На півночі Росії
Ольга Литкіна-Ковальчук у ветеранських колах Сиктивкара - людина авторитетна. Багато років керує сиктивкарською громадою українців. Стояла у джерел її створення.
- Мама родом з Івано-Франківської області, репресована. Батько - з Тернопільської. Зустрілися вони в Сиктивкарі, коли батько приїхав в Комі на роботу, - розповідає Ольга Леонтїєвна. - У 1984 році мама організувала сімейний ансамбль та міську громадську організацію українців. Брала участь і я: співала, танцювала, а потім вирішила сама очолити нашу організацію українців м.Сиктивкара.
Заходи, які наша героїня і генератор ідей організовує, в яких бере участь, можна довго перелічувати. Наприклад. цього року проводить серію проектів до Дня слов'янської писемності і 150-річчя з дня смерті Великого Кобзаря Тараса Шевченка. У рамках річниці одна з добровільних активісток Ольга Сазонова (росіянка) відшукала й показала членам автономії унікальний фільм про Кобзаря у розповіді відомого українського актора Богдана Ступки.
- А у Фіно-угорському культурному Центрі під час однієї із зустрічей за моєю режисурою активісти показали епізод із поеми Т.Г.Шевченко "Катерина". Коли батьки виганяють з дому єдину доньку з незаконно народженою дитиною (в ті часи в Україні то вважалось страшним позором) присутні, які навіть не дуже розуміли українську мову (комі) просльозились, - розповідає автор постанови. На тій зустрічі молода поет Республіки Комі Таня Пашніна читала "Заповіт" в перекладі на комі.
Завдяки старанням Ольги Литкіної-Ковальчук в цьому році міські жителі змогли побачити унікальні репродукції картин Шевченка-художника (ілюстрації до його віршів, портрети). Їх вона зібрала під час поїздки до України. Можна б частіше бувати в Незалежній та не дозволяють фінанси, заробітки у Сиктивкарі невеликі. Дарма, що Крайня Північ.
Не дивлячись на обмеженість у коштах, ідей у нашої героїні багато. Гроші на громадські справи бере зі свого невеличкого заробітку. На запитання «Чому Ви не збираєте гроші з інших українців громади, адже у Сиктивкарі їх проживає не менш як десять тисяч?», Ольга ніяковіє і відповідає: «Та якось не зручно просити у людей. Вони й самі все добре бачать. Якщо не хочуть брати в тому участь, ну то значить, такі люди. А сама планую на наступний рік організувати серію виставок та лекцій у ВУЗах та коледжах Сиктивкару. Студентам, які вивчають літературу та історію, наглядний матеріал дуже потрібний. Активно ведеться робота у громаді з ветеранами: «Разом відмічаємо свята, вітаємо ювілярів з Днем народження».
- У планах на майбутній 2012 рік - проект з історії України. Хочемо зробити її на століття, розповідати про монастирі і святині, про знатних людей: поетів, композиторів, співаків України. Особлива задумка організувати виставку українських вишиванок із старовинними орнаментами. Тільки нам їх ще треба вишити, бо тих хто знав те мистецтво вже нема. Зараз шукаємо керівника-білошвачку.
Як істинна українка, наша героїня полюбляє готувати різноманітні страви. Особливо вдається борщ та вареники з картоплею, капустою, сиром, вишнями, є й північний варіант - з грибами.
Ольга ОНІЩИК
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
На світлинах: Ольга Литкіна-Ковальчук.Марія Ковальчук - засновниця української громади у Республіці Комі. Ветерани, що воювали на ВВВ та пережили окупацію. Заходи, які наша героїня і генератор ідей організовує, в яких бере участь, можна довго перелічувати.