Українська мрія (Новосибірськ)

Володимир Павук
Володимир Павук

Святкування діаспорою 20-річчя державності

Україна в цьому році відзначила двадцятиріччя своєї державності. У кожної держави світу є свій День народження. Для України - це 24 серпня 1991 року. Для російських українців - це також свято, нагода ще раз нагадати, що коріння наше з України.

На свято України в Новосибірську зібралися 27 серпня в Культурному центрі української національно-культурної автономії представники української діаспори. Тут і ті, хто народився в Сибіру, тут і ті, хто приїхав до Сибіру майже півстоліття назад, прийшли і ті, хто приїхав сюди уже з незалежної України. Всіх їх об'єднує одне - пам'ять про своїх предків, любов до України і української культури.

Тож, недарма ведуча Зінаїда Ємець звернулася до громади словами Володимира Сосюри:

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

Наш Великий земляк
Наш Великий земляк

Українська  діаспора  Новосибірська  вшанувала  пам'ять  Кобзаря

Шевченківські дні вже традиційно збирають українську  діаспору Новосибірська. Аби вшанувати  пам’ять про Великого  Кобзаря наша громада, як завжди, зібралась  7  березня  в  культурному  центрі  Української  національно-культурної  автономії (УНКА).  Святковий захід відкрив заступник  голови  УНКА  Володимир  Павук. Він  розповів  гостям заходу про культурне життя автономії та його стан протягом останнього року.  Пан Володимир зазначив,  що крім культурних заходів безпосередньо  в  УНКА,  наші художні колективи – ансамбль  «Мрія» (кер. Валентина  Цирульникова)  і ансамбль бандуристів «Чарівниці» (кер. Світлана Єрмакова) – беруть  активну  участь у культурних  програмах  мерії  м.  Новосибірська, а також у різних заходах автономій та культурних об’єднань  інших  національностей.

Голова автономії Володимир Шевченко надав слово спеціальному гостеві свята – новому консулу Генерального консульства України в  Тюмені Турку Василю Михайловичу. Консул розповів про нові перспективи  співпраці  України та Новосибірської  області  в  економічній сфері.

Посол України відповідає на запитання членів нашої громади
Посол України відповідає на запитання членів нашої громади

Амбасадори української держави побували в гостях в культурному центрі Національно-культурної автономії українців міста Новосибірська

В Новосибірському аеропорту «Толмачово» 17 січня зробив зупинку літак Президента України пана Януковича Віктора Федоровича в його подорожі до Японії. Президента зустрічали Надзвичайний і Повноважний Посол України в РФ пан Єльченко Володимир Юрійович, перший секретар служби внутрішньої політики відділу з політичних питань Посольства пані Дмитренко Світлана Миколаївна, генеральний консул України в Тюмені пан Колядін Михайло Сергійович, представники адміністрації області і міста.

Наступного дня пан Посол мав зустрічі з мером міста Новосибірська паном Городецьким Володимиром Пилиповичем, губернатором Новосибірської області паном Юрченком Василем Олексійовичем. На зустрічах обмінялися думками про розширення ділових і культурних зв’язків між Україною і Новосибірськом та Новосибірською областю. Українські дипломати відвідали ряд підприємств, котрі мають з Україною торгово-економічні  зв’язки.

Сергій Пилипенко і солістка хору Поліна Салова
Сергій Пилипенко і солістка хору Поліна Салова

Про те, як це велике свято зустріли члени «Союзу українців Сибіру»

Різдвяну вечірку провели активісти нової української організації Сибірського регіону - Некомерційного культурно-просвітницького фонду «Союзу українців Сибіру», культурного співтовариства, об'єднуючого представників різних поколінь і національностей. Тут окрім українців і людей з українським корінням, є і ті, хто цікавляться культурою, історією і життям України і українців, представники бізнесу і науки, пов'язані з Україною.

Святковий стіл прикрашали національні українські блюда.  На славу постаралися Валентина Чумакова і Поліна Салова, приготувавши Різдвяну кутю, капусник Полтавський, медові пряники. А царицею столу стала домашня ковбаса, справа рук Сергія Іващенка, заступника президента нашого фонду. Не дивлячись на те, що все це проходило по родинному, невелику концертну програму, підготували представники нашого молодіжного відділу «Лелека». Нагадую, що керівником Молодіжного українського центру «Лелека» при «Союзі українців Сибіру» є Валентина Чумакова.

Ікона Покрови Пресвятої Богородиці
Ікона Покрови Пресвятої Богородиці

Спогади про те, як українці Новосибірська зустрічали Святу Покрову

Саме 14 жовтня – на свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі просто Святої Покрови  зібралися у своєму клубі члени національно- культурної автономії українців Новосибірська, щоб у теплому колі друзів згадати про це свято.

“Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем".- так розпочала  свою розповідь  про це свято Зінаїда Ємець. В українських селах і досьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні. Але то в селах, та ніби-то й українських, а в містах і селах Сибіру, певно, і сучасної України,  не дуже дотримуються обрядів наших предків. Може тому і розлучень багато.

Виступає Олег Адамов
Виступає Олег Адамов

Святкові збори в честь Дня Незалежності

Якщо 24 серпня 2010 р. сибірські українці вітали один одного з Днем Незалежності України телефоном, через Інтернет або при зустрічі, то 27 серпня ввечері у п’ятницю зібралися у своєму клубі члени національно-культурної автономії українців Новосибірська та гості. Вечір відкрили піснею «Молитва» на слова Вадима Крищенка.

З вітальним словом звернувся голова національно-культурної автономії,  доктор мед наук, професор – Володимир Шевченко, його замісник – Володимир Павук, представник консульства України в Тюмені – Михайло Косюк.

Володимир  Шевченко у своєму виступі відмітив, що нашій організації вже 21 рік, а незалежній Україні лише19 років, що свідчить про рівень національної свідомості місцевої громади.

Сучасний український весільний рушник
Сучасний український весільний рушник

Ожили вони в клубі національно-культурної автономії українців Новосибірська

Чому протягом століття поступово витіснялися вишиті рушники з українського помешкання?   Першими відмовилася від вишитого рушника українська інтелігенція, яка відокремилася від батьків, хоч  у батьківських хатах ще довго прикрашали вишитими рушниками сімейні портрети, ікони, портрети  Тараса Шевченка. Треба визнати, що в радянський період існувала своєрідна, може не зовсім заборона, але якесь табу, мовляв не культурно  обвішувати рушниками портрети в оселі. Та, власне, уже й оселею важко було назвати міські, «городські квартири». Та й місто - не село, у ньому не інші обряди, а просто обривки сільської України.

Не вжилися рушники і на  міському весіллі, хоч, якщо тут переважали вихідці із села, то елементи українського вишитого рушника  ще інколи зберігалися. А от в українському селі ще й досі зберігаються окремі звичаї, пов’язані з  вишитим рушником - від народження до поховання.

Але повернемося до сьогодення. У якій українській сім’ї, в сучасній модерновій, елітній квартирі висять в тому чи іншому варіанті українські вишиті рушники, прикрашають портрети чи ікони? Та й ікони дуже рідко зустрічаються, хоч трапляються іноді. А от на Прикарпатті і Закарпатті майже в кожній сільській світлиці зберігаються українські рушники на іконах та портретах своїх незабутих предків,  Шевченкові та Франкові. Та це в селі. У місті, навіть на Прикарпатті, все рідше зустрічаються у побуті  український вишитий рушник. Більше серветки, ліжники.

Керівник ансамблю бандуристів Чарівниці Світлана Єрмакова

Як новосибірські українці відмічали шевченківські дні

Розбрелися по Світу нащадки Тараса Шевенка, але слово, мовлене ним і юначі роки, і з проклятої солдатчини і в останні дні свого короткого життя стало для, українців, святим. Не всі читають Біблію, не всі читають і Шевченка, але усі хто читають, знаходять для себе кожен раз щось нове, відкривають для себе Ісуса і Шевченка.

Ось і в другу неділю березня зібралися сибірські нащадки Тараса, щоб згадати свого Пророка незлим тихим словом. І воно дійсно було тихим і не злим.

Гнат Стеценко

Нужен ли наш Кобзарь россиянам с украинскими корнями

Не попал по царской милости молодой поэт и художник Тарас Шевченко на сибирские рудники, «во глубину сибирских руд», вслед за декабристами. Доля закинула его только в казахские степи, за Арал. В это время Российская империя расширяла свои границы повсюду, где могла сломить сопротивление аборигенов. Хотя и тогдашние, и некоторые современные историки, политические деятели считают, что многие народы, живущие на своей земле, сами просились под руку и власть белого царя, способного защитить их от более враждебных соседей. Как бы из двух зол выбирали меньше. Так и родились в царской России национальные меньшинства, «нацмены» Много было таких народов. Некоторых уже сегодня и в помине нет. Другие на грани вымирания. Все теперь ходят под одним именем – граждане России – россияне. В общем-то, правильно. Сугубо по-американски. Демократически ли это? Кто его знает. Времена меняются.

Різдвяні свята і Новий рік в українському клубі національно-культурної автономії українців міста Новосибірська

Дідух на свято Різдва у нас на покуті

Наше українське товариство, яке зібралося 9 січня 2010 року на святкування Різдва Христового і Нового року, щиро вітав голова національно-культурної автономії, доктор медичних наук, професор Володимир Петрович Шевченко.

До присутніх з коротким вітанням звернувся настоятель храму Ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радосте» ігумен Зіновій (Юрчук), помічник архієпископа Новосибірського і Бердського Тихона по архітектурі і будівництву. Сам отець Зіновій українець, що родом з Ровенської області України. Він побажав українцям Новосибірська усіляких гараздів і злагоди, подарував нашій українській громаді до свята Різдва Христового ікону Божої Матері «Всіх скорботних Радосте».

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка