Пішов 29-й рік національно-культурній автономії українців м. Новосибірська

10 грудня 2017 року в нашому Українському культурному центрі ми офіційно відзначили чергову річницю з дня утворення автономії. Про те, як була створена наша організація, дивіться мою публікацію на «Кобзі» від 9 листопада цього року. А зараз коротко розповім про свою особисту участь у житті громади.

Моє знайомство з організацією відбулося 9 березня 2007 року, в день народження Тараса Шевченка. Офіс української автономії Новосибірська представляв собою кімнату площею 12 кв. м. у підвалі житлового будинку (головою організації тоді був В.М. Манович). Прийшло туди близько 15 активістів і всі не змогли розміститись...

Під час розмови я взяв слово і коротко сказав: мені шкода вас, і прикро за такі умови, в яких перебуває найбільша в місті національна діаспора - я спробую щось змінити (скажу, що до цього я вже побував у США й Канаді і бачив, в яких умовах працюють там українські організації).

Через деякий час знайшов у центрі міста порожнє приміщення, взяв його у мерії в оренду, за власні кошти зробив капітальний ремонт (обійшлося в $10 000), і наповнив його меблями та українською атрибутикою. І через півроку організація зайшла в новий Український культурний центр площею 150 кв. м., де вільно могли розміститись 60-70 людей. На свої кошти утримую приміщення й донині).

Довгий час  в автономії не було членства: хто прийшов на якийсь захід, той і рахувався членом організації. Я навів тут порядок: активісти написали заяви, отримали членські квитки, все оформили протоколами, вибрали Раду, почали періодично засідати і вирішувати різні питання.

З часом я зрозумів: щоб системно звучала в місті українська пісня, розвивалася національна культура - необхідно мати повноцінний творчий колектив. Незабаром ми створили ансамбль української пісні «Мрія» - тепер усім відомий у місті та за  його межами (керівник Валентина Цирульникова). Придбав в Україні та привіз для учасників ансамблю вишиванки, і почали ми ставити різні концерти, як у своєму УКЦ, так і в різних будинках культури міста.


Згодом прийшло розуміння того, що необхідно розвивати рекламу для нашої організації - і я почав виступати на місцевому радіо й телебаченні, писати статті в газети та журнали, де розповідав про нашу організацію, українську культуру й традиції.    

З часом прийшло усвідомлення, що в сучасних умовах, щоб стати відомими в світі, необхідно мати власний інформаційний ресурс - і я завів (за допомогою шановного Василя Коломацькаго) нашу сторінку на сайті «Кобза», де відображуються всі наші культурні заходи...

 За плечима нашої організації за цей період - не одна сотня різноманітних концертів, фестивалів, тематичних вечорів, зустрічей, українських виставок (частково про все це є на «Кобзі»).

Безумовно, що апогеєм мого внеску в українську культуру в Сибіру стало спорудження пам’ятника Тарасові Шевченку в Новосибірську на честь 200-річчя від дня народження генія українського народу (про це вже багато писалося). І зараз всі наші культурні заходи так чи інакше проходять навколо пам’ятника Кобзареві. Протягом всього року біля підніжжя монумента можна побачити живі квіти.

А зараз я працюю над розбивкою біля пам’ятника скверу імені Т.Г. Шевченка (де, до речі, вже ростуть Шевченкова верба та калинова алея. Саме нинішнього року розроблено і узгоджено проект майбутнього скверу.

Після відкриття пам’ятника Кобзареві була епопея з випуском поштового конверта із його зображенням (про це також є матеріал на нашій сторінці).

Ось така коротка хронологія моєї участі у житті УНКА...

Ще хотілося б відзначити наших головних активістів. Це: Гнат Стеценко, Валентина Цирульникова, Валентин Пеньковський, Валентина Цимбал, Софія Кохан та інші.

На завершення зазначу, що впродовж останніх трьох років ми зберігаємо на сибірській землі українську культуру в нелегких умовах, під шаленим тиском антиукраїнської пропаганди - на тлі російсько-українського конфлікту. Але при цьому усвідомлюємо, що несемо культуру, котра об’єднує людей і цілі народи, на відміну від політиків...

Чергову дату з дня створення автономії ми відзначили нагородженням активістів, концертом за участі ансамблів «Мрія» та «Слов’яни». А на закінчення, як завжди, був фуршет, де знову лунали українські пісні…

 Володимир Павук

Голова національно-культурної автономії українців м. Новосибірська

На світлинах: Голова національно-культурної автономії українців м. Новосибірська Володимир Павук. Володимир Павук виступає перед громадою. Вручення медалі «80 років Новосибірській області» активістові Валентину Пеньковському. Вручення значка «200 років від дня народження Т.Г. Шевченка». На сцені активістка Ірина Сердюк. Виступ чоловічого інструментального тріо. Ведуча вечора Світлана Шенгелевич. На сцені ансамбль «Слов’яни». Дует сестер Софії та Катерини Коханів. Виступає вокальний ансамбль «Мрія». Календар автономії на 2018 рік. Титульний лист проекту скверу ім. Т.Г. Шевченка в Новосибірську. Сторінка з проекту Шевченківського скверу.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка