Лідер українців Казахстану Михайло Парипса про знайомство з Центральним державним архівом зарубіжної україніки

У своїх недавніх нотатках про подорож до України я свідомо не торкнувся знакової події, у якій безпосередньо взяв участь, бо її зміст має окреме надзвичайне значення для подальшої громадської діяльності, гадаю, і для моїх нинішніх та колишніх колег із української діаспори.

А цією подією стало моє безпосереднє знайомство з «Центральним державним архівом зарубіжної україніки» (ЦДАЗУ). Його чудовим і невгамовним, у своїй діяльності, трудовим колективом на чолі зі старшим науковим співробітником, кандидатом історичних наук, директором Іриною Миколаївною Магою.

ЦДАЗУ створено в 2007 р., а я дізнався про цю державну установу лише в рік його першого десятиліття (2017), та, на жаль, не приділив особливої уваги. Але дякуючи пані Ірині, ознайомився з його місією, змістом діяльності, а головне − зрозумів роль і значення цієї незвичайної установи у збагаченні фондів документами української діаспори, збереженням, дослідженням та популяризацією історико-культурної спадщини світового українства. Тут зберігаються архівні, бібліотечні, музейні фонди.

В Архіві зібрано чимало документів середини ХVI – початку ХХІ століття. Історія ХХ століття представлена документами української еміграції міжвоєнного, воєнного та повоєнного часів. Серед них, зокрема, зібрання визначних особистостей українського походження із Словаччини, США, Канади, Франції, Ізраїлю, численних еміграційних установ, видання українців за кордоном: газети, часописи, книжки.

Зібрано рідкісні військові нагороди, особисті речі патріотів України, відомих релігійних та громадських діячів із дальнього зарубіжжя. Тут чимало світлин, оригіналів печаток, штампів, протоколів різних установ та організацій української діаспори.

Мій похід до архіву був у перші дні перебування в Україні. Але, мандруючи країною, непомітно в думках знову і знову повертався до побаченого та почутого в Архіві. І було прикро, що практично не побачив (може пропустив) нічого від українців суверенних держав республік колишнього союзу. І мимоволі згадав слова свого колеги із міста Нур – Султану Тараса Чернеги, котрий констатував, що, мовляв, ми прогаяли цілих 11 років. Але є нагода наверстати втрачене, бо то потрібно в першу чергу нам самим, нашим активістам по українській справі в Казахстані і самій історії.

І дійсно, за роки незалежності Казахстану відійшли у потусторонній світ тільки семеро керівників обласних українських громад нашої республіки, троє з них – засновники громад і довгорічні керманичі, завершило свій земний шлях чимало патріотів України – в’язнів КарЛагу, героїв цілини та інших цікавих для України особистостей. А з ними відійшли у небуття їхні спогади, документи, речі. Не думаю, що їх рідні поспішили передати щось до місцевих держархівів. Як це зробили ближні відомих постатей закордонного українства П. Дорожинського, М. Плав’юка та ін., передавши до ЦДАЗУ все необхідне.

Тому повернувшись знову до Києва, разом із директором Архіву та відповідальними працівниками цієї установи, де-юре започаткували співробітництво ЦДАЗУ з Асоціацією «Українці Казахстану» (АУК). Було підписано «Меморандум про співробітництво» між ЦДАЗУ і АУК, «Договір дарування».

А напередодні мого від’їзду з України в ЦДАЗУ було проведено день відкритих дверей «Асоціації «Українці Казахстану» учора й сьогодні», де взяли участь: голова правління спілки архівістів України, перший директор ЦДАЗУ Юрій Кулініч, директор бібліотеки і музею ім. Т. Шевченка Союзу українців у Великій Британії Людмила Пекарська, окремі фахівці державних архівних органів, працівники ЦДАЗУ, студенти історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка на чолі з доктором історичних наук, завідувачкою кафедри архівознавства Мариною Палієнко. Саме під час цієї незвичайної зустрічі я здійснив перший практичний крок до співробітництвіа з Архівом, передавши до його фондів перші матеріали: комплект республіканського тижневого часопису «Українські новини», що виходить друком у Казахстані з 1994 р., «Кобзар» (казахською мовою), до складу якого увійшли головним чином твори, написані Тарасом Григоровичем у період заслання.

Але це тільки початок, а головна, більш насичена співпраця попереду.

Тож звертаюся до своїх колег з діаспориних справ, кого знаю особисто і заочно через мережу FB, передавайте до ЦДАЗУ відповідні документи, речі, адже надбання української історії наших попередників, наші, наших послідовників варті того, щоб їх знали, популяризували у світі. Учімося цієї справи у наших співвітчизників із Західної діаспори, у цьому напрямку вони надзвичайно активні.

Днями зконтактував з архівом свого Товриша із США – ветерана УПА, Фундатора Мюнхенського Українського вільного Університету, довгорічного Голову Ради оборони і допомоги українцям Українського конгресового Комітету Америки, доктора Івана Буртика, у якого для архіву є чимало цінних та цікавих матеріалів.

Хотів би звернутися до Голів Товариства «Україна – Світ» і УВКР шановних Миколи Григоровича Жулинського та Михайла Ярославовича Ратушного з пропозицією завітати до цього архіву і обговорити можливу передачу відповідних матеріалів, які віддзеркалюють діяльність українських громад діаспори та її особистостей.

Знаю, нині перебуває в Україні доктор, колишній Президент СКУ Аскольд Лозинський, просив би і Вас, пане Аскольде, завітати до цієї установи.

Якими б не були надійними архівні установи дальнього зарубіжжя, історія надбання закордонних українців повинна зберігатися саме в Україні.

Надаю координати ЦДАЗУ: 03110, м. Київ, вул. Солом’янська. 3.

Тел.: +38 (044) 248 91 26; 520 05 17, E – mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Директор Архіву – МАГА ІРИНА МИКОЛАЇВНА.

А мені залишається подякувати особисто Ірині Миколаївні та її дружньому колективові за увагу до мене і побажати гараздів у творчій діяльності та особистому житті!

Слава Україні! Героям Слава!

Михайло Парипса, голова Асоціації українців Казахстану

Джерело


На світлинах: Михайло Парипса біля входу до ЦДАЗУ. З директором Архіву Іриною Магою під час підписання Меморандуму про співпрацю. Виступ Михайла Парипси у день відкритих дверей на тему «Асоціація «Українці Казахстану» учора й сьогодні». Фото на згадку з колективом Архіву.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s