Герб міста СиктивкарПро соліста ансамблю Сиктивкарського гарнізону Семена Верниченка

Він співпрацює з колективом військового ансамблю Сиктивкарського гарнізону протягом 20 років, постійно виступаючи в ролі соліста перед мешканцями міст і сіл Республіки Комі та сусідніх областей, перед воїнами військових частин і підрозділів, на радіо и телебаченні. І хоч де б лунав спів Верниченка — у великих концертних залах чи у віддалених населених пунктах — всюди його майстерність полонить слухачів.

Співочу манеру Семена Васильовича можна охарактеризувати як велично-спокійну, широку, м'яку й гнучку, просякнуту могутньою задушевністю, мальовничу і таку, що володіє величезною емоційною силою. У репертуарі Семена Верниченка багато українських пісень про кохання, ніжність, розлуку, дружбу. Є також твори громадянського спрямування, що дозволяє зробити висновок про нерозривність у його творчості лірики й героїки. Одначе співак постійно поповнює репертуар новими творами, старовинними романсами та народними піснями. Семен Васильович, як невтомний пропагандист пісенного мистецтва рідної України, багато сил і часу віддає задля формування естетичного смаку слухачів, особливо молоді.

Більше 10 років Семен Верниченко співав у Сиктивкарському міському академічному хорі і вже понад 10 років є солістом Українського народного хору в Сиктивкарі. Ця людина побувала з українськими піснями у всіх містах та містечках Республіки Комі. Його голос чули і в Києві під час двох Всесвітніх конгресів українців, де він виступав від Національно-культурної автономії українців „Україна” в Республіці Комі”. Семен Верниченко також виступав у Московській концертній залі імени П. І. Чайковського на фестивалі, присвяченому видатному українському композиторові Кошицю. Його голос двічі лунав у Таллінні на фестивалях «Західна зірка».

Приємною звісткою для українців, яких доля закинула далеко на Північ, стало те, що нині готуються документи для надання Семенові Верниченку звання заслуженого діяча мистецтв Республіки Комі. Отже, як писав Тарас Шевченко, саме завдяки талантові таких українців «наша дума, наша пісня не вмре, не загине, ось де, люди, наша слава, слава України».

Сергій ГОНЧАРЕНКО,

"Українське слово" 21.04.09

На світлині: Герб міста Сиктивкар.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка