Українська мрія (Новосибірськ)

Володимир Павук із Новосибірська ділиться короткими спогадами про своїх рідних, доля яких тісно переплелася з історією України

Коли я вчився у п’ятому класі − розпитував свого дідуся Михайла Пронишина (по маминій лінії) про його біографію, про те як австріяки забрали його у 1914 році на Першу світову війну, як у 1916 році він потрапив у полон до "москалів" і опинився аж у Туркестані… І лише в 1918 році через Червоний Хрест повернувся додому...

НКАУ Новосибірська побувала з концертом і виставкою в селищі Дорогіно Черепанівського району

14 березня ц.р. ми провели виїзний День української культури в селищі Дорогіно Черепанівського району Новосибірської області. Захід був присвячений 206-й річниці від дня народження Тараса Шевченка.

У програмі була велика виставка української вишивки із моєї колекції, два відеоролики про Кобзаря, в тім числі – про відкриття пам'ятника в Новосибірську, а також велика концертна програма за участі наших  художніх колективів: вокального ансамблю "Мрія" та ансамблю бандуристів "Дивоструни. У виступах також брали участь місцеві гурти.

 

У день народження Кобзаря активісти місцевої НКАУ поклали квіти до його пам’ятника та зібралися на урочистий вечір у своїй українській хаті

9 березня 2020 року, в День народження Тараса Шевченка, українці Новосибірська знову прийшли з квітами до пам’ятника Кобзареві. Вони вклонилися Тарасові, читали його безсмертні твори.

Про те, як відбувалося становлення Національно-культурної автономії українців Сибіру і як вдається існувати нині, розповів у інтерв’ю газеті «Голос України» голова НКАУ Новосибірська Володимир Павук

Виповнюється 30 років Національно-культурній автономії українців Сибіру. Про те, як відбувалося становлення цієї організації в регіоні, де кожен третій його житель має в тій чи іншій мірі українське коріння, і як вдається існувати нині, в часи жорстокого протистояння, розповідає голова УНКА Новосибірська Володимир Павук.

— У 80-х роках у СРСР існувала така теза: «... национальные признаки у людей стираются и появляется общность советский народ...». І ніби на противагу цьому під кінець Радянського Союзу відбулося ейфорійне підняття національної самосвідомості у всіх народів багатонаціональної країни: кожен представник національних меншин почав пишатися своєю етнічною приналежністю, своєю культурою і традиціями, історією свого народу. Історією, яку часто держава замовчувала або спотворювала. Саме в той час у Новосибірську зародилося перше у місті громадське українське об’єднання, — розпочав свою розповідь пан Володимир.

Ансамбль «Мрія» місцевої національно-культурної автономії українців Новосибірська відзначає своє десятиріччя

Після того, як у 2007 році я створив Український культурний центр, стало очевидним, що тепер треба мати свій хороший український ансамбль. Почав шукати відповідного хормейстера і тих, хто любить і вміє співати українські пісні. Так, у 2009 році я привів до нашого центру Бориса Сергійовича Ликсова і вже за його допомогою стали комплектувати колектив.

Місцевій національно-культурній автономії українців Новосибірська виповнилося тридцять років. Про історію цього громадського об’єднання та свою особисту участь у його роботі розповідає нинішній керівник організації Володимир Павук

Нині, в рік свого тридцятиріччя, громадська організація «Місцева національно-культурна автономія українців м. Новосибірська» є однією з найактивніших та найбільш дієвих національних організацій в Новосибірську та Новосибірській області і пропагує українську культуру в регіоні, де кожен третій його житель має в тій чи іншій мірі українське коріння.

Святкове вітання від Володимира Павука (м. Новосибірськ)

Шановні друзі!

Щиро вітаю усіх з Новим роком та Різдвом Христовим! Миру та злагоди, здоров’я та процвітання вам і вашим близьким!

Нас усіх об’єднує любов до неньки-України, турбота про її стійкість,  розвиток та добробут народу.  

Українцям Росії зичу активно, згуртовано і повсюдно нести українську культуру та народні традиції в цей нелегкий час.

Редакції сайту «Кобза» бажаю особистого щастя та нових творчих успіхів!

Всім дарую наш ювілейний календар на 2019 рік! Користуйтесь.

Етнографічний фестиваль «Лемківська ватра» щороку збирає автохтонних українців, розпорошених по всьому світу

Восьмого листопада ц.р. Верховна Рада України прийняла Постанову "Про вшанування на державному рівні 75-х роковин початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944 - 1951 рр."

...Протягом багатьох століть автохтонні українці на цих територіях зазнавали постійних утисків та переслідувань за свою віру, мову, землю, численних людських жертв, духовних й матеріальних втрат, неодноразових примусових виселень... Найбільш жахливими серед них були репресії та депортації 1944-1951 років, у тім числі, і горезвісна операція "Вісла"...

Українці Новосибірська вшанували людей поважного віку

На початку вересня новосибірські українці традиційно збираються в своєму культурному центрі щоб відзначити декаду людей похилого віку, або, як кажуть, поважного віку. Але голова  національно-культурної автономії українців м. Новосибірська Володимир Павук ветеранів організації називає не інакше як «золотим» активом. Бо то є найбільш активні члени громади. Причому, багато з них ще й досі несуть в собі ту романтичну ейфорію національного самовизначення та української ідентичності, яка існувала на початку бурхливих 90-х років минуло століття. Той дух вони сьогодні передають молодшим поколінням небайдужим українцям Сибіру.

 

Минуло три роки з дня відкриття пам’ятника Кобзареві в Новосибірську. Спогади про те, як все було

Одна мудра людина сказала: колись і ми помремо, а що ж залишимо після себе?..

На мою долю випало залишити місту Новосибірську, а також нашим дітям і онукам чудовий пам’ятник великому Тарасові Шевченку. Спорудження пам’ятника було присвячено 200-річчю від дня народження поета й художника.

Довгих три роки я йшов до своєї мети. Весь цей час жив цією ідеєю. То був один із дуже важливих проектів у моєму житті! Всупереч опору недоброзичливців і невірству скептиків, долаючи десятки перепон, не рахуючись ні з часом ні з витратами, я крок за кроком просувався вперед. Сказати, що це було нелегко й непросто – значить не сказати нічого...

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка