Український дім на Арбаті все ще не став повноцінним центром культури, законності та формування позитивного іміджу держави на теренах Росії

Саме слова Великого Кобзаря лягли в основу боротьби українців Москви з беззаконням, безчинствами і несправедливістю, які чиняться керівництвом Національного культурного центру України в Москві (НКЦУ).

Вже пішов третій місяць (з 10 квітня 2018 р.), як я від імені нашої української громади відкрито зверталась за допомогою до Президента України з приводу поновлення на роботі в НКЦУ незаконно звільнених працівників, а також щодо питання кричущого порушення прав і свобод людини в українській державній установі та з огляду на безчинства, які діються у цьому закладі. Це при тому, що вся гуманітарна робота фактично завалена, все те, що створювалось протягом 25 років існування Центру, знівечене. Зараз маємо освітньо-гуманітарну пустелю. Центр погруз у судових справах, штрафах за недотримання законів… РФ, так, як установа є резидентом цієї країни. 

Впродовж року і двох місяців наша громада бореться за справедливе вирішення цих питань, за правду, за позитивний імідж України в Росії.

Багато разів ми зверталась за допомогою до керівництва Державного управління справами з цього приводу. Також за нашим проханням до керівництва ДУС звертались народні депутати України, профільні комітети Верховної Ради України, громадські організації, журналісти. Але все марно.

Проблема НКЦУ голосно прозвучала під час заходів у Києві з нагоди 50-річчя Світового Конгресу Українців (СКУ) в серпні 2017 року. Лист-звернення на ім’я Президента України підписали десятки провідних діячів української громади Росії та світового українства. Однак, кругом глуха стіна. Лише відписки − і жодних дій.

Все це призвело до того, що працівники, яких безпосередньо торкнулася несправедливість, змушені були звернутися за допомогою і захистом своїх прав до російських судів, так, як лицемірно радили генеральний директор Національного культурного центру України в Москві і керівники Державного управління справами Президента України, мовляв, все повинно бути згідно чинного законодавства. Хіба ж це не нонсенс?! Українців, українські представники державної влади, замість того, щоб вирішити ці питання дипломатичним шляхом, посилають у російські суди. А в російських судах ці ж представники розповідають, що позивачі нібито борються за те, щоб у Центрі було проукраїнське керівництво, що вони співпрацюють зі світовими українськими організаціями, що вони взагалі націоналісти... і т.д.

Дуже прикро і неприємно. А ще більше − соромно за своїх, які риють яму своїм же. З дій українських чиновників витікає наступне запитання: тих, хто працює на українську справу і позитивний імідж України в Росії, треба ганьбити, принижувати і викидати з роботи? 
Що це за влада і, взагалі, чи є вона в Україні?!!

Суд відбувся, як і радили представники ДУС, все відбулося згідно з чинним законодавством. Правда і справедливість перемогли. 

В боротьбу включились не тільки українці Москви, але й регіонів. Дуже вдячні за високу професійну, юридичну і кваліфіковану допомогу правникам юридичної фірми «Винник і партнери», яку очолює Сергій Винник, голова Центру української культури "Сірий клин" (м. Омськ). 

Суд закінчився. Але боротьба триває... 

Людмила Мельник

Джерело


На світлині: Людмила Мельник. Цей скручений український прапор на фасаді НКЦУ є певним відображенням стану справ в установі, якою керує… Державне управління справами.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка