Маркіян Шашкевич

Школа з української мовою навчання ім. Маркіяна Шашкевича у Перемишлі відзначає цього року 25-літття відродження

Праця, яка привела до повернення над Сян української школи, розпочалася у 1990 році. У той час у Польщі, завдяки прихильності Міністерства національної освіти (МНО), зокрема, віце-міністра національної освіти проф. Анджея Яновського, відкрилися інші школи з українською мовою навчання.

На той час з’явилася Початкова школа з українською мовою навчання в Бартошицях, Загальноосвітній ліцей у Білому Борі та Ґурові-Ілавецькому. На хвилі тих подій навесні цього ж року, почалися клопотання про відкриття української школи над Сяном.

Ініціатором ідеї в основному був українець, перемишлянин д-р Юрій Стабішевський. Проте не конче прихильний до такої ідеї був сьогоднішній маршал Польського Сейму Марек Кухцінський.

Про це говорить Юліян Бак, перший директор «шашкевичівки», як популярно називають перемишльську українську школу.

На межі червня і липня 1990 р., за узгодженням з віце-міністром А. Яновським, створено Організаційну групу для заснування Початкової школи з українською мовою навчання в Перемишлі. До групи увійшли голова Юрій Стабішевський, Юліян Бак, Романа Золотник, Марія Фіцак, Марія Туцька. Ці особи отримали уповноваження для ведення з представниками влади переговорів, пов’язаних з організацією школи.

Завдяки залученню віце-міністра та Боґуміли Бердиховської, яка у той час керувала Бюро у справах національних меншин при Міністерстві культури та мистецтва, обговорення питання з представниками «Солідарності» у Перемишлі та представниками влади міста принесли бажаний результат.

10 березня 1991 р., Рада міста Перемишля та МНО прийняли у справі позитивне рішення. Сам акт про відновлення школи з українською мовою навчання у Перемишлі був підписаний у червні 1991 р. У той час було передано місцевій громаді колишній будинок української основної школи ім. Маркіяна Шашкевича, по вул. Смольки 10.

Почався ремонт.

Марія Туцька, голова Перемишльського відділу ОУП, яка була диктором школи у 1999-2000 роках, пригадує, що крім ремонтних робіт у будинку, питанням, яке треба було вирішити, були також вчительська і виховательська кафедри. До школи необхідно було набрати стільки педагогів, щоб вони могли зразу навчати в усіх семи класах (у перший рік роботи школи існували 1 – 7 класи).

Деякі вчителі з інших шкіл погодилися приходити на пари до «шашкевичівки» після своїх уроків у польських школах.

– Ще доки почала діяти школи, ми мусили зібрати, згідно з тодішнім законом, 97 дітей. Трішки самі знали, у яких місцевих українських сім’я є діти, а трохи нам допоміг о. Теодор Майкович, який мав записаних дітей у церковних книгах. Просто ми ходили як по коляді, від хати до хати, і так записували дітей до школи. Були побоювання, що діти не прийдуть на початок шкільного року, бо до останнього дня ми ремонтували будинок, – зрозповідає М. Туцька.

1 вересня 1991 р. у відродженій школі почали навчатися 120 учнів.

Упродовж першого року діяльності освітньої установи кількість дітей зросла до 145 осіб.

Як розповідає М. Туцька, у той час навіть самі вчителі деяких польських шкіл натякали українським учням, щоб вони переходити у «свою» школу.

При школі відкрито також дошкільний пункт. Рішенням Куратора освіти у Перемишлі 8 листопада 1991 р., школі повернуто ім. Маркіяна Шашкевича – українського поета та відомого культурного діяча.

У наступному 1992-1993 навчальному році «шашкевичівка» була уже школою, в якій працювали 8 класів. Коли виявилося, що 8-класники хочуть продовжувати навчання у Перемишлі, вирішено відкрити ліцей.

Протягом 25 років існування «шашкевичівки», початкову школу закінчив 441 учень, 283 учнів – гімназію та 308 – ліцей. Зараз у школі навчаються 210 учнів.

Слід згадати довоєнну історію школи, заснованої у 1910 р. як приватна народна школа з українською мовою навчання. Шкільний будинок був побудований на ділянці, володіло якою Братство ім. Св. Миколая з Перемишля. У міжвоєнний час у школі навчалося більше 500 учнів.

Під час німецької окупації міста (1941-1944) у шкільному будинку знаходилася військова лікарня, а саму школу перенесли в інше місце.

Після ІІ світової війни, попри те, що у «шашкевичівку» на 1945-1946 навчальний рік було записано 397 дітей, 1 жовтня 1945 р. школу закрили.

Який вигляд мала тоді школа, пригадує проф. Стефан Заброварний з Перемишля (колишній житель села Станіславчик), який навчався у ній в останні два роки існування закладу.

Унаслідок депортації українського населення у Радянську Україну у 1946 р., та виселення у рамках операції «Вісла» у 1947 р., було ліквідовано усі українські суспільні а також освітні, культурні та економічні організації у Польщі.

На своє відродження перемишльська «шашкевичівка», яка зараз є однією з п’яти шкіл з українською мовою у Польщі, чекала більше сорока років.

Павло ЛОЗА.

Фото і відео автора.

Джерело:http://prostir.pl/museum/hall4/як-відроджувалася-перемишльська-ша/

Додаткова інформація:

https://uk.wikipedia.org/wiki/

https://uk.wikipedia.org/wiki/

https://uk.wikipedia.org/wiki/Шашкевич_Маркіян_Семенович

 

На світлинах: Маркіян Шашкевич. Маленькі польські українці. Виступають учні української школи імені Шашкевича. Зображення української школи у Перемишлі. Логотип школи. 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка