Володимир Павук

Відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку в Новосибірську викликало широкий резонанс у ЗМІ, як у самій Росії, так і поза її межами

«...Свою Україну любіть.

Любіть її… во врем'я люте,

В остатню, тяжкую мінуту

За неї Господа моліть…»

Постать Тараса, звичайно, заслуговує на те, щоби споруджувати йому пам’ятники у всьому світі, де тільки є українці. Бо він - наша гордість! Незважаючи на те, що минуло вже 200 років від його народження, незважаючи на всі сучасні політичні перипетії у світі. Сьогодні, в сучасній Росії, коли ми будуємо йому пам’ятники, коли готуємо концерти, виставки, лекції та інші заходи, присвячені його творчості – ми тим самим,у непростих умовах, підкреслюємо свою ідентичність, свою любов і підтримку української культури, народних традицій, історії. Це особливо важливо в багатонаціональному середовищі, в якому ми живемо…

… Після відкриття пам’ятника Шевченку національно-культурна автономія українців Новосибірська провела два культурних заходи, присвячених цій події.

18 жовтня в приміщенні українського культурного центру члени організації святкували відкриття пам’ятника: спочатку  відбувся концерт, а після нього – фуршет, на якому знову невимушено звучали пісні, уривки із поезії Тараса Шевченка.

А вже 24 жовтня у великому БК «Зірка» а Академмістечку відбувся концерт та виставка української вишивки, присвячені відкриттю пам’ятника. Тут же була вивішена велика стінгазета зі світлинами про те, як поетапно будувався пам’ятник, як святково його відкривали. А на сцені звучали українські пісні, в тому числі, на слова Шевченка, у виконанні ансамблів «Мрія», «Слов’яни», бандуристів «Чарівниці», солістів.

А на закінчення концерту всі разом на сцені, за підтримки залу, співали  «ОДНУ КАЛИНУ»

 

 

Сумно, сумно аж за край,
Не дивись на мене -
Грай
, музико, грай.
Зимно, зимно на душі,
Забирай що хочеш,
Тільки залиши.

приспів:

Одну калину за вікном,
Одну родину за столом,
Одну стежину, щоб до дому йшла сама.
Одну любов на все життя,
Одну журбу до забуття
І Україну, бо в нас іншої нема.

Сумно, сумно аж за край,
Та чого ж ти плачеш -
Грай музико, грай.
Крапля горя не зал
лє,
Наливай, козаче, бо у нас ще є.

<приспів>

Сумно, так і не засну,
Краще буду думать про свою весну,
Та
й піду за небокрай,
Вперше, як востаннє -
Грай музико, грай:

<приспів>

Володимир Павук,

Голова національно-культурної автономії українців м. Новосибірськ.

Додаткова інформація:

http://kobza.com.ua/ukrajinska-mrija-novosybirsk/5153-stvory-sobi-pam-iatnyk.html

 

На світлинах: Володимир Павук.Афіша до концерту. Володимир Павук і внучка Ксенія відвідали пам’ятник.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка