Українська мрія (Новосибірськ)

Логотип журналу Сибирские огниВ Культурному центрі НКАУ м. Новосибірська відбулася презентація спецвипуску цього журналу, присвяченого сучасній українській літературі

В нашому культурному центрі відбулася презентація спеціального номера літературного журналу "Сибирские огни", присвяченого сучасній Україні. Ні, не Україні, а українській літературі. Поняття література надзвичайно широке. Це і проза, і поезія, і драматургія, і літературна критика, а ще й видавнича справа. І все це спробували зробити російські письменники Новосибірська в своєму журналі «Сибирские огни» на чолі з головним редактором журналу Володимиром Берязєвим. Вони присвятили весь журнал українській літературі, сучасній літературі. Якщо по великому рахунку – то наша українська література взагалі молода, їй вистачило століття: від Котляревського і Шевченка до сьогоднішніх письменників, яким і надали сторінки свого журналу сибірські побратими.

Олексій ЛевицькийСлово пам’яті про народного артиста Росії Олексія Левицького

В українському селі Ожарівка, що на Хмельниччині, перед самим голодомором у 1931 році народився хлопчик, якому судилося вижити, незважаючи на тяжкі роки для його батьків. А потім заспівати, та таким басом, що чути було із Сибіру на увесь світ. А чому б і не чути, коли учителем співу молодого Олексія Левицького у Київській консерваторії був сам Іван Паторжинський. Так, саме він дав молодому співаку дорогу у світ музики і співу. Скінчивши консерваторію у 1958 році, молодий артист, певно, мріяв про Київський оперний театр. Може і сам Паторжинський про це мріяв. Але мрії нечасто збуваються. І опинився талановитий бас Олексій Левицький аж у Сибіру.

Перший голова  української громади Новосибірська академік Іосаф Ладенко Національно-культурній автономії українців міста Новосибірська сповнилося 20 років

7 листопада 2009 року в актовому залі Сибірського університету споживчої кооперації було людно. Саме тут відмічали своє двадцятиріччя громадська організація «Національно-культурна автономія українців м. Новосибірська» (УНКА).

У нас в гостях Петр Иванович Панасюк. Беларусский поэт в гостях у «Лелеки»

18 октября 2009 года, несмотря на холод и слякоть, в нашей академии прошла интересная творческая встреча актива Молодёжного украинского центра «Лелека» с Петром Ивановичем Панасюком - известным поэтом и песенником белорусского культурного центра им. Ефросиньи Полоцкой.

Наши студенты в гоголевских образах Вакулы и Оксаны. Как мы отметили юбилей писателя и 3-летие Молодёжного украинского центра «Лелека»

В Центре национальных литератур 3 октября 2009 года творческим объединением Молодёжного украинского центра «Лелека» (актив, театральная студия «Рада», вокальная студия «Крыныця») и объединенным профкомом Сибирской государственной геодезической академии (СГГА), в рамках 200-летия Николая Васильевича Гоголя и 3-летия МУЦ «Лелека» было организовано театральное действо «Миры Гоголя».

Громадська організація „Місцева національно-культурна автономія українців м. Новосибірська”.Спогади про обласний Фестиваль національних культур, на якому новосибірські українці відображали традиції своїх родин

Минулий рік в Новосибірську був об'явлений «Роком сім'ї». В обласних засобах масової інформації було ряд публікацій на цю тему. В тім числі і про національні родини. А 23 грудня 2008 року в Палаці культури залізничнів був проведений традиційний Сьомий щорічний міський Фестиваль національних культур. На ньому кожна національно-культурна автономія обласного центру відображала традиції національних сімей. Пропоную подивитися фоторепортаж про цю подію в житті Національно-культурної автономії українців міста Новосибірська.

Майбутній гетьман - онук Миколка, син Дмитра. Про батьківські традиції на сибірській землі

Всі ми - громадяни РФ. Для тих, хто народився в Росії - це їх Батьківщина. В Сибіру ще багато українців, для котрих Україна - їх Батьківщина. А якщо предки далекі і близькі з України, то це вже коріння. Що виросло з цього коріння - самі бачите.

В багатьох родинах не забувають своє коріння і свою Батьківщину. Дбайливо зберігають старі фотографії, сімейні реліквії, ікони, «Кобзар» Тараса Шевченка. Зберігаються музичні записи української музики, чудесних українських пісень. Збереглася українська мова, національні традиції, національний одяг і атрибутика.

Гнат СТЕЦЕНКО.Про Миколу Гоголя і Тараса Шевченко

У кожного своя доля, і свій шлях широкий

Тарас Шевченко

Ішли вони у Світ різними стежками, з різними долями. Увійшли, щоб розказати Світові про український народ, яким він був, яку має свою нелегку долю. Про народ, який є, живе і народжує вірних синів своїх, на жаль, як часто буває в житті, не тільки вірних.

Сергій  Пилипенко. Як в «столиці Сибіру» з'явився на світ Молодіжний український центр

Я, Пилипенко Сергей Алексеевич, окончил в 2001 году Новосибирский государственный педагогический университет по специальности «История». С 2008 года - соискатель Сибирской государственной геодезической академии (СГГА) по специальности «Археология». С 2009 года - старший преподаватель кафедры гуманитарных наук СГГА, являюсь руководителем археологического клуба СГГА «Кыпчак» и Молодёжного украинского центра «Лелека».

02_raj_01.jpgЙого організовано і проведено до 200-річчя Миколи Гоголя і 20-річчя Національно-культурної автономії українців міста Новосибірська

Воскресная утренняя тишина в райцентре поселке Колывань 23 августа была нарушена не только звоном церковных колоколов. На праздник, посвященный 200-летнему юбилею Николая Васильевича Гоголя, собрались гости из сел района и города Новосибирска. На площади напротив районного Дома культуры «Юность» гудели торговые ряды. Импровизированные подворья, демонстрировали самобытность, колорит, национальное убранство украинского быта. Яркими красками пестрели вязаные изделия, расшитые рушники и скатерти, поделки - расписные герои гоголевских произведений, сделанные из теста, вышитые картины, радовали своей неповторимостью и оригинальностью. Но больше всего зрители восхищались щедрыми столами - огромные помидоры и маленькие огурчики, кабачки, сибирские сливы и вишни, манящие арбузы да дыни. Всевозможные ватрушки, вареники да галушки были украшением столов. И, конечно же, центральным украшением каждого стола было украинское сало! Каждое муниципальное образование района представляло свое подворье. С театрализацией и музыкальными номерами.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка