Святий Власій - покровитель тварин.
Святий Власій - покровитель тварин.

Народний календар.

24 лютого - День святого Власа.

В кінці лютого місяця, 24-го за новим стилем, селяни колись святкували день святого мученика Власа. В народніх віруваннях святий Влас - покровитель худоби, а особливо корів. В цей день селяни служили по дворах молебні, вносили образ святого мученика в стайню або загороду, де стояв скот, кропили худобу

свяченою водою та обкурювали ладаном - «щоб скот добре плодився та не хорів».

Як перший раз на весні вигонили худобу в поле пастися, то служили молебень не тільки святому Юрієві, але й святому Власові.

Молодиці в день святого Власа ходили колись у шинок і пили горілку - «щоб корови були ласкаві». А як поверталися з шинку до хати, то били, бувало, своїх чоловіків днищем - «щоб воли були слухняні». (Днище - дошка, яка вживалася при прядінні льону. На один кінець днища сідала пряха, а в дірку другого кінця вставлявся гребінь або кужіль).

Коли Україна-Русь переходила від поганської віри до християнства, подоби поганських богів були знищені, але пам'ять про цих старих богів ще довго збереглася в народніх піснях, переказах, назвах урочищ та в деяких народніх віруваннях.

Зокрема зберігалася довго пам'ять про «скотья бога Волоса» або Велеса, що згадується в «Слові о полку Ігоревім» разом з Дажбогом і Стрибогом: «...Віщей Бояне, Велесов внуче!» Судячи по «Слову о полку Ігоревім», Велес або Волос був покровителем не тільки скотарства, а й мистецтва.

Ім'я Велеса або Волоса зустрічається і в договорах, що складалися поміж русами та греками в Х-му столітті по Р. X. Так, у договорі 971 року читаємо таке: «... да иміемъ» клятву от бога, въ его же віруемъ в Перуна и въ Волоса, скотья бога...».

В рукописі Великої Мінеї Макарівської стоїть, що: «...великій Князь Владиміръ повелъ испроверщи, избити кумиры, овы извещи, а иныя ижжещи; Волоса, его же именоваху скотья бога, повелівъ Почайну ріку врещи».

Тобто, за наказом великого князя Володимира подоба бога Волоса, якого наші предки вважали покровителем худоби, була знищена. (Народи скандинавських країн у своїх міфах теж мають вола-бога, що зветься у них «Val-ass» або «Valiass». Див. «Edda Saemundina», t. III).

Нам відомо, що по християнізації України-Руси місце поганських богів зайняли християнські святі. Згідно з народнім уявленням, вони стали покровителями тих ділянок людського життя, якими опікувались давніше поганські боги. Так громовержця Перуна замінив святий пророк Ілля, а Волоса - святий мученик Влас.

Легенда каже, що святий мученик Влас жив у IV столітті по Р. X., що був він покровителем лісових звірів і опікувався бідними людьми. На доказ такої опіки розповідається, як святий Влас повернув бідній вдові вепра, якого вкрав вовк.

На півночі, в районі ріки Веґа, в лісах Вологородського і Архангельського повітів було багато церков і каплиць в ім'я святого Власа. Празник на честь цього мученика селяни відзначали тим, що приносили до церкви продукти скотарства, а найбільше коров'ячого масла. Цей, дуже цікавий звичай описав етнограф И. Снєґірьов: «Донині (тобто до 1838 року - О. В.), серед лісів, стоїть древня церква в ім'я святого Власа, ікона якого явилась 19-го січня (старого стилю - О. В), як повідає місцевий переказ. В цей день з усієї Вельської округи селяни з'їжджаються і сходяться молитись заступникові своїх інтересів. Тоді парафіяльний священик відправляє там обідню, потім служить загальний і нарешті приватні молебні для молільників. Туди приносять коров'яче масло, яке з поклоном кладуть перед образом св. Власа. За одне свято збирається від 30 до 40 пудів масла; частина його дається священикові з причетом, а решта залишається на користь церкви. В інших парафіях Шенкурської і Вельської округ так само святкують день св. покровителя скотарства в суботу перед св. П'ятидесятницею... Як у празник св. мученика Флора і Лавра приводять коней до церкви для окроплення їх свяченою водою, так і до церкви св. Власа приводять корів, особливо під час падежу, і співають обітні молебні. Цей святий зображений на іконі (в одній із новгородських церков) в оточенні худоби...». Ріка Веґа - ліва притока Північної Двіни. Землі над Вегою підпали під московське володіння в кінці XV ст. Перед тим були посілістю новгородських князів. При нагоді нагадаємо, що в цій місцевості, зокрема в Архангельському повіті, було записано частину билин київського циклу.

Як бачимо з цього опису, на далекій півночі, де ідеї християнства прищепилися і слабше, і значно пізніше, поганські звичаї (навіть принесення жертви - масло!) добре збереглися. Правда, ці звичаї християнізувалися були вже настільки, що відбувалися перед християнським святим мучеником Власом.

На закінчення цього короткого нарису про день святого Власа згадаємо, що на Чернігівщині і в південних районах Київщини «Власові морози» вважаються останніми в році, а тому існує приповідка: «Святий Влас збиває ріг з зими!»

На Волині покровителем худоби вважається святий Харлампій; його день святкувався 23-го лютого.

Про св. Харлампія ми зустрічаємо згадку і в Чубинського (т. III, стор. 7): «Св. Харлампій - покровитель свійських тварин. В цей день багаті селяни - власники худоби наймають молебень. В тих селян, які цей день святкують, худоба буде в доброму стані».

Чубинський документує свій запис селом Іванківці на Переяславщині. Отже св. Харлампія, як покровителя худоби, знають не тільки на Волині, а і на Полтавщині. Однак, згідно з відомостями, які вже є в етнографічній літературі, св. Влас на Україні популярніший, ніж св. Харлампій.

На другий день після святого Власа, 25-го лютого - день святого Мелетія. Існує прикмета: якщо на Мелетія гарна соняшна погода, то це віщує великі морози та метелицю.

У місяці лютому колись господарі на Київщині, Чернігівщині та Полтавщині нічого не робили волами в п'ятницю кожного тижня - гріх! Селяни говорили: «Хто запряже воли в лютневу п'ятницю, то в того або воли подохнуть, або руки відсохнуть!»

Господині, бувало, не прядуть починків і не шиють сорочок у кожну п'ятницю лютого місяця - «щоб коноплі родили».

Олекса Воропай. «Звичаї нашого народу».

Святий Власій з новгородської ікони.
Святий Власій з новгородської ікони.
Велес - "скотій бог".
Велес - "скотій бог".

На світлинах: Святий Власій - покровитель тварин. Святий Власій з новгородської ікони. Велес - «скотій бог».

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка