Друк
Розділ: Україна - Світ

Унікальне видання знаходиться в скрутному фінансовому становищі і потребує невідкладної державної підтримки

2 травня, 2018 р.

Торонто, Канада

Вельмишановний пане Президенте!

Ми, представники Західної діаспори, вважаємо необхідним привернути Вашу увагу до важливого питання. Розуміємо, що Ваш розклад перевантажений і в ньому немає дрібних справ. Однак, те становище, в якому нині перебуває газета «Наша Віра» − незалежний всеукраїнський православний культурологічний, історико-філософський часопис, потребує Вашої уваги.

Засноване на світанку державності молодими людьми, котрі прагнули заповнити духовну порожнечу у суспільстві, і підтримане авторитетними дисидентами, котрі самозречено її наповнювали впродовж всього життя, це унікальне видання протягом багатьох років було й енциклопедією відроджуваних культури та віри, й естетичним зразком, і порадником для багатьох заблуканих душ, і співрозмовником для тих небагатьох, котрі ніколи не сходили з вузької дороги.

Газету читають і цінують як в Україні, так і в діаспорі. Довгий час її головним редактором був Євген Сверстюк − голова українського ПЕН-клубу. «Наша Віра» тримається на добровільних внесках, які не є ні постійними, ні достатніми. Нині видання переживає украй тяжкий фінансовий стан і знаходиться на межі закриття. Газета пережила дуже важкі часи, її завжди нечисленні працівники ніколи не набридали владі скаргами чи проханнями. Навіть тепер, коли склалася дуже критична ситуація, пані Раїса Лиша відмовляється звернутися за допомогою.

Ця надзвичайна людина − письменниця і художниця та її чоловік − письменник, художник і дисидент Юрій Вівташ, практично самостійно готують кожне число газети у власному київському помешканні. Вони віддають українській культурі все, вкладаючи у роботу титанічні зусилля. Ці люди у минулому були переслідувані комуністичним режимом із забороною писати й малювати, а також працювати за фахом. Пан Юрій навіть зазнав катувань радянської каральної психіатрії. Через ці обставини редактори «Нашої Віри» не забезпечили себе матеріально, не заробили пенсії, однак самовіддано працюють для України у непростих побутових умовах, без необхідної медичної опіки.

Важливо відзначити, що всі матеріали газети, починаючи з 2001 року, виставлено в Інтернеті на вебсайті (http://www.nashavira.ukrlife.org/), який має окрему культурну цінність, і також має бути збереженим для нащадків. В ньому в розгорнутій формі викладено інтелектуальний пошук та духовність покоління «шістдесятників» та «сімдесятників».

Пане Президенте! Ми вважаємо, що держава, з метою збереження цього унікального видання, має обов‘язок підтримати редакцію «Нашої Віри» у формі ґранту. Ця газета вкрай необхідна Україні як флагман духовності, інтелектуальний центр та надійний місток між Україною й діаспорою. В час,  коли Україна виборює право на власну автокефальну церкву, видання стане ще одним важливим духовним ресурсом, який допоможе суспільству у цій нелегкій і доленосній справі. А до книги Ваших добрих починань буде записана ще одна благодійність.

З повагою,

Галина Костюк,
кандидат філологічних наук (Канада)

Професор Юрій Даревич,
член Ради директорів Українсько-канадського дослідчо-документаційного центру (Канада)

Орест Стеців,
Президент Дослідного інституту «Україніка» (Канада)

Василь Коломацький,
головний редактор сайту «Кобза – українці Росії»,
колишній голова «Комітету у справах української громади у Росії» Комісії Людьских і Громадянських Прав СКУ (Канада)

На світлинах: Логотип газети «Наша Віра». Галина Костюк, Торонто. 2018 р. Юрій Даревич. Орест Стеців, Торонто. Василь Коломацький. Торонто. 2010 р.