехія).

Серед представ­ників молодого покоління, небайдужого до долі української діаспори, був і Петро Гаврилишин – кандидат історичних наук, провідний фахівець Центру дослідження Центрально-Східної Європи Прикар­патського національного університету імені Василя Стефаника, директор На­укової бібліотеки цього ж закладу. Він є автором монографії «Українська трудова імміграція в Італії (1991–2011 рр.)». Цю книгу автор люб’язно подарував бібліо­теці нашого університету та залишив сердечні побажання колегам.

За змістом праця складається з чотирьох розділів: «Стан наукової роз­робки теми», «Італійське іммігрантське законодавство 1990–2011 рр. та політи­ко-правове становище українських тру­дових мігрантів», «Соціально-економіч­на адаптація» та «Громадсько-культурне виховання». Передмову до монографії написав кандидат історичних наук Пе­тро Костючок.

Як зазначає пан Гаврилишин, на сьогодні тема трудової міграції в Італію в 90-х – на початку 2000-х рр. є малодос­лідженою та досить стереотипізованою. Саме тому він глибоко аналізує життя українських мігрантів з різних аспек­тів: політико-правового, соціально-еко­номічного та громадсько-культурного. Значну увагу приділено підтвердженню чи спростуванню стереотипів щодо цьо­го питання. У додатках наведено різні статистичні дані, результати опитування та резолюцію Форуму Українців Італії до 2003 року до тодішнього президента Леоніда Кучми. Досить об’ємним та різ­номанітним є список праць, на які автор покликається у своїй монографії.

Петро Гаврилишин слушно резю­мує: якщо економічна ситуація в Україні не зміниться на краще, кількість мі­грантів не лише в Італію, а й в інші краї­ни тільки збільшуватиметься. Маємо щирі сподівання, що найближче майбут­нє принесе нам зміни на краще.

Ольга Моціяка

Джерело: «Український дім» № 1(99) 2020 р.

На світлині: Обкладинка монографії Петра Гаврилишина

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка