Українська мрія (Новосибірськ)

Володимир Павук

Відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку в Новосибірську викликало широкий резонанс у ЗМІ, як у самій Росії, так і поза її межами

«...Свою Україну любіть.

Любіть її… во врем'я люте,

В остатню, тяжкую мінуту

За неї Господа моліть…»

Постать Тараса, звичайно, заслуговує на те, щоби споруджувати йому пам’ятники у всьому світі, де тільки є українці. Бо він - наша гордість! Незважаючи на те, що минуло вже 200 років від його народження, незважаючи на всі сучасні політичні перипетії у світі. Сьогодні, в сучасній Росії, коли ми будуємо йому пам’ятники, коли готуємо концерти, виставки, лекції та інші заходи, присвячені його творчості – ми тим самим,у непростих умовах, підкреслюємо свою ідентичність, свою любов і підтримку української культури, народних традицій, історії. Це особливо важливо в багатонаціональному середовищі, в якому ми живемо…

Володимир Павук, Новосибірськ

Многая літа дорогому соратнику і ветерану українського руху!

Колектив «Кобзи», разом із тисячами наших читачів на всіх континентах, щиро і від усього серця вітає нашого дорогого пана Володимира Павука, голову Національно-культурної автономії українців міста Новосибірська, із 65-літтям!

Володимир Павук

У Новосибірську відкрили памятник Т.Г. Шевченку

…Одна мудра людина сказала: колись і ми помремо, а що же людям ми оставимо?...

На мою долю випало подарувати місту Новосибірську, де кожний третій мешканець має тією чи іншою мірою українське коріння, а також нашим дітям і онукам прекрасний памятник великому Тарасу Шевченку. Спорудження памятника було приурочене до 200-річчя від дня народження Поета і Художника.

Довгих три роки я йшов до цієї мети. Весь той час я жив цією ідеєю. То був один із дуже важливих проектів у моєму житті! Всупереч опору недоброзичливців і невірству скептиків, долаючи десятки перепон, не рахуючись ні з часом, ні з видатками, я крок за кроком просувався вперед. Сказати, що це було мені нелегко і непросто – значить, нічого не сказати.

 Володимир Павук, голова «Української мрії»

Володимир Павук запрошує на свято!

Шановні друзі!

Запрошую Вас на відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку, яке відбудеться в Новосибірську 29 вересня о 15 годині за адресою вул. Кірова 3.

Додаткова інформація по тел. +7 913 925 4191

Володимир Павук

Українські культурні заходи в Новосибірську

Вже традиційно наприкінці червня Новосибірськ відзначає свій черговий день народження проведенням масового фестивалю «День міста» – цього року місто відзначало 122 роки від дня свого заснування. Для великого і багатонаціонального міста з півторамільйонним населенням це вік зовсім молодий.

А наприкінці липня теж традиційно (уже восьмий рік поспіль) у парку культури і відпочинку  «Березовий гай» проходив фестиваль «Словянське подвіря».  Організаторами цього фестивалю є національно-культурні автономії українців і білорусів.

Володимир Павук

У Новосибірську висадили Шевченкову вербу

Чи думав Тарас, коли встромив вербову гілку в Оренбурзьку землю, що через багато років вербова гілочка потрапить в українську землю, а звідти до Сибіру? Невідомо. А може, і думав, особливо тоді, коли з тої гілочки в Новопетрівській фортеці за 8 років виросла справжня верба, яка своїм холодком обіймала Тарасову голову і трохи заспокоювала….

Красиво написав російський письменник Костянтин Паустовський у своїй маленькій повісті «Тарас Шевченко», яку надрукували у 1939 році. Повість розпочинається саме з події, яка відбулася в Гур`єві, де дідусь розповідає своєму онуку, нащадку Тараса про те, як солдат Шевченко випадково підняв на вулиці у Гур’єві вербову паличку і потім посадив її по прибутті в Новопетрівську фортецю. Вчасно була написана і надрукована ця повість, адже у 1939 році у Києві, тоді уже столиці України, збудовано пам’ятник Тарасу Шевченкові на тому місці, де колись стояв пам’ятник Миколі Першому, котрий віддав Шевченка в москалі, без права писати і малювати, та ще й заборонив підвищення у званні, як додаткове покарання.

Володимир Павук, голова національно-культурної автономії українців Новосибірська

Про рік Тараса Шевченка в Новосибірську

Недавно хтось висловився в інтернеті, що жінку треба любити повсякденно, а Тараса Шевченка згадувати хоч би раз на рік. Звичайно, заслуговує Тарас на те, щоб частіше згадувати його. Ті, хто цінує поета, згадують день викупу молодого Тараса з кріпацтва – 7 травня (за новим ліком) 1838 року. День перепоховання в Україні –22 травня (за новим ліком) на Чернечій  горі. Ще є одна дата – день звільнення Тараса Шевченка із солдатського заслання (21 липня1857 року за старим ліком Тарас отримав звістку про звільнення). Ось кілька дат, коли ми маємо нагоду зібратися і пом’янути Тараса Шевченка.

День народження і смерті – це Шевченківські дні, коли його згадує усе прогресивне українство і не тільки українство. Як завжди, 9 березня цього року було людно в Українському Культурному Центрі м. Новосибірська.

Володимир Павук
Володимир Павук

Наше завдання - гідно нести українську культуру у будь-яких умовах. "Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю».

Майже півтора століття минуло відтоді, як Тарас Шевченко звернувся до своїх земляків з такими словами. Шевченківське звернення до своїх нащадків побачили російські українці і гості, які прийшли на святкування Дня міста Новосибірська. Цьогорічне святкування було особливим: в Україні йде війна і зараз небувало напружені відносини між Росією й Україною.

29 червня на майданчику біля Оперного театру, де розташувалися стилізована «українська хата» і стенди виставки українського прикладного мистецтва, було найбільш людно. Як завжди на таких святах, національно-культурна автономія українців м. Новосибірськ намагалася показати красу українського мистецтва вишивки. І всюди прослідковувалась Шевченківська тема: портрет Шевченка, написаний маслом і вишитий; різні календарі і листівки про ювілей Поета і про те, яким буде майбутній пам'ятник Тарасу в Новосибірську. Тут же стояла й скринька для добровільних внесків на пам'ятник. А майстрині вишивки давали бажаючим майстер-класи з вишивки. Майже два десятка гостей бажали придбати вишиванки і були розчаровані, що експонати не продаються, але вони могли замовити собі вишиванки....

Гнат Стеценко
Гнат Стеценко

Академік Тарас Шевченко в Академічному містечку Новосибірська

Скажете, неймовірно? Ймовірно. Через 200 років після свого народження Академік Академії мистецтв Російської Імперії Тарас Шевченко з'явився на малій сцені Будинку Вчених Сибірського відділення РАН. З'явився у вигляді портретів, пам'ятників та голосу артистів, які читали вірші поета. Лунали пісні на його вірші, виконані народними митцями Сибіру. Дійсно, Тарасу Шевченку 31 жовтня 1860 року, менш, ніж за півроку до смерті, було надано звання Академіка гравірувального мистецтва.

У Новосибірську поминають Тараса Шевченка "незлим, тихим словом" протягом усього цього року - у рік двохсотліття поета. Цього разу громадськість міста зібралася у Будинку вчених не просто на Шевченківський вечір, але і на свято української культури «Академік Тарас Шевченко і українська культура". У вестибюлі відкрилася виставка "Українська народна вишивка". Тут зустрілися вишивальниці з різних куточків України та Сибіру. Одні приїхали з Вінниччини, як сестри Софія Кохан і Катерина Платонова, з Прикарпаття - Катерина Петрик, а Олександра Пишкова народилася в Сибіру, а діди приїхали з Полтавщини. Всіх їх об'єднує одне - любов до України і до українського мистецтва вишивки. Досить цікавою була виставка-колекція українських вишиванок (чоловічих і жіночих), які зібрало подружжя Павуків (Валентина та Володимир).

Майстер клас у прядінні вовни показала 77-літня пані Зоя, діди якої приїхали сюди на початку ХХ століття з Чернігівщини. Їхали волами, як чумаки. Приїхали і лишилися тут назавжди. Правда, батько загинув у роки війни на українській землі. Ось так сталося.

Гнат Стеценко
Гнат Стеценко

У Новосибірську урочисто відзначили ювілей Шевченка

Тарасові Шевченку двісті років від дня народження, але він до сьогодні - разом зі своїм народом. Він і батько, і син, він і Пророк, і Месія. Так уже нас привчили: зустрічатися з Тарасом у пам'ятні дні народження і смерті, які стоять поряд. Символічна смерть на другий день після дня народження. А йому ж було лише 47 років! З них 24 - кріпаччина, 10 - солдатчина, і лише 13 лишилося на волю. Отакою була його доля при житті. Але вічною стала його слава у пожиттєвий час. І вона не згасає: навпаки, дедалі пишнішим робиться вінок світової слави Тараса Шевченка.

Відзначення двохсотлітнього ювілею Великого Кобзаря на сибірській землі розпочалося задовго до дня його народження і продовжуватиметься протягом усього року. Але наймасштабніший захід, організований українською автономією разом з Міністерством культури Новосибірської області, відбувся 2 березня, коли громада Новосибірська зібралася у просторому БК ім. Горького, куди на свято завітало більше 600 гостей. Протягом двох годин тривала виставка-розповідь про життя Тараса, тут же у фойє розмістилася велика виставка української вишивки - як символу нації. Несподіванкою для багатьох стала об'ємна філателічна експозиція «Тарас Шевченко - сторінки життя Великого Патріота», яку надав нам українець з Кіпру Георгій Георгідіас.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка