Про свої враження від роботи XXVI Трирічного конгресу українців Канади, що відбувся на початку цього місяця в Оттаві, розповідає його учасниця Клавдія Татар

Моє зацікавлення українською діаспорою в Канаді триває вже не один рік. У 2012 році я переїхала на навчання до Канади і вже 7-й рік мешкаю в цій чудовій країні — її столиці Оттаві (до того авторка мешкала в Росії і була активісткою української громади Казані, Татарстан. – ред.).

Для українців Канади, які цікавляться громадським життям діаспори, Трирічний конгрес — неабияка, довгоочікувана подія. Більшість його учасників є членами різноманітних українських організацій, які делегували їх для участі в Конгресі.

Що треба  знати про українську діаспору в Канаді? Вона є другою за чисельністю в світі, поступаючись лише українській діаспорі в Росії. Понад 1,3 мільйонів канадців зізнались, що мають українське коріння. Організація, яка об’єднує їх, називається Конгрес Українців Канади (Ukrainian Canadian Congress). КУК часто нагадує канадським політикам, місцевому самоврядуванню та різним представникам влади, що нас і справді багато. Конгрес репрезентує себе як організація, що представляє інтереси всіх українців Канади й існує вже близько 70 років.

Кожні три роки активні українці з усіх куточків величезної країни збираються на Конгрес, щоб прозвітувати про свою діяльність та накреслити плани на майбутнє. Нинішнього року до Оттави прибуло 216 делегатів.

Трирічний конгрес країнців Канади — подія, яка завжди привертає увагу великої кількості канадських політиків, бо для них це часто можливість виступити перед великою аудиторією та гіпотетично привернути до себе новий електорат.

Нинішній Конгрес відкривала Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд. Вона є канадійкою українського походження, котра сама та її родина зробили чимало для підтримки України у скрутний час. Христя є взірцем для громади, вона шанує своє коріння і навіть вдома часто спілкується українською зі своїми трьома дітьми.

На Конгресі також були присутні политики з різних партій: новообраний голова Асамблеї корінних народів Канади Іван Бейкер, представник консервативної партії Канади Пері Белгард та інші. Виступ Пері Белгарда був, напевно, одним із найяскравіших — адже політик нагадав про зв’язок корінного населення Канади з українцями, про що багато хто і не усвідомлював, наголосив на необхідності підтримувати один одного.

Багато промов мали в собі завуальований політичний контекст з метою привернути голоси українців до певних політичних партій. Але це є нормальною практикою у Північній Америці і цьому не треба дивуватись. Подібні конгреси організовують також інші громади (євреї, китайці, індійці та ін.). Але треба сказати, що українська громада є, за фактом, однією з найактивніших у Канаді.

На Конгресі було організовано дискусію експосла Канади в Україні Романа Ващука та нинішнього посла України в Канаді Андрія Шевченка. Роман Ващук ще до обрання послом Канади в Україні завжди був активним у громаді і зробив дуже багато для розвитку дружніх взаємовідносин між двома країнами. Громада подякувала йому за вагомий внесок у цю справу, адже його каденція (2014-2019 рр.) співпала з найважчим в історії України періодом війни з Росією, анексією Криму.

Однією з найцікавіших на Конгресі була доповідь американського соціолога українського походження Олега Воловини. Він зазначив, що українська діаспора в Канаді відчуває дуже сильну асиміляцію — лише незначний відсоток українців Канади використовує українську мову в домашньому спілкуванні або взагалі спроможна вільно нею володіти. Ця проблема завжди існувала для українців Канади: під час минулих трирічних конгресів вже з середини 1990-х постало питання про залучення до роботи на них перекладача, адже велика частина делегатів не могла вільно розмовляти українською.

Хочу зазначити, що більшість виступів, які я почула, мали позитивний характер, а і більш критичні дискусії, що стосувалися б проблем громад чи їх керівництва, уникались.

На другий день було організовано робочі сесії та круглі столи на різні теми — тож будь-хто міг долучитися до близької йому теми. Мене цікавить політика та можливість допомоги Україні, тому я взяла участь саме в заходах на цю тему. Ідея робочих сесій була в тому, щоб у вузькому колі обговорити нагальну ситуацію та згенерувати плани дій на майбутнє.

Під час робочої сесії «зв’язки з урядом» стало зрозуміло, що українська громада не є дуже політично активною і тому є потреба заохочувати людей українського походження до участі у реальній політиці, тим самим, привертаючи увагу до української проблематики і потреб громади. Дискусію вели виконавчий директор КУК Ігор Михалчишин, колишній голова КУК (оттавське відділення), відомий консультант з політичних комунікацій Ярослав Баран та ще кілька осіб, безпосередньо обізнаних у політичних комунікаціях та які мають практичний досвід їх організації. 

Слід зрозуміти, що більшість людей, присутніх на Конгресі, є канадцями українського походження, але не новоприбулими імігрантами. Серед нових українців, які виступали, було кілька осіб, серед них — директор асоціації муніципалітетів Манітоби, колишній харків’янин Денис Волков, голова КУК (м. Ванкувер) — Наталя Яцкевіч та голова Української Національної федерації в Оттаві — Анатолій Шатковський

Очевидно, що більшість українських канадських організацій мають проблему із залученням нових членів із числа імігрантів, адже їх членство тримається на досить малому відсоткові українців похилого віку. Реальність полягає в тому, що із 1,3 мільйонів осіб, котрі мають українське коріння, більшість не бере ніякої участі в організованому житті діаспори і, можливо, навіть нічого не чули про конгреси чи існування КУК. Це є проблемою для більшості українських громадських організацій. Але це можна було відчути лише спілкуючись безпосередньо з представниками цих організацій — не зі сцени. Очевидна причина того — важливість для керівництва КУК представлення української діаспори в публічному просторі Канади як винятково успішної та добре консолідованої. Чому саме нові імігранти все менше і менше бажають приєднуватись до організованого українського життя — це вже більш філософське питання.

Нагальну проблему інтегрування російськомовних імігрантів з України (яких більше 50% серед всіх, хто прибуває на постійне проживання до Канади), у вже існуючі канадські українські громадські організації і спілки — так само ніде не було публічно обговорено. Молодь та новоприбулі українці на Конгресі представляли дуже маленький відсоток від загальної кількості делегатів.

На другий день роботи форуму на ньому виступив президент Світового Конгресу Українців (СКУ) Павло Грод. Він, зокрема, торкнувся проблем, які існують в громадському житті українців Росії, назвавши те, що там відбувається, відвертими репресіями проти українців. Грод запевнив делегатів, що, перебуваючи на посаді президента СКУ, зробить все від нього залежне для привернення уваги світової спільноти до проблем українців Росії. Час покаже…

В будь-якому разі, треба відзначити, що в Канаді, дійсно, існує велика кількість небайдужих до України людей, які присвячують багато часу й зусиль для допомоги Україні та підтримки її у скрутний період війни. Про це свідчить та кількість людей, які жертовно віддавали свій час і гроші на допомогу Україні.

Клавдія Татар, аспірантка та викладач Університету Оттави

Довідка. Конгрес українців Канади (КУК), заснований 1940 року у Вінніпезі, об’єднує всі українські громадські організації Канади. Він складається із шести провінційних рад та 34 відділів по всій країні. Під час з’їзду, що проходить раз на три роки, делегати від усіх організацій обирають президента конгресу та формують пріоритети подальшої роботи. На нинішньому Конгресі головою КУК переобрано Олександру Хичій, яка з грудня минулого року виконувала обов'язки голови, після того Павла Грода обрали президентом СКУ.


На світлинах: Делегатка Трирічного конгресу українців Канади Клавдія Татар. Церемонія відкриття Конгресу. Виступає Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд. Посол України в Канаді Андрій Шевченко (на трибуні) та експосол Канади в Україні Роман Ващук. Одна з тематичних панелей Конгресу. Український посол Андрій Шевченко серед делегатів та гостей Конгресу. В роботі форуму взяв участь президент СКУ Павло Грод.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s